«Бізнес не повинен мати сильної політичної підоснови, яка зараз явно переважає в ставленні до України й довкола України, в міжнародному інформаційному просторі», — так відгукнувся виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко на спроби деяких кіл як на Заході, так і на Сході якимсь чином обмежити через політичні мотиви економічні відносини з нашою країною. У доповіді на круглому столі, присвяченому економізації зовнішньої політики та пошукам нових можливостей для України на нових ринках, він зазначив, що це неправильний підхід, який несе певні ризики як для української сторони, так і для тих, хто став на такі позиції.
Аналізуючи стан українського експорту, Устенко зазначив, що чверть його (24,4%) йде до Європейського союзу — другого за величиною споживача нашої продукції. Він підкреслив, що фінансові проблеми в Греції та Іспанії свідчать про те, що європейські ринки налякані й мало хто з інвесторів у цих умовах готовий інвестувати в ризикові папери. «На жаль, тут присутній колосальний чинник невизначеності, — зазначає експерт. — Лише для підтримки іспанського банківського сектора знадобиться, за різними оцінками, від 50 до 200 мільярдів євро». Устенко говорить також про можливі проблеми в Італії й дві гілки дерева рішень для України у зв’язку з виборами в європейських країнах. На його думку, їх розклад тягнеться від розпаду Єврозони до утворення в Європі фіскального союзу й «обидва ці сценарії є однаково ймовірними».
Прогноз Устенка виходить з того, що Європейський центробанк «робитиме масовані ін’єкції в ліквідності, таким чином розкручуючи інфляцію в країнах Єврозони». А в базовий сценарій для України він закладає девальвацію в Єврозоні, яка може допомогти країнам ЄС відкалібрувати свій торговельний баланс. На тлі цих та інших негативних чинників обсяг українського експорту до Європи (ми їм 24%, вони нам — 1% свого експорту), на думку Устенка, може показувати динаміку до зниження. Крім того, як вважає експерт, до зони ризику потрапляють і європейські банки, що працюють в Україні, оскільки будуть вимушені підтримувати свої материнські структури. Що стосується України, то для неї є два сценарії: перший може стати реальним у результаті повного переляку інвесторів і кредиторів, які не бажають вкладати кошти в ринки, що розвиваються, зокрема в Україну. Другий сценарій грунтується на тому, що європейські інвестори, страхуючи свої ризики, забезпечать приплив прямих інвестицій до нашої країни. Але сьогодні Устенко не може віддати пальму першості ні одному, ні другому варіанту. Одночасно, на його думку, можливе скорочення припливу валюти до України від «заробітчан», які працюють в Європі (у минулому він перевищував 100 мільйонів доларів на рік).
Регіон Російської Федерації та країн СНД, за даними Устенка, споживає 29% української продукції, головним чином машинобудування (торік її експорт приніс нам 7 мільярдів доларів). Але експерт передбачає нові обмеження з боку Росії в торгівлі з Україною, тоді як імпорт з цієї країни, в якому переважна більшість належить газу, створює додаткові важелі політичного тиску на Україну, що ми особливо гостро відчуваємо впродовж останніх двох років. Тим часом, перспективи зростання економіки Росії сповільнилися. Проблеми економічного плану там наростатимуть паралельно з тим, як погіршуватиметься ситуація на європейських ринках, прогнозує Устенко.
У зв’язку з цим він ратує за відхід на інші ринки. Чверть своєї продукції ми й сьогодні продаємо на азіатському континенті. А ось на решті ринків наша присутність украй низька. Тому, доходить висновку експерт, Україна має шукати й знаходити для себе нові ніші. Колосальні можливості для цього є в Латинській Америці, на Близькому Сході й у Північній Африці. Лише ринки Латинської Америки перевищують обсяг українського ринку приблизно в 20 разів. А обсяг нашого експорту туди дуже малий (приблизно 2,6 мільярда доларів). Тим часом, на думку експерта, там була б цілком конкурентоспроможною продукція нашого машинобудування. На ринки Північної Африки та Близького Сходу Устенко бачить можливості виходити з українською сільськогосподарською й харчовою продукцією.
Експерт схвально відзивається про спроби України укладати якомога більше угод про зони вільної торгівлі. Щоправда, дві з них — з Європейським Союзом і СНД, на його думку, зараз у підвішеному стані. Він закликає укласти аналогічні угоди з Туреччиною та іншими країнами, які в перспективі повинні опинитися в ЄС, з Ізраїлем, що являє великий інтерес і для реалізації української продукції, і з погляду залучення інвестицій.
«Бізнес без політики, — робить висновок Устенко, — принесе значно серйозніший ефект для української економіки, ніж спроби заполітизувати економічний діалог, який ми ведемо сьогодні з іншими країнами».
Директор департаменту економічної співпраці МЗС України Ігор Ніколайко підкреслює, що в Україні зараз йде економізація дипломатичних відносин. Для цього ліквідовані торговельно-економічні місії, що діяли раніше у відриві від посольств, а весь їхній кадровий і адміністративний персонал передано до МЗС. «Ми дедалі більше стаємо вагомим світовим гравцем, і роль закордонних установ теж піднімається. Якщо раніше з нашими торгпредами розмовляли, то тепер ми повинні грати за правилами, чинними в світі. Там уповноваженим і повноцінним представником країни виступає виключно посол». За словами Ніколайка, Україна продовжує діалог з традиційними партнерами, Євросоюзом і Росією, але дедалі більше починає грати на раніше майже ігнорованих, так званих нетрадиційних ринках — азіатських, американських, африканських. Ніколайко підкреслює, що у зв’язку з цим активізували свою роботу двосторонні економічні комісії, які до 2010-2011 року існували більше в теорії. Декілька успішних візитів за кордон провів міністр Костянтин Грищенко, який вважає, що торговельно-економічна робота на нових нетрадиційних ринках створить в умовах світової кризи Україні подушку безпеки. Ніколайко розповів, що напередодні й під час таких візитів міністр, як правило, зустрічався з українськими експортерами й дізнавався від них про проблеми, які слід розв’язати в конкретній країні.
Дещо іншу думку щодо стану української зовнішньої торгівлі висловлює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. За його словами, сьогодні немає ні зниження ризиків від кризи для України, ні ефекту використання потенціалу розширення зовнішньої торгівлі на нетрадиційні для України регіони. «З низької бази порівняння можна зростати як завгодно високо у відсотках», — зазначає експерт. У нього виникають сумніви щодо того, як такі ринки, як Вірменія, Таджикистан, Узбекистан, можуть бути подушкою безпеки для України. Він вважає, що нормального цивілізованого законодавчого базису для розширення торгівлі в нетрадиційних напрямках Україна поки не має. «З тим рівнем корупції й тим беззаконням, яке в нас існує на митниці й про яке не говорить лише ледачий, — зазначає Юрчишин, — говорити про те, що Україна може мати якісь ризики від зон вільної торгівлі, безглуздо». Експерт закликає проаналізувати сальдо зовнішньої торгівлі України й стверджує, що воно покращувалося лише в період кризи. Демонструючи відповідний слайд, він констатує, що зараз ми дуже чітко йдемо за тим графіком, який мали в передкризовий період, точно виходимо на рівень кінця 2007 року. «Дуже висока ймовірність, що в другому й третьому кварталі ми досягнемо того дна, яке в нас було в кризовий період», — передбачає директор економічних програм.
ДО ТЕМИ!
Уряд хоче торгувати з Росією без обмежень
Україна виступає за інтенсифікацію торгово-економічного співробітництва з Росією та взаємне скасування торговельних обмежень. Про це заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко на зустрічі з послом РФ в Україні Михайлом Зурабовим і заступником міністра закордонних справ РФ Григорієм Карасіним, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.
«РФ завжди була і залишається основним торговельним партнером України», — сказав він. У прес-службі поінформували, що зустріч відбулася в рамках підготовки засідання комітету з питань економічного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії, яке відбудеться 27 червня.
Під час зустрічі сторони обговорили стан і перспективи економічного співробітництва між державами, а також широкий спектр питань щодо поглиблення двостороннього співробітництва і формування партнерських торгових відносин. «Порошенко наголосив на необхідності взаємної ліквідації торговельних бар’єрів між державами, що підвищить ефективність двосторонньої співпраці», повідомляє прес-служба.
