Дві надзвичайно важливих для України програми розглянула днями, серед інших питань, колегія Мінпромполітики. Йшлося про реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року та про розвиток найбільш конкурентоспроможних напрямків мікроелектроніки.
Викладаючи нову редакцію «Державної програми реформування та розвитку ОПК», директор Департаменту оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Михайло Луханін зазначив, що має стати основою для формування цільових комплексних програм, спрямованих на розвиток окремих підгалузей, і створення конкурентоспроможного вітчизняного ОПК, здатного забезпечити Збройні Сили України та інші державні військові органи сучасними видами озброєнь і військової техніки і одночасно підвищити експортний потенціал і конкурентоспроможність продукції військового та цивільного призначення.
Як відзначалося на колегії, на момент отримання незалежності України її ОПК мав річний потенціал виробництва озброєнь і військової техніки на рівні $8—10 мільярдів. Нині внутрішня потреба у військовій техніці значно менша (у 50—100 разів). Тож рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, який вдалося частково зберегти, обумовлює експортну спрямованість галузі. І Україна входить до десятки провідних світових експортерів зброї. Експорт оборонної продукції останнім часом постійно зростає і здійснюється в понад 60 країнах світу, хоча на світовому ринку озброєнь домінують США, Росія, Франція, Великобританія, Німеччина, на долю яких припадає понад 80% ринку. І навіть не зважаючи на вихід на цей час таких нових гравців, як Китай та Індія, обсяг продажів України на світовому ринку озброєнь і військової техніки, з урахуванням необхідних для цього заходів, може становити $1,4— 1,6 мільярда. А обсяг продажів цивільної продукції підприємствами оборонно-промислового комплексу може досягти $2,5—2,7 мільярда.
Однак після вступу України до СОТ, на думку фахівців Мінпромполітики, можливі деякі зміни: загостриться боротьба на внутрішньому ринку, і підвищаться можливості на зовнішньому. Водночас на колегії відзначалося, що вітчизняний ВПК в середньо- та довгостроковій перспективі може втратити виробничий потенціал, і метою даної програми є недопущення цього.
Як сказав міністр Анатолій Головко, визначаючи стан підприємств ВПК, «неможливо роками виживати — ми повинні перейти від терміну «виживання» до терміну «розвиток». Міністр вважає, що близько 20% власних коштів підприємств повинні йти на їх розвиток. Він також відзначив: «Ми обов’язково будемо в СОТ, де нам доведеться працювати за законами, яких дотримуються усі члени цієї організації».
Водночас на колегії були затвердженні зміни до «Програми розвитку найбільш конкурентоспроможних напрямків мікроелектроніки в Україні». Ця програма, за словами, начальника управління радіоелектронної промисловості та приладобудування Миколи Кончиця, спрямована на забезпечення формування вищого технологічного укладу в економіці України, а тому її визначено, як одну з найважливіших у «Державній програмі розвитку промисловості на 2006—2010 роки». На розгляд до Мінпромполітики надійшло 47 пропозицій щодо цієї програми. Найкращі 34, які мають потенційних споживачів, буде включено до даного документу.
Мінпромполітики не розкриває суті цих пропозицій і не дає остаточної оцінки відносно того, чи можна буде взагалі відновити колишню міць вітчизняної мікроелектроніки, яка практично втратила основу для своєї діяльності — так звану власну електронну базу, тобто виробництво мікроелементів та електронних чипів. На думку фахівців, саме ця галузь є нині основою як оборонної, так і цивільних галузей промисловості і відкриває країні перспективи до сучасних інформаційних технологій, які лежать в основі економіки знань. Добре, що колегія приділила цьому увагу, але, здається, це питання слід було б розглядати не серед інших, так би мовити, не через кому, а значно грунтовніше. Мало б йтися про підготовку кадрів для цієї галузі, яка за останні роки в основному поповнювала ряди базарних торговців, про реабілітацію високотехнологічних виробництв, потужності яких нині використовуються здебільшого не за призначенням, і навіть про нові сучасні проекти та інвестиції для їх фінансування, а головне — про активізацію наукового пошуку на цьому напрямі та, можливо, навіть про придбання іноземних патентів. Країна, яка втратила власний потенціал у мікроелектроніці, сьогодні не може претендувати на конкурентоспроможність, бо світові лідери цієї галузі завжди триматимуть її на крок позаду.
