Минулий тиждень пройшов не лише під знаком загострення воєнної обстановки на Донбасі, а й на тлі посилення «мирного» конфлікту між урядом і «ображеними» ним міноритарними акціонерами «Укрнафти». Минулої п’ятниці народний депутат Сергій Лещенко у Куре (Швейцарія) розповів, що на засіданні уряду України 21 січня ухвалено рішення про скасування норми про можливість зниження стартової ціни нафти на аукціонах на 15% від світової ціни. На внесенні відповідних змін до порядку організації і проведення біржових аукціонів з продажу нафти, газового конденсату і зрідженого газу, за словами Лещенка, наполягав міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин.
• Труднощі в проведенні таких біржових аукціонів виникли ще торік у зв’язку з непорозуміннями між Міненерговугіллям і «Укрнафтою», менеджмент якої контролюють приватні міноритарні акціонери, пов’язані з акціонерами ПриватБанку (Дніпропетровськ). Сторони конфлікту не могли знайти консенсусу щодо біржі, на якій проводилися б відповідні торги. Здавалося, проблему буде розв’язано після прийняття в жовтні минулого року урядової постанови про порядок організації і проведення біржових аукціонів з нафти, газового конденсату і зрідженого газу. Цей документ скасовував чинну раніше постанову, ухвалену в жовтні 2011 року.
У новій постанові зберігалася прив’язка стартової ціни української нафти і газоконденсату до митної вартості нафти ґатунку Urals. Ця вартість визначалася за даними Державної фіскальної служби за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення аукціону. Водночас у новому порядку було також збережено знижувальний коефіцієнт 0,85 при визначенні стартової ціни в разі відсутності постачань у країну нафти Urals трубопровідним транспортом, надходження нафти Azeri чи інших сортів легкої нафти Каспійського регіону. У такому разі на цей коефіцієнт множилося середнє значення ціни контрактів з продажу нафти сорту Brent (за даними Crude Oil Marketwire агенції Platts). Після затвердження нового порядку було проведено два аукціони: наприкінці жовтня і середині грудня. На них «Укрнафта» заробила майже 6,6 мільярда гривень.
• Вагомість цієї суми, певно, і підігріла задавнену, проте приховану від очей українців суперечку між одним чи навіть групою губернаторів, схильних дещо перебільшувати свої мілітарні ресурси, і главою держави. І перший недружній хід у цьому конфлікті зробив Київ, зменшивши з 60% до 50% плюс одна акція квоту явки акціонерів, достатню для проведення загальних зборів компаній. Здавалося б, ця норма поширюється на всі акціонерні товариства. Так, але не є таємницею те, що найбільше вона зачіпає ситуацію в «Укрнафті», де афіловані з групою «Приват» акціонери, що володіють 42% акцій компанії, вже не раз зривали збори, аби не сплачувати дивідендів державі.
Але чому в Києві відмовилися врахувати, що «Приват» на хвилі патріотизму, зумовленого російською агресією, у жовтні минулого року все ж дав можливість провести збори акціонерів і проголосував за розподіл майже всього чистого прибутку компанії за 2011—2013 роки? Загальна сума дивідендів становила майже 3,8 мільярда гривень, тож держава, а точніше НАК «Нафтогаз України», може розраховувати майже на 1,9 мільярда. Мало? Більше було б у тому разі, якби наші чиновники вчасно припиняли всім відомі корупційні схеми.
• А країні вже сьогодні і зараз справді потрібно більше. І до справи береться Державна фіскальна служба. Минулої п’ятниці її керівник Ігор Білоус оголосив, що заборгованість ПАТ «Укрнафта» перед державою щодо сплати рентних платежів за надрокористування станом на січень 2015 року перевищує 1,6 мільярда гривень, тоді як раніше загальна заборгованість підприємства становила 2,4 мільярда гривень. Тобто 700 мільйонів вже сплачено. Чи потрібно викачати з цієї, звичайно, не бідної, а найбільшої в країні нафтовидобувної компанії все до дна? Чи не призведе це до неприємностей для воюючої української економіки?
Саме таку думку вирішили заронити в голови наших чиновників міноритарні власники «Укрнафти», яких не можна не запідозрити в близькості до «Привату». 20 січня три кіпрські компанії — акціонери ПАТ «Укрнафта» (Littop Enterprises Ltd, Dridgemont Ventures Ltd і Bordo Management Ltd) зажадали від України $5 мільярдів як компенсацію за дії уряду і НАК «Нафтогаз України». У своєму листі вони зазначають, що Україна у 2006—2014 роках, незважаючи на відповідні рішення судів, обмежувала «Укрнафту» у праві вільного продажу залишків газу на ринку. На думку офшорної трійки, через обмеження у продажу газу «Укрнафта» не має у своєму розпорядженні зараз коштів для повного покриття податкових зобов’язань, а Державна фіскальна служба нараховує штрафні санкції, що ставлять під загрозу подальшу ефективну роботу компанії.
• «Уряд вчиняє свідомі дії, з одного боку, блокуючи можливість «Укрнафти» розпоряджатися своїми ресурсами, з другого — за допомогою підконтрольної Кабміну України Державної фіскальної служби, застосовуючи до «Укрнафти» додаткові санкції», — констатують автори. Україні фактично висунули ультиматум: якщо протягом трьох місяців представники нашого уряду не зв’яжуться з трьома згаданими офшорами, то, спираючись на норми Договору про приєднання України до Енергетичного співтовариства, вони звернуться до міжнародного арбітражу.
Чи правильна версія, що насправді це Дніпропетровський губернатор Ігор Коломойський, який є також визнаним лідером і головним власником групи «Приват», розпочинає судову справу проти України ціною в $5 мільярдів? Гадаю, не буде перебільшенням назвати цей вчинок оголошенням економічної війни чи, інакше, відкриттям другого, економічного фронту проти України. Навіть Росія, яка направила в нашу країну своїх вояків, ще вагається, чи вимагати від України дострокового погашення кредиту на $3 мільярди...
