Зростання курсу долара неминуче позначилося на вартості одягу і взуття в українських крамницях. За оцінками аналітиків ринку, за останні два місяці ціни піднялися на 80—90% асортиментного ряду цієї групи товарів. У той же час їхні цінники збільшилися мінімум на 10—15%, максимум — на 40%, а інколи й більше. І все це відбувається на тлі зниження купівельної спроможності більшої частини населення. У результаті рітейлери констатують стійку тенденцію в цьому сегменті бізнесу: зниження витрат на покупку одягу і взуття серед українців.
«Найчастіше покупці стали заощаджувати на кількості товарів, які купувалися. Якщо раніше вони могли купити відразу декілька речей з однієї товарної категорії, наприклад, сукню, то тепер кількість одиниць однієї товарної категорії в замовленні менша. Крім того, українці стали менше купувати товари не першої потреби, наприклад, браслети, хустки, обручі та інші аксесуари», — розповідає директор з питань маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Павло ЛЕВЧУК.
Проте, попри негативні тенденції, розмір середнього чека у продавців одягу і взуття цієї осені традиційно збільшився.
«Середній чек зараз зростає за трьома причинами. По-перше, продаються дорогі сезонні речі: куртки, пальта, черевики, шуби, а не сукні, хустки і капці, як навесні і влітку. По-друге, вартість товарів зросла в порівнянні з минулим роком, перш за все через зростання курсу долара», — пояснює Павло Левчук.
Але все ж таки саме через падіння попиту багато іноземних мереж, такі як мережа з продажу спортивного одягу Decathlon, рітейлер з продажу натуральної косметики Body Shop та інші, переглянули свої плани щодо відкриття крамниці у нашій країні. Рітейлери, які працюють в Україні, зачиняються (взуттєва мережа Minelli) або зменшують кількість крамниць (мережа з продажу одягу Helen Marlen Group).
Інколи рітейлери приймають половинчасті ухвали: кількість крамниць не скорочується, але зменшується орендована площа. Група компаній «Ультра» скоротила площу крамниці Lagerfeld у торговельному центрі Sky Mall з 200 до 100 кв. м., а Guess — з 240 до 150 кв.м.
Багато бізнесменів із нетерпінням чекали на осінь і сподівалися на хоча б часткове відновлення попиту. Проте, якщо українські товари виявляться дорожчими для споживачів, попит зміститься у бік дешевих аналогів.
Адже нагадаємо, нещодавно компанії GFK Україна представила дослідження, підсумок якого свідчив, що споживчі настрої українців продовжують знижуватися.
Індекс споживчих настроїв (ІСН) розраховується фахівцями на підставі опитування громадян. Він потрібний виробникам товарів для прогнозування поведінки людей, щоб ефективно планувати своє виробництво і збут. Індекс змінюється від 0 до 200, якщо він дорівнює 200, це означає, що всі опитані позитивно оцінюють економічну ситуацію, якщо дорівнює нулю — значить, всі респонденти вважають, що ситуація погіршилася, якщо 100 — кількість оптимістів і песимістів однакова. При ІСН нижчом за 100 в суспільстві переважають негативні настрої, люди заощаджують.
У серпні в порівнянні з липнем, ще більше людей визнало, що їхні бажання і можливості витрачати гроші стали скромнішими (ІСН впав з 65,1 пункту до 54,1). Основні причини — більшість за останніх півроку стала менше заробляти, вони побоюються, що в найближчий рік економіка країни погіршуватиметься, а гривна знецінюватиметься, і тому не сподіваються на збільшення доходів, скоріше навпаки. У результаті відмовляються від великих покупок (у червні ІСН за ними був 68,9, у липні — 62,1, в серпні — 53,8) і намагаються заощадити, і на їжі теж.
«Основні причини для зниження ІСН у серпні — загострення військових дій у Донбасі, руйнування інфраструктури регіону та девальвація гривні. Менше змінилися споживчі настрої громадян з низькими доходами і пенсіонерів, більше за все — у молоді і заможніших людей, а також у великих містах», — роз’яснюють фахівці GFK Україна. Вони зазначають, що під час кризи 2009 року ІСН був ще гіршим: близько 50, але, як видно, різниця з нинішнім періодом не така вже й велика ...
Експерти говорять: Українці заощаджують перш за все на ЖКГ, одязі та відпочинку. «Потреби не першочергові, а зберігають 10—20% бюджету», — зазначає директор економпрограми Центру ім. О. Разумкова Василь Юрчишин.
