Український бізнес неначе в прострації: орієнтири й центри влади змістилися. Однак перший, хто шукатиме заступництва в поки що не усталеної нової влади, яка не окріпла, може розраховувати на успіх. Адже таким чином він дає позитивний сигнал всьому бізнес-співтовариству. Мовляв, якщо я звертаюся до влади, значить, вона повністю легітимна і в змозі вирішувати проблеми, що заважають мені працювати.
Схоже, серед перших це зрозуміли в найбільшій газовидобувній компанії країни ПАТ «Укргазвидобування». В середу перший заступник глави її правління Олексій Тамразов, в обхід несформованого ще уряду, надіслав листа (його копія є у розпорядженні «Дня») виконуючому обов’язки президента країни Александру Турчинову.
Обґрунтовуюча частина цього послання, безумовно, не позбавлена сенсу й логіки. «Укргазвидобування» скаржиться на норми законодавства, що вимагають від компанії продажу через спецаукціони за зниженими цінами (нібито для потреб населення) всього скрапленого газу, виробленого на Шебелінському газопереробному заводі, що належить компанії. Називаються цифри: обсяг виробленого скрапленого газу — близько 200 тисяч тонн на рік, реальні потреби населення — близько 35 тисяч тонн на рік. Різниця — 165 тисяч тонн — скуповувалися підприємствами-посередниками, наголошується в листі, яких, згідно з інформацією в ЗМІ, пов’язують з Сергієм Курченком. Ці ресурси використовувалися для заправки автотранспорту. «Така ситуація призвела до недоотримання близько 1 млрд грн 2013 року й досі приносить збитки «Укргазвидобування» в сумі близько 100 млн грн щомісячно», — відзначають у компанії. (Водночас не може не викликати здивування стилістика окремих місць цього послання, зокрема, революційний зворот, адресований в. о. президента: «пропонуємо терміново» внести зміни до законодавства.)
І дійсно, як раніше повідомлялося, 2013 року Шебелинський ГПЗ скоротив переробку газового конденсату в порівнянні з 2012 роком на 11,9% (на 79,1 тис. тонн), знизив випуск бензину на 21,5% (на 80,7 тис. тонн), дизельного пального — на 15,9% (на 28,4 тис. тонн) і мазуту — на 5,1% (на 3,4 тис. тонн). У січні 2014 року підприємство скоротило переробку газового конденсату в порівнянні з січнем 2013 року на 9,1% (на 4,5 тис. тонн).
Крім того, «Укргазвидобування» просить продовжити ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови», термін дії якого закінчився в жовтні 2013 року. Компанія, наголошується в листі, у зв’язку з цим була вимушена зупинити реалізацію бензинів моторних на внутрішньому ринку і розпочати їх постачання на експорт. В результаті, пише Тамразов, «недоотримано близько 360 млн грн 2013 року й близько 40 млн грн щомісяця 2014 року».
КОМЕНТАР
Сергій ДЯЧЕНКО, керівник енергетичних програм Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен»:
— Дійсно, наші нафтопереробні підприємства, включаючи й Шебелинку, зараз у програшній ситуації, тому що не модернізовані. Тоді як наші найближчі сусіди, білоруси та прибалти, вже мають якщо і не світовий рівень глибини переробки та якості технологічних процесів, то близький до нього. І вони не можуть сьогодні виконувати вимоги євростандартів. Свого часу я пропонував й досі дотримуюся цього: з ними (переробниками нафтової сировини) уряд має підписати договір: ось вам час, рік або два, і за цей час вони зобов’язані модернізувати виробництво. Саме так працюють екологічні стандарти ЄС, зокрема, восьмидесята директива. По закінченні встановлених в ній термінів, підприємства повинні або ж довести, що виконали її вимоги, або ж закритися. Отже прохання «Укргазвидобування» щодо пролонгації дії ДСТУ можна було б підтримати, однак тільки в тому випадку, якщо з компанією буде укладено відповідний договір. Перехідний період їм слід, на мою думку, надати. Проте не можна продовжувати його до нескінченності.
Щодо продажу скрапленого газу на аукціонах, то зрозуміло, що монополізму окремих структур тут допускати не можна. За Курченка — це була пряма і не прикрита корупція. Аукціони просто використовувалися як її прикриття. Водночас найкращий підхід до вирішення цієї проблеми — приватизація і «Укргазвидобування», і «Чорноморки» («Чорноморнафтогазу». — Авт.). Тільки провести її слід прозоро. Тому що за попередньої влади, ви знаєте, кому б дісталися ці підприємства. Я за прозору приватизацію під стратегічного інвестора, який зможе вкладати гроші й у розвідування, і в розвиток видобування. Це вирішить багато проблем. Але обов’язкові аукціони, в принципі, потрібні й надалі з погляду тієї самої боротьби з корупцією. Інша справа, що у нас «успішно» пристосувалися обходити цю перешкоду. І тут треба думати, як проводити їх інакше. Як? На разі я не готовий відповісти.
P. S. На сайті OilNews знаходимо інформацію іншого ґатунку. «Є всі підстави вважати, що менеджмент «Укргазвидобування», афільований з Дмитром Фірташем, був одним з ключових вигодоотримувачів «газової» схеми. Як доказ наводиться записка, опублікована журналістом Мустафою Наємом. У ній невідомий автор звертається до генерального прокурора Віктора Пшонки: «За узгодженням з Вами, починаючи з 2011 р. спільно з Курченком С. В. нами підтримувалася програма «Скраплений газ». З жовтня 2012 р. і до квітня 2013 р. включно утворилася заборгованість у розмірі 95 млн грн (детальний звіт у додатку). Курченко відмовляється погасити заборгованість, посилаючись на Ваші вказівки. На разі програму зупинено».
