Чи реально створити в Україні туристичний бум, та якою буде його ціна для держави та її мешканців? Дати відповіді на ці непрості, але нагальні для країни питання, спробували учасники дебатів, організованих Фондом «Ефективне управління» спільно з британською компанією Intelligence Squared.
На думку директору Фонду Наталії Ізосімової, туризм, як показує досвід близьких Україні Хорватії та Болгарії, — один із найбільш перспективніших секторів країн, які розвиваються. Адже ця галузь здатна зростати швидшими темпами, ніж національний ВВП. До того ж, підкреслила Ізосімова, одне робоче місце в туризмі обходиться в десятеро дешевше, ніж на виробництві.
Втім Україна ось уже майже 20 років «вперто» не використовує свій туристичний потенціал, говорять експерти. «Щорічно близько 20 мільйонів іноземців перетинають український кордон. При цьому їхні середні витрати становлять 200 дол. на людину, а це вдвічі менше, аніж у Росії і втричі, ніж у Польщі, — зауважує Ізосімова. — І якщо Україна вийде хоча б на російський рівень, то це забезпечить нашій державі додатковий прибуток у розмірі 4 мільярда доларів на рік».
І хоча кожен новий уряд визнає туризм як пріоритетну галузь для розвитку, подальших кроків за поріг декларацій поки що ніхто не зробив. Можливо, нинішня влада, яка вписала 10-річну нульову ставку оподаткування готельної індустрії у проект Податкового кодексу, та запропонувала 3%-ве відшкодування кредитів, взятих на модернізацію об’єктів індустрії «гостинності», таки продемонструє поступальний рух до цілі в системі координат дій, а не лише слів.
ТУРИЗМ ПІДВИЩИТЬ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ДЕРЖАВИ
Тож, недаремно представники Фонду «Ефективне управління» до участі у панельній дискусії команди прихильників тези «Туризм — пріоритетна галузь економіки» запросили віце-прем’єр-міністра України Бориса Колесникова, який власне й ініціював включення до кодексу вищеназваних пільг.
Колесников розпочав дискусію із пропозиції оцінити шанси України щодо перспектив розвитку туристичного ринку.
«У сегменті пізнавального туризму шанси України, як держави, столиця якої свого часу була центром усього слов’янського світу, а західна частина пережила зміну декількох імперій, чи не найграндіозніше», — наголосив чиновник.
Не менш важливим, на думку віце-прем’єра є розвиток економічного туризму, особливо, для Києва та інших міст-мільйонників. «Якщо ми створимо виставочну інфраструктуру і конгресцентри, на зразок того, що створила Німеччина, то отримаємо значний успіх», — пояснив він. Що ж до туризму, пов’язаного з відпочинком, то, безумовно, наголосив Колесников, АРК — це традиційне місце відпочинку для населення пострадянських держав. А тому Україна, на його думку, повинна встановлювати вартість відпочинку на своєму морському узбережжі за принципом Іспанії: від 20 дол. за добу до 20 тисяч дол. На Західній Україні відпочинково-оздоровчий туризм теж не менш привабливий. «Карпати із гірськолижними курортами — це наш козир. Тут чисте повітря за українськими цінами», — підкреслив Колесников.
Тож, туризм — пріоритетний сектором української економіки, переконані в команді прихильників. «Продумана програма розвитку туристичної індустрії представить Україні чудову нагоду оптимально використати наявні природні, культурні та людські ресурси; дозволить об’єднати інфраструктуру сільського господарства, суміжних виробництв та освітньої системи для надання високоякісних туристичних послуг, тим самим примножуючи багатство держави і підвищуючи добробут громадян», — переконував голова Marriott Hotels International Ltd. серед країн Східної Європи Івіца Чачиц. Адже, як показало останнє дослідження Світової організації туризму, аргументував свою думку експерт, кількість туристичних відвідань зросте до 1,3—1,4 мільярда в усьому світі, а витратити — на 54%. «Половина світового зростання припадатиме на Європу, частиною якої є Україна, — оцінив Чачиц. За його словами, сьогодні Україна посідає 134 місце у рейтингу Світової організації туризму. «Це надто низьке місце для такої держави», — додає експерт.
ІНШИЙ БІК «ГОСТИННОЇ» МЕДАЛІ
Натомість голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, який представляв позицію противників тези на дебатах, зауважив, що уряду, називаючи туризм пріоритетною галуззю для розвитку, окрім жонглювання аргументами про гарні кліматичні умови та феноменальну історичну спадщину, потрібно спиратися на економічні розрахунки. «Треба керуватися не тільки емоціями, побажаннями та очікуваннями, але й тверезими оцінками та цифрами, — наголосив експерт. — На жаль, якщо ми звернемося сьогодні до сайтів уряду та інших державних структур, які мають відношення до туризму, ми знайдемо надзвичайно мало реальних розрахунків стосовно того, що і як треба робити і який це матиме макроекономічний ефект». А тому, декларуючі очікування, що базуються на емоціях, як зазначив Бураковський, їх можна і не отримати.
На питання ж чи треба розвивати туризм, команда «противників» відповідає ствердно. Однак, як зазначив другий учасник дискусії керівник консалтингової компанії pro.mova Євген Глібовицький, пріоритетним цей розвиток називати не варто. Адже тоді виникає ризик «поїдання» інших секторів економіки, що лишаться без належної уваги держави, заявив експерт. Що ж до пільг, запропонованих урядом, переконаний аналітик, то за допомогою таких стимулів можна витягнути будь-яку індустрію, навіть «створення штучного снігу в Криму». «Однак — це «тепличні» умови. І як тільки вони зникають, одразу ж з’являються проблеми», — зауважив Глібовицький.
Ще одним наріжним питанням експерт назвав визначення цільової аудиторія українського туризму. На думку Глібовицького, потрібно будувати не тільки дво-, три-, чотиризіркові готелі, але й дбати, щоб інфраструктура довкола них та обслуговуючий персонал відповідали обраному рівню. Простіше кажучи, щоб, прибувши в регіональний аеропорт, іноземний турист бачив також «п’ятизіркову» усмішку митника і прикордонника.
Тож Бураковський запропонував урядовцям подивитись на туризм не з точки зору «примарних» майбутніх ефектів, а з позиції сьогоднішніх витрат і джерела їх покриття.
Спершу, проаналізувати вартість побудови туристичної інфраструктури. Саме тут, наголосив Бураковський, виникає запитання — хто оплачуватиме її розвиток. «Якщо надаємо пільги — це означає, що не отримуємо доходи. Якщо ж не отримуємо доходи, тоді чим будемо закривати дірку в бюджеті?», — апелює експерт.
Та й населення зовсім не виграє від «пріоритетності туристичної індустрії», як то здається на перший погляд, кажуть експерти. Якщо подивитися на українські туристичні Мекки, то можна побачити зростання цін на продукти харчування, промислові товари та нерухомість. Це породжує великі соціальні проблеми громади. І на навколишнє середовище наплив туристів має далеко не позитивний вплив. «Стан сьогоднішнього Чорного моря навколо Одеси, Криму та стан екосистеми в Карпатах дуже загрозливий. Тому давайте думати, чи не будемо ми, розвиваючи туризм, заганяти себе в екологічні проблеми, яких і так сьогодні вистачає», — попередив Бураковський.
Окрім того, наголосила команда противників, туризм надзвичайно вразливий до внутрішніх та зовнішніх шоків: політичних змін, природних катаклізмів.
Як показав підсумок дискусії, переконливими для аудиторії виявилися аргументи команди противників визнання туризму пріоритетним сектором економіки. Проте прихильників цієї тези все ж таки більше. До початку дебатів результати голосування показали, що тезу «пріоритетності розвитку туризму в Україні» підтримують 77%; противників же — 14%; тих, хто не знає, — 9%. Результати ж після дискусії: за — 52%, проти — 39% , не знали — 9%.
