Гірники Львівської вугільної компанії мають намір 9 листопада припинити відвантаження вугілля, а шахтарі «Львіввугілля» 10 листопада планують блокувати перехід між Україною та Польщею в Раві-Руській. Недавно будівельники шахти №10 «Нововолинської» вже перекривали кордон між Польщею та Україною. Проблеми гірників цих підприємств ідентичні — заробітну плату не одержують майже три місяці.
Але недофінансування підземних робіт спричиняє ще й зростання аварійності. Протягом 2015—2016 років держава не виділила жодної гривні на охорону праці та забезпечення промислової безпеки на вугільних шахтах. Ці кошти не передбачені і в бюджеті 2017 року. «Обсяги видобутку вугілля знижуються, а кількість нещасних випадків на шахтах, у тому числі зі смертельним наслідком, — говорить голова Конфедерації незалежних профспілок Михайло Волинець, — зростає». Цього року, за його даними, вже загинуло майже в два рази більше людей, ніж минулого.
Гірники не забезпечені навіть таким елементарним, але життєво необхідним устаткуванням, як саморятівники. Їх на державних підприємствах лише 66% від потреби, а, скажімо, на держпідприємствах «Волиньвугілля» — лише 41%, «Львіввугілля» — 55%. Виходить, що практично кожен другий гірник, спускаючись у державну шахту, не має персонально закріпленого за ним засобу захисту органів дихання на випадок аварії. У кращому разі, за добу один і той же саморятівник використовують декілька підземних робітників.
Заступник командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості Анатолій Пилипенко впевнений, що така ситуація може призвести до невиправних наслідків. «Саморятівник повинен спускатися в шахту раз на добу. Якщо він експлуатується всупереч інструкції, термін його служби скорочується. А що таке людина в шахті з саморятівником, який відслужив свій ресурс? Це потенційний труп», — коментує він ситуацію, що склалася в галузі. За словами командира рятувальників, на шахтах практично зірвані графіки навчання роботі з саморятівниками, оскільки цього року підприємства вугільної галузі придбали лише 1% необхідних для тренувань регенеративних патронів.
Волинець обурений відсутністю на шахтах контролю дотримання правил і норм безпеки. Державна служба з питань праці — єдиний орган, наділений такими повноваженнями, — не проводить перевірок, посилаючись на мораторій, запроваджений два роки тому. Більш того, за словами Волинця, керівники шахт регулярно порушують «Правила безпеки у вугільних шахтах», отримавши на це згоду за підписом голови Держслужби праці Романа Чернеги. Таким чином, замість контролю — «легалізація» порушень.
«Якби мені в цих умовах запропонували очолити шахту або об’єднання, я б відмовився», — говорить заступник директора Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Олег Румежак. За його словами, за 9 місяців загальні витрати вуглевидобувних підприємств Міненерговугілля на охорону праці склали 62,45 мільйона гривень, або 38,5% від передбачених комплексною програмою. А в проекті бюджету на 2017 рік, за словами заступника директора Департаменту з питань праці-начальника відділу з питань трудових відносин Держслужби з питань праці Олени Коновалової, кошти на охорону праці у вугільній галузі знову не закладені.
Волинець описує стан охорони праці як замкнуте коло, що починається з позиції держави, яка ігнорує свої обов’язки власника і не сприяє фінансовому оздоровленню підприємств. А далі — байдужість контролюючих органів, які пояснюють свою бездіяльність мораторієм на перевірки та відсутністю повноважень. А всередині цього кола, за словами Волинця, залишаються без будь-якого захисту тисячі гірників, які щодня ризикують під землею своїми життями.
Координатор Міжнародної організації праці Сергій Савчук зауважує, що у вугільній галузі не вирішені найважливіші базові питання щодо безпеки праці гірників. Але він спокійний, оскільки, за його словами, в Україні готуються заходи для виконання низки міжнародних Конвенцій з охорони праці. Це безпосередньо пов’язано із зобов’язаннями, які взяла на себе наша держава при підписанні Асоціації з Євросоюзом.
