Нещодавно Україна нарешті отримала стратегію реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ). 11 червня 354 народні депутати проголосували за «Загальнодержавну програму реформування і розвитку ЖКГ України», згідно якої протягом п’яти років (починаючи з наступного) галузь має отримати 23 мільярди гривень.
Проте сьогодні в Міністерстві з питань ЖКГ України попереджають, що без ухвалення ще цілої низки необхідних законів дана програма реформування може так і залишитися на папері. Або, як висловився керівник профільного міністерства Олексій Кучеренко, «луснути, як мильна бульбашка», бо для її ефективного впровадження не вистачає законодавчої бази.
Урядовці запевняють: усе, що вони могли зробити та скорегувати в межах своїх повноважень, — уже здійснено. Зокрема, презентовано Пакет першочергових нормативно-правових актів із реформування житлово-комунального господарства, котрий готувався разом із вченими НАН України. Він, як стверджують у міністерстві, також схвалений юристами, вченими та представниками громадських організацій — зокрема, Асоціацією міст України та громад. Нині на розгляді народних депутатів є такі законопроекти, як «Про питну воду й питне водопостачання», «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання», «Про особливості передачі в оренду і концесію...», «Про основні засади державної житлової політики», нова редакція Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про енергетичну ефективність будівель», Житловий кодекс тощо.
Затвердження цих законопроектів урядовці й вимагають від Верховної Ради. Від того, стануть вони законами чи ні, залежить не лише початок наступного сезону, а й власне функціонування теплоенергетики та водопостачання України в майбутньому, запевняють у МінЖКГ. Утім, Кучеренко, виступаючи днями на прес-конференції, застеріг від передчасної паніки та спекуляцій: «Принаймні ще одну зиму ми переживемо», — з гумором заспокоїв він.
Утім, до зими затягувати не збираються. Лише до осені... «Я особисто наполягатиму, щоб вересень став місяцем реформи житлово-комунального господарства. Або ми у вересні приймаємо весь пакет законів, що вже лежать у Верховній Раді як законопроекти чи будуть внесені туди найближчим часом, або ми дану програму реформ відкладаємо в довгий ящик...» — обіцяє Кучеренко.
Якщо народні обранці все ж підуть міністру назустріч, житлово-комунальне господарство, як обіцяє міністр, чекає перш за все фінансова ревізія. «Час, коли приїхав до Києва — і «дай грошей, я їх продерибаню», пішов назавжди», — заявляє Кучеренко.
Підстави говорити про нецільове використання коштів у регіонах у міністра є. Про незадовільний стан фінансової дисципліни на місцях яскраво свідчать результати ревізії ефективності використання коштів субвенції, виділеної в 2007-2008 роках на заходи з енергозбереження та газифікацію. У Головному контрольно-ревізійному управлінні України підрахували, що з виділених 1,3 мільярда гривень понад 60 мільйонів використали неефективно.
Олексій Кучеренко має не менш вражаючі факти відсутності дисципліни на місцях. «Яскравий приклад — Дніпродзержинськ. Там за кошти державного бюджету два котли 1987 року виробництва замінено на два котли 1982 року. І обидва не будуть працювати — занадто вже порізані... А витратили 10 мільйонів гривень! У Києві 2007 року за кошти державного бюджету купили півтори тисячі лічильників — і вони досі на складах. Вони не хочуть обладнувати ними житловий фонд... Свалява за державні гроші купила котли. Вони теж на складах. Бо населення перейшло на автономне опалення: одночасно й на автономне переходили, й котли для централізованого купували. Вінницька область: ми за рахунок державного бюджету фінансуємо перехід одного села з газу на електроенергію, а вони в той самий час у іншій субвенції беруть кошти на газифікацію», — розповідає про прояви чиновницької «мудрості» на місцях міністр з питань ЖКГ.
Як результат, 95% підприємств теплокомуненерго наразі просто ментально, фінансово, економічно не готові до ефективного залучення інвестицій, стверджує Кучеренко. Тож саме над ефективністю роботи на місцях, вважає міністр, слід працювати в першу чергу.
