Україна належить до тих держав, які мають значні ресурси природного газу, проте кількість розвіданих та попередньо розвіданих запасів, якими, власне, і забезпечується видобуток газу, явно недостатній для потреб держави.
Початкові потенційні ресурси вільного газу України оцінені науковцями у 7,25 трильйона кубічних метрів, з них розвідані запаси становлять лише 39%. Значна їх частина зосереджена на великих глибинах — 4—7 км. Таким чином, ресурсна база газовидобувної галузі України дозволяє за її ефективного використанні стабілізувати, а в перспективі й підвищити об’єми його видобутку.
Західний нафтогазоносний регіон України, до складу якого входить і Львівська область, був і залишається одним із перспективних постачальників природного газу в країні. Нерозвідані ресурси регіону становлять 539 млрд кубічних метрів газу (у Львівській області — 199,3 млрд кубічних метрів).
Як стверджує академік НАН України Олександр Юхимович Лукін: «Наявні в надрах України розвідані запаси та прогнозні ресурси природного газу в разі відповідної організації геологорозвідувальних робіт під кваліфікованим і ретельним їх науковим супроводом дозволять стабілізувати і надалі неухильно нарощувати обсяги власного газовидобування».
Однак, попри значні нерозвідані ресурси вуглеводневої сировини в надрах, їх вивчення і переведення в розвідані запаси відбувається дуже низькими темпами. Видобуток газу теж незначний. Так, у 2014 р. видобуток газу у Львівській області склав лише близько 0,64 млрд кубометрів за власного споживання у 1,55 млрд.
ЧОМУ МИ НЕ ВИКОРИСТОВУЄМО ВЛАСНІ РЕСУРСИ ПРИРОДНОГО ГАЗУ?
Причини цього широко відомі. Україна й досі не може подолати наслідки колапсу свого паливно-енергетичного комплексу, зумовленого зовсім не міфічним виснаженням українських надр, а обвальним падінням обсягів глибокого буріння і сейсморозвідки, порочною економічною політикою. Із середини 90-х років минулого століття обсяги їхнього видобутку з надр стали перевищувати приріст запасів, тоді як для країн зі стабільним функціонуванням економіки прирости запасів газу в декілька разів перевищують його видобуток.
Крім того, буріння велося в основному на глибинах до 3—3,5 км, де ресурси здебільшого вже розвідані, і відкриття значних за запасами родовищ не передбачається. А основні перспективи пов’язуються з глибинами 4—5 км і більше, роботи на яких практично призупинено.
У країні досі існує надзвичайно забюрократизована система оформлення документів для отримання права на використання надр. Так, наявна система надання права землекористування для розміщення об’єктів для видобутку газу на практиці може тривати 2—4 роки. Більше за все втрачається часу на отримання спецдозволу на користування надрами.
І головне: попередні уряди країни взяли напрям на поповнення державного бюджету за рахунок збільшення рентних платежів на видобуток природного газу. Це призвело до зменшення видобутку газу, зростання його собівартості, зменшення доходів газовидобувних компаній, а, відповідно, і подальших інвестицій у геологічне вивчення, розвідку, видобування газу, поточні капітальні ремонти свердловин.
На сьогодні через некваліфіковане керівництво галуззю майже половина фонду експлуатаційних свердловин перебувають у консервації.
На даний час суттєво скорочені, а в більшості випадків і повністю відсутні державні кошти для розвитку геологічної галузі в Україні. Програми, які передбачають розширення пошуків вуглеводнів, у значній мірі не виконуються.
В Україні практично відсутня сучасна бурова база — зараз існує багато бурових компаній із вкрай зношеним і непридатним обладнанням для безаварійного глибокого буріння та якісного розкриття продуктивних пластів.
ПРО ЩО ВСІ ЗНАЮТЬ, АЛЕ МАЛО ГОВОРЯТЬ
Потенційних інвесторів у газовидобувній галузі відлякують перш за все недосконала законодавча база, відсутність будь-якої довгострокової стратегії розвитку, непрофесійне управління, та, передусім — тотальна корумпованість галузі. Надрокористувач повинен бути впевнений у тому, що після відкриття родовища воно не перейде в інші руки за найменше порушення виробничо-фінансової діяльності чи по закінченню терміну дії спецдозволу.
Типові негаразди газовидобувних підприємств можна простежити на прикладі приватного газовидобувного підприємства «Нафтогазрембуд-1».
На газоносній Тинівській площі (Дрогобицький район Львівської області), відповідно до спеціального дозволу, з 2003 р. проводили роботи з геологічного вивчення площі два підприємства: ДП «Західукргеологія» та приватне підприємство «Укрнерудпром».
У 2011 році ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» викупило частку «Укрнерудпрому», після чого розпочалася спільна діяльність цього підприємства та ДП «Західукргеологія». За час спільної роботи приватним інвестором вкладено у пошукові роботи понад 4,5 млн доларів США.
2016 року закінчився термін дії спецдозволу для ДП «Західукргеологія». Зважаючи на те, що термін дії спецдозволу вже двічі поновлювався, згідно з чинним законодавством, ДП втратило право продовжити його ще раз.
Володимир ГРОЙСМАН, прем’єр-міністр України: В Україні створювалися всі умови, за яких державне газовидобування падало. Газовидобувникам закручували гайки, щоб вони не могли розвиватися, натомість, все більше й більше, створювалися умови юридичної і енергетичної залежності від Росії. Це був такий довгостроковий продаж нашого суверенітету Російській Федерації. Я думаю, що це була навмисна політика тодішнього уряду. Ми зламали це... Наше завдання — розвивати власне видобування, причому саме державною компанією, скорочувати закупівлю енергоносіїв за кордоном, і ми вже можемо говорити про те, що в 2016 році ми мали не мінус, а плюс у видобутку, і я радію цьому, оскільки це свідчить, що ми пішли правильним шляхом. А в новому році додамо до того рівня газовидобутку, який маємо сьогодні, ще десь плюс 500 мільйонів кубічних метрів газу
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» оформило матеріали для отримання без конкурсу спеціального дозволу на користування надрами на Тинівській площі як приватний інвестор, котрий вклав інвестиції у геологічне вивчення надр цієї площі, забезпечив цикл робіт із оцінки запаси родовища та виробив необхідні погодження на отримання вищезазначеного спецдозволу у Львівської обласної ради, Гірпромнагляду та Міністерства екології і природних ресурсів.
Державна служба геології та надр України, попри юридичне право «Нафтогазрембуд-1» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, до цього часу його не видала. Судова справа 12 (!) разів розглядалася у різних судових інстанціях України, які одностайно вимагають від Державної служби геології та надр України надати спецдозвіл для «Нафтогазрембуд-1», справу передано на судове виконання, але вже більше 3-х місяців не виконується і спецдозвіл не видається.
Необхідно зазначити, що впродовж 2004—2016 рр. ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» видобуло 39,11млн кубометрів природного газу, воно було одним із найбільших платників податків у Дрогобицькому районі Львівської області (за 2015 р. сплачено до Державного бюджету 30,9 млн грн.).
У результаті припинення видобутку газу з Тинівського родовища з травня 2016 року для споживачів України необхідно було додатково закуповувати імпортований газ (орієнтовно близько 3,4 млн кубометрів, що в грошовому еквіваленті складає 22,5 млн грн.). Як наслідок, від припинення виробничої діяльності ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» держава недоотримала платежів до бюджету близько 15,8 млн грн, працівники компанії залишилися без роботи.
Більш за все до ситуації, що склалася з ТзОВ «Нафтогазрембуд-1», причетна державна служба геології та надр України. Саме вона, попри численні рішення судів, не видає спеціальний дозвіл на використання ресурсів. Т.в.о. керівника цієї служби Михайло Бояркін договорився до того, що заявив: «Спецдозвіл видам тільки під тиском», тобто він вимагає примусового виконання впровадження рішення суду. Саме за його вказівками регулярно поновлюються судові подання, відписки до різних державних органів, відмови у наданні спеціального дозволу на використання ресурсу, не зважаючи на рішення судових інстанцій.
Як тут не згадати, що керівники ДГС один за одним стають фігурантами гучних кримінальних проваджень за зловживання службовим становищем. Без сумніву, діють вони не самотужки, а виконують чиюсь вказівку. На жаль, це призводить до зменшення видобутку природного газу, особливо приватними видобувачами, від чого потерпає газова незалежність нашої країни.
ЩО НЕОБХІДНО ЗРОБИТИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ГАЗОВИДОБУВАННЯ?
Пріоритетне право на отримання спецдозволу на промислову розробку газового родовища повинне мати підприємство, яке його відкрило, розвідало та провело дослідно-промислову експлуатацію. Тому перший дозвіл на геологічне вивчення надр має надаватися інвестору не на п’ять, а хоча б на сім-десять років. І звичайно, з реальним контролем за виконанням основних ліцензійних зобов’язань. Не секрет, що під крилом високопосадовців існує багато дрібних підприємств, які володіють спецдозволами роками, не проводячи ніяких геологорозвідувальних робіт і перепродуючи перспективні ділянки надр. Необхідний дієвий контроль за виконанням основних вимог ліцензійних угод.
Геологорозвідувальні роботи потребують постійного кваліфікованого наукового супроводження. Потрібні регіональні науково-виробничі аналітичні центри, які могли б досліджувати керн, пластові флюїди, розробляти необхідну проектну документацію як для державних, так і, особливо, невеликих приватних газовидобувних підприємств. В реальності все навпаки — з огляду на фінансові проблеми ліквідовано Львівське та Чернігівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, які здійснювали аналітику пошуково-розвідувальних робіт та перманентно обґрунтовували ресурсну вуглеводневу базу, починаючи з 50-х років минулого століття.
Суттєво покращити ситуацію було б можливо за рахунок додаткового залучення фінансів малого та середнього бізнесу. Адже цей напрямок економічного розвитку є достатньо ефективним практично у всіх країнах із розвиненою економікою. Для цього необхідні кардинальні зміни в стратегії розвитку мінерально-сировинної бази держави, а також врегулювання законодавчої бази, яка б могла гарантувати приватному бізнесу його захищеність від чиновницького свавілля.
На нашу думку, рентні платежі необхідно зменшити до мінімуму, а для невеликих родовищ та важковидобувних запасів вуглеводнів ренту за користування надрами доцільно взагалі відмінити. Це залучило б інвестора до розробки низькодебітних покладів.
Сподіваємося, що керівництво країни вже зробило відповідні висновки щодо докорінного покращення стану газовидобутку та отримання країною газової незалежності. Експерти галузі розцінюють як позитивний сигнал до якісних змін нещодавню заяву Президента України Петра Порошенка на церемонії відкриття нового газового родовища на Львівщині про необхідність запуску українського газовидобування та державну підтримку чесних і справжніх інвесторів.
Є сподівання, що розпочнуться вони з адекватних кадрових призначень — стратегічним газовидобуванням не можуть управляти випадкові люди.
