В Європі з’явився публічний майданчик для обговорення гарячих зовнішньополітичних та економічних питань України. Ініціатором його створили виступила у Відні громадська організація «Німецько-Український форум» спільно з ініціативою Future Business Ukraine. Перше засідання відбулося в форматі круглого столу на тему «Україна в Європі: мир і розвиток».
Із почутого й побаченого у Відні можна зробити висновок: в Австрії формується аналог Ялтинського бізнес-майданчика. Тільки його головним спонсором є інший олігарх — Дмитро Фірташ. Інакше чому б вперше з часу свого арешту він мав з’явитися на люди саме на цьому форумі. Офіційно серед організаторів віденської зустрічі ні він сам, ні його структури не значаться, але в присутніх на зустрічі склалося саме таке враження. «З одного боку, це виглядає як повернення Фірташа. А з іншого — тема України почала звучати в тилу важковаговиків «старої» Європи, що дуже важливо», — оцінюючи підсумки зустрічі, говорить «Дню» голова «Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Про «присутність» Фірташа свідчив і список гостей цього заходу. Зокрема, серед близько 150 запрошених осіб був екс-міністр палива та енергетики Юрій Бойко, бізнес-партнер з енергетичних питань, київський мер Віталій Кличко, приїхав і третій президент України Віктор Ющенко (кажуть, що запрошували всіх чотирьох), радник Президента України Марина Ставнійчук. Серед гостей «День» також помітив голову комітету Європарламенту з іноземних справ Ельмара Брока, прем’єр-міністра федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, колишнього міністра фінансів Німеччини Пеера Штайнбрюка, депутата німецького Бундестагу, голову Німецько-української парламентської групи Карла-Георга Вельмана, депутата австрійського парламенту, голову Австрійсько-української парламентської групи Акселя Кассеґера, федерального міністра у відставці, провідного експерта в галузі конституційного права ФРН Руперта Шольца. Отже, маємо справжній експертний вінегрет.
Які цілі Віденської зустрічі?
Присутність пана Брока свідчить про те, що офіційний Брюссель пильно стежить за українським питанням. Судячи з виступів відставних та чинних європейських посадовців, у правлячих колах ЄС «тестовим» вважають варіант децентралізації та федералізації України. Колишній міністр фінансів Німеччини Штайнбрюк спробував порадити, що буцімто Україні варто вивчити цей варіант. І якщо потрібно, продовжив він, то його країна може поділитися своїм досвідом та фахівцями.
Утім, пропозиція одразу отримала відсіч від української сторони.
«Федералізація — це іззовні принесена ідея в нашу країну», — так прокоментував її міський голова Києва Віталій Кличко. Його доповнив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко: «У поняття «федералізація» Росія вкладає те, під чим, ви шановні німецькі експерти, я переконаний, ніколи не підпишетесь».
За словами радника нинішнього Президента України Марини Ставнійчук, у розумінні росіян федералізація передбачає існування окремого регіону в форматі максимально наближеному до унітарної держави. Україна і так унітарна держава, додає вона. Тому давати такі повноваження окремим регіонам — це нонсенс, вважає Ставнійчук.
Другий «тестовий» месидж від Європи — домовитися спочатку мають Україна та Росія, а європейці готові взяти на себе роль посередника. Його озвучив Штайнбрюк: «Європа має бути впевнена, що така роль медіатора має шанс на успіх», — пояснив він.
До речі, про посередників. Їхню роль ще треба добре перевіряти. Адже за останньою інформацією керівника Центру військово-політичних досліджень Дмитра Тимчука, терористи використовують машини з маркуванням спостерігачів ОБСЄ.
Депутат німецького Бундестагу, голова Німецько-української парламентської групи Карл-Георг Вельман наголосив: «Військового вирішення конфлікту немає Про це всі кажуть, починаючи з американського президента і закінчуючи німецьким канцлером. Досягнути миру на сході України буде дуже складно без Росії. У кращому разі, у нас вийде заморожений конфлікт, якого ніхто не хоче. Тому потрібно знайти те, що об’єднує: інтереси України, Росії та західних країн. Є рішення, за яким усі три сторони виграють і зможуть зберегти обличчя, але головна умова — територіальна цілісність України», — каже він.
Миру хочуть всі, резюмував Ющенко. «Але ми повинні апелювати до сторони конфлікту, якої немає в Мінську. Це дорога, яка не приведе до миру. За стіл переговорів треба садити тих, хто дійсно впливає на результат. Там мають бути присутніми Росія, США, ЄС та Україна», — висловив він своє бачення вирішення конфлікту. Однак, продовжив третій президент України, це тільки частина завдання. На його думку, зараз треба дотриматись фундаментального принципу існування Європи (територіальна непорушність національних кордонів), на якому вона стоїть уже 60 років. «Червоною лінією для всіх нас має бути перше — наша територіальна цілісність. України без Донецька та Криму не буде. Ми будемо цілісною державою», — заявив Ющенко.
Українська позиція також була очевидною і часто несподіваною для європейців. Спочатку в питанні федералізації німці отримали відсіч. «Позиція європейців дещо похитнулася, коли нас вирішили повчити європейської федералізації. Вони чітко побачили, що українці цього не хочуть, бо в них свій погляд на все це», — коментує Фесенко.
Мирного плану «на двох» і «внутрішнього конфлікту» українська сторона теж «не проковтнула». «Європі слід розцінювати війну в Україні і той громадянський конфлікт, який маємо на тлі цієї війни, як подію, що порушує світовий порядок. Це не тільки наше внутрішнє питання і двосторонні відносини з Росією. І якщо такого діалогу з участю європейських структур на підставі стандартів міжнародного права ми не отримаємо, то матимемо сценарій третьої світової війни», — спрогнозувала Ставнійчук можливий сценарій, якщо ЄС і далі сповідуватиме принцип надмірного нейтралітету.
Позиція великого капіталу як європейського, так і українського теж звучала. Попри вступну репліку голови Німецько-українського форуму Райнера Лінднера, що, мовляв, «без миру в Україні не буде миру в ЄС» і всі ці «події доцільно розглядати таким чином, що в Європі є війна», далі звучали тези, що все одно треба сідати і домовлятися, бо бізнес має працювати.
«Необхідно брати до уваги інтереси всіх сторін», — додав до загальної дискусії Дмитро Фірташ, який очолює «Федерацію роботодавців України». За його словами, зараз Україна перетворилася на плацдарм, де з’ясовуються глобальні інтереси окремих гравців, а мало би бути навпаки — мостом між ЄС, США та Росією.
Свої оцінки зустрічі у Відні озвучив колишній перший заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції, надзвичайний посол України Олександр Чалий. Він відзначив, що потужна експансія Європи на український ринок у глобальній геоекономіці за останні роки досягла такої сили, що європейці перестали зважати на російські інтереси, і це спровокувало конфлікт довкола створення ЗВТ України з ЄС. «Між ними (ЄС та РФ) стосовно України виник конфлікт. Європейці хотіли говорити тільки з нами, але життя змусило їх сісти за тристоронній формат», — пояснив він. Тож боротьба за ринки, на думку Чалого, — це перша частина справжньої причини конфлікту в Україні. «Україна — жертва геополітичної війни між Росією та США та геоекономічної — між ЄС та Росією...» — пояснює він. Поки що вголос про це ні в Україні, ні у Відні не заявили. «Мирний план Порошенка», за словами Чалого, зосереджений тільки на вирішенні внутрішніх питань. Але ситуація з урегулюванням показує, що вже час його доповнити закликом до історичного примирення Росії зі США в геополітиці та РФ з ЄС — у геоекономіці. «І тут єдиний формат — виконання Будапештського меморандуму», — вважає дипломат. Без цього, на його думку, перемир’я не буде. Але ця точка зору видається трохи спрощеною. Звичайно, українським олігархам дуже імпонує образ цукерки, за яку борються Європа з Росією. Але применшувати відповідальність українського олігархату, зводячи все до геополітичної битви, цинічно. Але це вже тема іншої розмови.
До речі, пан Брок протягом трьох панелей виступу жодного разу так і не взяв слова, а лише мовчки спостерігав за дискусіями.
