Нарешті ми можемо точно дізнатися, чим закінчилася історія з держбюджетом-2005 — без перебільшення, найбільш обговорюваним фінансовим документом останніх років. Як заявив міністр фінансів Віктор Пинзеник, «ми задоволені результатами виконання бюджету». Можливо, це й трохи безпідставно з урахуванням зниження зростання ВВП — проти 12% торішнього приросту виступають прогнозовані цьогорічні 2,4%, однак пан міністр упевнений, що ці показники такі низькі аж ніяк не через те, що країна весь рік погано працювала. Говорячи про темпи зростання споживчого й оптового товарообігу, він відзначив, що перший цього року виріс на 23%, тоді як останній вельми зменшився. Це падіння, на думку Пинзеника, й пояснює зниження темпів зростання ВВП, спираючись у свою чергу на те, що в 2005 році були знищені багато тіньових схем. Тож підсумовуючи ці два висловлювання, можна дійти думки, що ВВП-2004 створювали виключно «тіньовики». Подібні думки, до речі, вже висловлювали. Однак суть не в тому.
Кажучи далі про макропоказники, Пинзеник зачепив інфляцію — індекс споживчих цін. Цьогоріч вона становила 10,3%, не вклавшись у прогнозовані бюджетом 9,8%. Утім, це й не дивно. Протягом року більшість аналітиків-фінансистів передбачали, що уряду нізащо не втримати інфляцію на рівні однозначної цифри. І вони не помилилися, хоча, за їхніми прогнозами, інфляція мала мати набагато вищий рівень. Із цим уряд можна привітати. Інфляцію минулого року вдалося втримати. Що буде цього року? Вважається, що поки про це рано думати, і Мінфін святкує перемогу.
Приводи для цього дає йому прийнятний дефіцит бюджету. Цього року вдалося звести його до 2-2,1% від ВВП. Але тут варто нагадати, що змінами, які приймали в березні, було заплановано 1,7% від ВВП. Тобто, за великим рахунком, початкові свої плани уряд так і не зміг виконати. Зате він без застережень може пишатися тим, що в 2004 році дефіцит був більший (3% від ВВП). Кажучи про баланс бюджету-2005, Пинзеник зазначив, що його витратна частина на 21 мільярд перевищила попередньо запланований обсяг. Причинами такого «тринькання», за його словами, стало те, що колишній уряд, піднявши соціальні виплати, не заклав відповідних сум до бюджету. І якби новий уряд не прийняв березневих поправок, багато людей залишилися б без грошей. Особливо постраждали б при цьому пенсіонери, для яких цього року виділили лише шість мільярдів (згідно з поправками — стало 16,3). При цьому, за словами Пинзеника, не просто додали решту грошей, піднявши інфляцію, а й заробили їх (20,7 мільярда). Остання цифра, з урахуванням криз 2005 року, трохи дивна, оскільки основний дохід держави — виручка від продажу «Криворіжсталі» (24,2 мільярда гривень), — у цей баланс не увійшов. Однак статистика залишається статистикою. За словами Пинзеника, дохід бюджету цього року становив 84,4 мільярда гривень. «Минулого року ми мали феноменальне зростання доходів держбюджету — на 63%. Із 2000 року такого зростання доходів Україна не мала», — наголосив міністр, зазначивши, що, на відміну від року 2004, коли різниця між зростанням ВВП і доходами була в розмірі 6% на користь першого, у 2005 році з перевагою в 43% виграли доходи. Пинзеник пояснив це тим, що цього року закрилися багато каналів розкрадання держмайна, були нейтралізовані тіньові схеми та схеми ухиляння від виплати податків. Цей довід узагалі може вважатися улюбленим аргументом міністра фінансів для пояснення причин власних успіхів.
Звісна річ, багато речей можна пояснити тільки в цьому руслі. Наприклад, те, як Державній податковій інспекції вдалося цього року заробити на 52% більше, ніж минулого. Внесок податківців у держскарбницю становив 48,5 мільярдів гривень, або 57% від загальної суми. Успіхи в боротьбі з тінню, про що неодноразово говорив голова ДПАУ Олександр Киреєв, а тепер — Віктор Пинзеник, не можуть не радувати. Однак за цим так і ввижаються тіні ліквідованих ВЕЗ і ТПР, серед яких, безперечно, було чимало тіньовиків, але і чимало чесних бізнесменів, яким так і не компенсували збитків. На 100% більше, ніж минулого року цьогоріч зібрали ПДВ (33,5 мільярда гривень), за словами Пинзеника, компенсувавши платникам навіть трохи більше запланованого обсягу (13,3 мільярда). Простроченої заборгованості на кінець року залишилося 642 мільйони. Однак, зважаючи на скарги основних експортних галузей — гірничо- металургійного комплексу та зернотрейдерів, реальні цифри можуть бути трохи вищими. Податок на прибуток також зробив свій внесок у бюджетний кошик — 23 мільярди гривень, що на 45% більше, ніж минулого року. Акциз і податок із фізосіб, хоч і успішно збиралися, однак мало відрізняються від аналогічних показників минулого року.
Трохи гірше попрацювала того року митна служба. До запланованих показників не дотягла на якісь півмільярда гривень, але все ж перевершила минулий рік на 73%. І знову це заслуга боротьби з корупцією, яка хоч і відчувається в цифрах, однак практично не відчутна при відвідуванні чиновницьких кабінетів.
Крім вдалого полювання за фінансами, Мінфін пишається й успішним їх застосуванням. За словами Пинзеника, цього року вдалося зменшити держборг як внутрішній, так і зовнішній, звівши його практично до показників 2003 року — 77,5 мільярдів, від показників 2004 року — 85,4. Зараз Україна винна 78,4 мільярда. За даними Мінфіну, в 2005 році обсяг державних позик становив 12,7 млрд. грн., тоді як погашено зобов’язань на 13,8 млрд. грн. Загалом держборг України скоротився з 24,8% від ВВП до 18,9%. При цьому валютні резерви країни зросли за минулий рік удвічі — до $19,4 млрд., що еквівалентно шести місяцям імпорту.
Вдалося цього року подолати і диспропорцію між мінімальною зарплатою та мінімальною пенсією, що встановилася в кінці 2004 року після різкого підвищення останньої.
Стосовно прогнозів на поточний рік у контексті підвищення цін на газ Віктор Пинзеник зазначив, що його подорожчання для України призведе «до додаткового навантаження для платіжного балансу (близько $1,3 млрд.)», але водночас суттєвий притік валюти очікується за рахунок іноземних інвестицій. «Не сумніваюся, що платіжний баланс 2005 року буде позитивним. Інакше кажучи, притік валюти більший, ніж відтік. Чи є підстави в 2006 році говорити про від’ємний платіжний баланс? Ні. Попередні оцінки наших фахівців дають за поточними операціями близько $200 млн.», — сказав міністр. За його словами, дослідження впливу зростання ціни на газ на економіку країни та держбюджет будуть продовжені, однак зростання ціни на газ до $95 за 1 тис. куб. метрів не є критичним для економіки: «З одного боку, це підвищує витрати, але з іншого — вводить стимули для ощадливого витрачання ресурсів».
Однак, як показала практика попереднього року, всі прогнози не мають сенсу доти, поки їх не зробить саме той уряд, який має їх реалізовувати. Інакше поправки просто зведуть всі прогнози нанівець.
