Знову стає гаряче навколо українських обленерго. При цьому Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) норовить відвести громадськість в інший бік від дійсно існуючих проблем і ставить на порядок денний питання про так звані «подвійні реєстри». Але представники обленерго не лише стверджують, що насправді з цим немає жодних проблем. На їхню думку, вони створені штучно. Причому, з вини фондового регулятора, тобто ДКЦПФР.
Кілька місяців тому прем’єр-міністр дав доручення цій комісії розібратися з ситуацією з подвійними реєстрами на підприємствах і вона доручила своїм територіальним управлінням зібрати документацію та рішення судів по реєстраторах і підприємствах, де є «подвійні реєстри», щоб викликати їх на килим і розглянути питання про позбавлення реєстратора ліцензії.
За дивним збігом, ці дії припали на проміжок між двома подіями. 19 травня ДКЦПФР звинуватила ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр» (ІСР) у втраті реєстрів «Прикарпаттяобленерго», «Полтаваобленерго», «Львівобленерго» та «Чернігівобленерго». (Ці підприємства тут же в офіційному листі це спростували та заявили, що жодної втрати реєстрів не було, і в стосунках власників акцій і реєстратора все добре). А 3 червня Білгород-Дністровський міський районний суд своїм визначенням заборонив іншій фірмі — «Об’єднаний фондовий реєстратор» (ОФР) здійснювати які-небудь дії з відновлення системи реєстрів акціонерів ВАТ «Полтава-», «Львів-», «Чернігів-» і «Прикарпаттяобленерго». Суд також заборонив ДКЦПФР і ОФР виконувати постанову ДКЦПФР №193- КП від 19 травня 2005 року, якою член комісії Володимир Петренко призначив реєстратором енергопостачальних компаній «Полтава-», «Львів-», «Чернігів-» і «Прикарпаттяобленерго» компанію ОФР. До речі, саме Володимир Петренко одноосібно ухвалив рішення про втрату реєстрів енергокомпаній київською філією ІСР. І більш аніж дивно, що цей факт не дістав належної оцінки з боку керівництва комісії та правоохоронних органів.
Тепер розповімо про суть інтриги. Як розповів на нещодавній прес-конференції заступник генерального директора фірми «Укренергоконсалтинг» Володимир Плечун, іще в 2003 році рішенням суду реєстр перерахованих вище підприємств було передано ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр». У 2005 році Держкомісія, за словами Плечуна, протизаконно приймає документ, яким обирається новий реєстратор — ТОВ «Об’єднаний фондовий реєстратор». «Це підприємство, — сказав журналістам пан Плечун, — є компанією бізнесмена Григоришина». У той же час суд встановив, що єдиним законним реєстратором на «Прикарпаттяобленерго» і «Полтаваобленерго» є ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр», а постанову про призначення ТОВ «Об’єднаний фондовий реєстратор» визнано недійсною. «Це приклад того, як неправомірними способами захоплюються підприємства», — підкреслив Плечун.
Дійсно, війна за реєстри стала спробою «документарного» реваншу тих, хто намагався, але не зміг силою взяти обленерго під контроль у лютому (пригадаємо захоплення за участю людей у камуфляжах). Незрозуміло тільки, чому в цій війні держчиновники, які відповідають за роботу фондового ринку, виявляються по інший бік барикад. Проте скринька тут, схоже, відкривається дуже просто. Як відзначив голова правління «Прикарпаттяобленерго» Олександр Бубен, член ДКЦПФР Володимир Петренко зацікавлений «закривати очі на деякі речі», тому що (за словами Бубна) є документи, які підтверджують зв’язок держчиновника з бізнесменом Григоришиним. Саме пана Петренка, представник обленерго назвав людиною, яка спровокувала ситуацію з «подвійним реєстром».
Парадоксально: замість того, щоб налагоджувати прозорі умови роботи на фондовому ринку, ДКЦПФР своїми діями призвела до формальної наявності двох реєстраторів. Адже ІСР нічого не втрачав і як вів системи реєстрів «Прикарпаттяобленерго», «Полтаваобленерго», «Львівобленерго» і «Чернігівобленерго», так і веде їх (що підтверджується актом перевірки ІСР Комісією в липні 2005 року), а ОФР заявляє свої права, користуючись підтримкою комісії. Адже не хто інший як ДКЦПФР передала реєстри в «Об’єднаний фондовий реєстратор» ніби на «відновлення», незважаючи на те, що ця компанія була усунена від ведення реєстрів у судовому порядку ще в 2002 році за вимогою обленерго. Після цього реєстри розпочав вести й досі веде «Інтер-Сервіс-Реєстр».
До чого такий докладний опис подій, що не мають, здавалося б, відношення до інтересів широкого кола читачів. Справа в тому, що описана ситуація наносить збиток міжнародному іміджу України, відлякує інвесторів — зовнішніх і внутрішніх. За кордоном про нашу країну поширюється думка як про державу, де повністю відсутня правова процедура. Природно, після цього інвестиції в українську економіку не просто не йдуть — вони з неї йдуть. Про це говориться в двох відкритих листах іноземних міноритарних акціонерів українських обленерго, направлених на адресу перших осіб держави. Але ні на ці листи, ні на звернення міноритарних акціонерів ВАТ «Львівобленерго», ВАТ «Чернігівобленерго», ВАТ «Прикарпаттяобленерго» до влади і громадськості, реакції чомусь немає. Тим часом у цьому зверненнi вказується, що акціонери мають підстави побоюватися за свою власність, яка знаходиться під загрозою насильного вилучення. «З метою забезпечити свій бізнес, ми звернулися в ТОВ «Об’єднаний фондовий реєстратор», із проханням підтвердити нашу наявність у списку акціонерів. Проте від ТОВ «Об’єднаний фондовий реєстратор» ми дістали немотивовану відмову визнавати нас акціонерами», — вказують акціонери. Подібна постановка питання, пишуть вони, нас надто здивувала і насторожила оскільки ми не втягнуті ні в які політичні або економічні проблеми з іншими акціонерами обленерго, і досі ніхто з них не намагався поставити під сумнів законність придбання нами акцій даних підприємств…
Проаналізувавши ситуацію, міноритарії прийшли до висновку, що якимось впливовим силам просто не вистачає їхніх акцій, а, швидше за все, й акцій інших акціонерів для проведення бажаних для них рішень через збори акціонерів.
«Ми є добросовісними покупцями, наш пакет придбаний на вторинному ринку відповідно до вимог законів України, — вказують автори звернення. — Якщо ДКЦПФР цінує закони, то їй варто б розглядати не надуману проблему «подвійних реєстрів», а питання порушення прав громадян окремими інвесткомпаніями, що користуються заступництвом чиновників від фондового ринку.»
