Уряд хоче забрати залишки «автономії» у митниці. Це випливає з аналізу поданого Кабміном у парламент законопроекту №2177а «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо оптимізації територіальних органів державної фіскальної служби». Як зазначили в КМУ, документ розроблений на базі рекомендацій місії Міжнародного валютного фонду про удосконалення роботи органів ДФС.
Законопроект значно змінює статус установи: всі 26 діючих митниць хочуть зробити «структурними підрозділами» територіальних органів центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику. Йдеться про передачу їх регіональним відділенням Державної фіскальної служби України (ДФСУ). А діючу статтю 54 Митного кодексу про юридичний статус митниці (із самостійним балансом, рахунками в казначействі, печаткою, бланком та іншими атрибутами) пропонується зовсім виключити.
Уряд пропонує залишити за такою модернізованою митницею лише реалізацію державної митної політики, тоді як зараз вона забезпечує зокрема й її формування. «У міру необхідності митниці створюються у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику», — зазначається в порівняльній таблиці до законопроекту. Тож діючі митниці просто «розчиняться» в структурі в ДФСУ. Хоча за логікою податкової реформи, нещодавно представленої прем’єром Арсенієм Яценюком, уряд передає митну службу в пряме підпорядкування Міністерству фінансів.
Чи спростять ці ініціативи життя бізнесу і як загалом позначаться на економіці? Про це «День» запитав експертів.
ПРО РИЗИКИ
Старший менеджер керівник практики непрямого оподаткування компании Ernst & Young Ігорь ДАНЬКОВ не бачить в ініціативі Кабміну плюсів. Перший мінус захований в оптимізації територіальних органів ДФСУ шляхом позбавлення митниць статусу юросіб. Це може негативно відобразитися на управлінні митної системи, переконаний експерт. «Якщо зараз є управлінська вертикаль (будується за територіальним принципом на базі 26 митниць), то в разі перетворення всіх митних підрозділів у митниці, їх кількість зросте в рази — до кількох сотень!.. Наразі на кожній митниці — свої порядки і принципи митного оформлення. Якщо їх побільшає, то інтерпретація законодавства і решта — посилиться в рази», — пояснив він.
Другий мінус — у процедурі оскарження рішень митних органів. «Вона буде однорівнева. Якщо зараз на пост можна скаржитися в митницю, а тоді в ДФСУ, то після прийняття законопроекту тільки в ДФСУ», — пояснює Даньков.
Третій — розслідування митних порушень. «За Кіотською конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур, митниця має таке право. Зараз цим займається 26 юросіб. Навряд чи вдасться створити підрозділ з розслідування митних правопорушень при кожній з новоутворених митниць. Крім того, ускладниться контролем за митною вартістю, походження товарів, їх класифікацією, узагальнює досвід, управляє процесом», — говорить Даньков. Сьогодні, за словами експерта, це роблять 26 одиниць, а буде — кілька сотень. «Це призведе до управлінського хаосу і посилення фіскальної функції митниці...», — прогнозує він.
Четвертий — посилюються ризики корупції, бо не буде єдиного центру управління митницею. «Підприємцям доведеться приходити і домовлятися. Тобто всі позитивні здобутки в митному оформленні можуть бути відкинуті назад», — каже він.
ПОСИЛЕННЯ КОНТРАБАНДИ
Заступник голови громадської ради при ДФСУ Олег ПЛАТОНОВ також виступає проти запропонованої реформи і закликає до збереження повноцінних митниць. «У кожному районі буде митниця. Ефективності від цього немає, бо не скрізь оформлюються митні процедури. Вони би мали лишатися на кордоні України, а так є ризик посилення контрабанди і послаблення контролю по всьому кордону», — вважає він. Крім того, законопроект не руйнує практику «заробляння для бюджету», переконує експерт, адже ніхто не створює нормальні умови роботи для суб’єктів митного оформлення. «У всьому світі митниця на кордоні надає послуги з оформлення товарів та послуг, а всередині держави податкові органи проводять контроль за сплатою нарахованих податків і зборів, перевіряють чи не було заниження вартості товару тощо», — доповнює він.
Негативно оцінює документ і колишній заступник голови ДФСУ (курував митний напрямок), екс-очільник Держмитслужби часів прем’єра Юлії Тимошенко Анатолій МАКАРЕНКО: «Законопроект №2177а — деструктивний. Ним знищується вся управлінська вертикаль через ліквідацію основної управлінської одиниці — митниці. Реалізація його норм призведе до подальшого поглинання податковою складовою ДФСУ митної організації. Це нелогічно, а в нинішніх умовах навіть шкідливо для забезпечення економічної безпеки держави». Він пояснив, що митна справа потребує прийняття швидких оперативних рішень і негайного реагування на кордоні. «Запропонована у законопроекті «надбудова», яка створюється під лозунгом «сервісної служби», ставить перепони для прийняття таких рішень і приведе до управління митної справи непрофесійних фахівців. Пропонується створення головних управлінь ДФСУ в областях. Таким чином вся управлінська вертикаль має з’єднатися в одному головному офісі. Це нікчемна, громіздка і нерозумна структура», — резюмує він. Двічі очільник митниці наголошує на ще одному мінусі документа. «Митниця втрачає статус юридичної особи, тобто фактично її керівник не зможе призначати посадових осіб свого підрозділу, а отже — впливати на кадрову політику. Її проводитиме офіс «далеко зверху», так званий главк. Це алогічно і підриває систему функціонування будь-якого адміністративного організму», — деталізував він.
ОБ’ЄДНАННЯ МОЖЛИВЕ В ПИТАННЯХ ГАРМОНІЗАЦІЇ І СТАНДАРТИЗАЦІЇ
Натомість виконавчий директор Європейської бізнес Асоціації Анна ДЕРЕВ’ЯНКО вважає, що об’єднання функцій під одним органом може бути в питанні стандартизації, гармонізації. Але Мінфін має точно розуміти, що це негативно не позначиться на розвитку бізнесу, каже вона. «Адже таке буває, і подібні ініціативи, навпаки, впливають на бізнес-процеси», — продовжує Дерев’янко. Чи бачить бізнес прогрес від податкової реформи наразі, коли ще до податкового Майдану об’єднали під одним дахом у ДФСУ податківців і митників? «Нам легше точно не стало. Від бізнесу — «привіт» державним органам. Ми великого реформування в митниці не бачили. Бізнесу як було важко, так і є. Зараз єдина проблема — митна вартість... Перший метод, незважаючи на наявність контактів не береться податківцями до уваги. Щоправда, є прискорення процедури митного оформлення», — каже вона «Дню». Дерев’янко нагадала, що результати останнього податкового індексу свідчить про песимістичні оцінки бізнесу податкових змін.
Загалом даний законопроект, на думку опитаних експертів, більше погіршить роботу митних підрозділів, ускладнить їх роботу, негативно вплине на митний контроль і оформлення, спровокує проблеми у бізнесу і громадян. Хоча у деяких розвинених країнах, як-от Великобританія чи Італія таке об’єднання митниці та податкової служб відбувається успішно. Однак у Німеччині, Польщі та інших наших сусідів нічого подібного немає. «Така модель нам не підходить, переконаний Макаренко. — Ми не можемо скористатися британським досвідом, бо у нас зовсім інші кордони. Україна не може дозволити собі слабку митницю з пріоритетом сервісного обслуговування Нам потрібна сильна митниця з потужною правоохоронною функцією. У нас інші кордони, аніж у Британії. Ми — не острів і у нас зовсім інші сусіди, інші економічне становище та геополітичні виклики».
Як же тоді реформувати митну і фіскальну службу? І де зробили прокол у попередніх реформах?
«Ми вибрали помилковий шлях 2012-го року. Це не було об’єднання двох партнерських служб. Це було поглинання митної служби її більш потужним «співбратом» зі знищенням професійного, організаційного та матеріального потенціалу... Коли я приступив до виконання обов’язків 12 липня 2014 року, то у складі ДФСУ було 25 департаментів, з яких — 24 податкових і один — митний. Водночас 11 тис. митників адміністрували 40 відсотків усіх податків ДФС», — вважає Макаренко.
На думку Платонова, митна реформа має вирішувати насамперед інше питання. «Дуже зарегульована система митної вартості, імпортери від цього дуже страждають. Митна вартість визначається не першим методом, а шляхом економічної доцільності. Цю проблему не знімає жодна реформа. Її не зніме і ця, бо її головне завдання — наповнення бюджету», — пояснює він. Крім того, продовжує він, час завершити електронну митницю. Департамент фіскальної служби цим питанням займається давно, але чи встигне він до 1 січня 2017 року, експерт сумнівається.
І на останок, додають експерти, у пояснювальній записці до законопроекту уряд посилається на його прийняття з врахуванням рекомендацій місії МВФ у питанні оптимізації територіальних органів. «Але ж там не сказано, що це треба робити саме таким чином», — резюмує Даньков. За його словами, уряд мав би придивитися до інших рекомендацій Фонду, як-от звільнити велику кількість неефективних співробітників, модернізувати й автоматизувати систему митниць. Але цього в законі немає, каже він. Якщо уряд хоче оптимізувати структуру ДФСУ, радить експерт, то треба робити акцент на покращання взаємодії митних і податкових підрозділів, щоб вони працювали в унісон, але для цього не треба ліквідовувати митницю.
