Днями стало відомо, що Венесуела встановила прелімінарне
антидемпінгове мито на український гарячекатаний прокат у розмірі 80,5%
вартості. Ведеться розслідування.
Існує загроза прийняття нових санкцій на багатьох регіональних
ринках: Китай та Індія планують найближчим часом ввести антидемпінгові
заходи на вироблений в Україні плоский прокат, у Мексиці планується введення
мінімальних імпортних цін на ряд позицій, у Європі розглядається питання
введення мита на безшовні труби та сталеві канати, в ПАР мають намір ввести
80 відсоткове мито на плоский прокат із України.
Однак, за словами заступника міністра промислової політики
Сергія Грищенка, в серпні найболючіший удар по нашій металургії нанесла
Туреччина, уряд якої обмежив імпорт українського металу, що приносить найбільший
прибуток вітчизняному експорту — гарячекатаного та холоднокатаного прокату.
Минулого року обсяг експорту цієї продукції з України в Туреччину досягнув
$300 млн. — 35% всього обсягу експорту. «Азовсталь» постачала квадратну
заготовку, «Запоріжсталь» і комбінат ім. Ілліча — сталевий прокат у рулонах.
ХТО ВИНЕН?
«Галузь, яка на 80% своєї продукції орієнтована на зовнішні
ринки, завжди ризикує наразитися на загрозу антидемпінгового розслідування»,
— вважає Сергій Грищенко.
Провідний виробник — комбінат «Азовсталь» — більшу частину
продукції експортує в далеке зарубіжжя, меншу відвантажує для потреб українських
підприємств, і зовсім мало — до країн СНД. Але цікаво, що минулого року
найрентабельнішою виявилася продукція, реалізована в Україні — 24,8%, не
набагато нижче в СНД — 19,7%, а в далекому зарубіжжі цей показник склав
мінус 9,7%.
Однак надходження коштів від експорту в далеке зарубіжжя
останніми роками є найістотнішим джерелом «живих грошей». Передоплата —
лише на другому місці.
Маркетингові служби заводів ідуть на повідку в іноземних
трейдерів, які постійно знижують ціну. Керівники підприємств виправдовуються
тим, що за їх спинами стоять багатотисячні колективи. Нині вважається вигідним
продавати гарячекатані рулони по $230, сляби — $175, квадратні заготовки
— $165, а ще влітку ціни були на 10—15% вищі. Трейдери готові до обмеження
продажу, але заводи на це не підуть.
Отже, демпінгуючи, металургійні підприємства нерідко самі
наражаються на неприємності. Частіше за все металопродукція за ціною нижчою,
ніж собівартість, експортується незаконно. Зокрема, це може вказувати на
те, що фірми-постачальники відмивають тіньові гроші.
На «Азовсталі» пам’ятають не один такий випадок. Чи то
з МВЕСторгу вже за фактом постачання однією фірмою в США 27023 тонн гарячекатаного
листа, чи то з митної служби, яка затримала відвантажені іншою фірмою 8
тис. тонн відсортованої товстолистової сталі, приходили відповідні повідомлення.
У той час, як у договорах на внутрішній продаж завжди обумовлюється, що
метал не підлягає вивезенню за кордон.
Щоб уникнути прикрощів, комбінат почав включати до всіх
внутрішніх контрактів пункт про штраф за реекспорт у розмірі 20% від вартості
продукції, яка реалізовується.
НЕПРОТИВЛЕННЯ ЗЛУ
НАСИЛЬСТВОМ
Турецька сторона підготувала своє рішення в обстановці
абсолютної секретності. Отож, навіть для нашого уряду воно виявилося несподіванкою.
Спочатку в київських коридорах влади зопалу заявляли про своє повне моральне
право відповісти тим самим і покарати Туреччину. Хоча б обмеженням «човникової»
торгівлі або введенням мита на вивезення дешевого українського металобрухту.
Проте, швидко охололи й почали шукати варіанти полюбовної угоди.
А інакше, ніж сідати за стіл переговорів і дипломатично
домагатися поступок від зовнішньоторговельних партнерів, Україна не може.
З незрозумілих причин досі не прийнято Антидемпінговий кодекс України,
який би й дозволив вельми серйозно чинити відповідний опір і бити по тих
країнах, які намагаються закрити свої ринки. Коротше, воювати в торговельних
війнах, а не випрошувати милості. Законопроект четвертий рік лежить у Верховній
Раді, а Україна беззбройна.
P.S. Отримати в МЗЕЗторзі довідку, які країни на даний
час проводять антидемпінгове розслідування з експорту української металопродукції,
не вдалося: в Управлінні проблем торговельних обмежень і несумлінної конкуренції
відповіли відмовою, пославшись на те, що така інформація є службовою.
№186 30.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
