Міністр юстиції Роман Зварич не втомлюється дивувати журналістів несподіваними висновками. Наприкінці липня, коментуючи на «5-му каналі» плани уряду щодо повернення в державну власність незаконно приватизованих підприємств, він заявив, що «процедурні норми законодавства набагато важливіші за матеріальні». Ця глибока думка була висловлена міністром юстиції у відповідь на запитання ведучого, чому приватизація «Криворіжсталі» оскаржується в суді не офіційними інстанціями і не через низьку ціну або корупційну змову (про які так багато говорилося напередодні виборів), а якимись приватними особами через порушення їх прав, причому вельми сумнівних. Зварич повідомив, що для уряду важливий результат, а досягнути його можна, навіть не розглядаючи справи по суті — досить просто довести, що під час її розгляду було порушено якусь процедурну норму.
Це досягнення юридичної думки залишило журналістів в деякій розгубленості (вони уявили собі можливості його широкого застосування на практиці), проте глава правничого відомства, мабуть, вирішив не зупинятися на досягнутому. Якщо можна відмовитися від розгляду справи по суті, чому не можна нехтувати і процедурою? У результаті важливим етапом розвитку української юстиції стала справа Нікопольського феросплавного і винесення вердиктів без роз’яснення підстав. Так через кілька днів (25 липня) вчинив Київський апеляційний господарський суд. Він задовольнив апеляційні скарги Кабміну і Генпрокуратури і визнав придбання контрольного пакета акцій ВАТ НЗФ консорціумом «Приднiпров’я» незаконним. При цьому, всупереч запереченням представників «Приднiпров’я», суд обмежився оголошенням резолютивної частини свого рішення, так і не надавши пояснення про причини його ухвалення. Причини ці, до речі, представникам «Приднiпров’я» досі не оголошено.
Щоправда, можна спитати, при чому тут Зварич? «Він дійсно старається віддати всі сили, щоб концепти, що напрацьовує уряд, ставали реальністю. І можу сказати, що за Нікопольський феросплавний завод він як керівник міністерства юстиції змагався щиро», — заявила Юлія Тімошенко в «Часi Пiк» на тому ж «5-му каналі» попередньої неділі. Саме Зварич будив серед ночі прем’єра з повідомленням, що матеріали справи з суду «викрадено» (про що та привселюдно оголошувала наступного ранку, а пізніше з’ясовувалося, що це просто дезiнформація, і саме Зварич надав Кабміну адвокатів, які подали апеляцію).
Ці адвокати — Руслан Кирилюк і Павло Єльник — заявили 11 серпня на прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН, що додаткові умови приватизаційного конкурсу на НЗФ були складені таким чином, щоб фактично виключити можливість участі в ньому іноземних інвесторів. Оскільки цю заяву було зроблено офіційним представником позивача (Кабміну), вона неминуче заповнила «інформаційну прогалину», залишену апеляційним госпсудом і дозволила, нарешті, здогадатися, на яких підставах той виніс своє рішення — мабуть, порушенням закону, якого припустилися при проведенні приватизаційного конкурсу на НЗФ, було кваліфіковане висунення Фондом держмайна додаткових вимог до претендентів.
Щоправда, адвокат «Приднiпров’я» Сергій Власенко відразу ж відкинув ці припущення: «З юридичного погляду наявність додаткових умов конкурсу підставою для скасування його результатів бути не може. Згідно з чинним законодавством України, ФДМ має безумовне право встановлювати будь-які додаткові умови. Можна сперечатися про те, добре це чи погано, але це — закон, і сформульований він саме так».
Головна ж претензія до цих додаткових умов — сприяння недопущенню конкурентів — виявилася спростована документально. «Відомо, що Фонд держмайна неодноразово звертався до провідних іноземних виробників феросплавів з проханням взяти участь в цьому конкурсі. Жодна з цих компаній не зацікавилася ним, хоча вони і повідомили Фонд про те, що вивчили запропоновані матеріали», — заявив Власенко. У розпорядженні адвоката виявилися листи, відправлені торік ФДМ можливим покупцям, в них Фонд запрошує їх взяти участь у приватизаційному конкурсі. Більш того, щоб розвіяти можливі побоювання покупців про відповідність кваліфікаційним вимогам, висуненим в додаткових умовах, Фонд у своїх листах зазначив, що «згідно з висновками експертів Міністерства промислової політики і Фонду державного майна», компанія ім’ярек «відповідає всім вимогам конкурсу». Тобто іноземці, що отримали такий лист, знали, що можуть брати участь в конкурсі і жодних перешкод перед ними не стоїть.
Відповідно до висновків ФДМ і Мінпромполітики вимоги конкурсу задовольняли наступні підприємства — ВАТ «Кузнецкие ферросплавы» (Росія), Акунський феросплавний завод (Казахстан), Ernament Grop (Франція), Tinfos Jernverk і Elkem AS (Норвегія) і CVRD Billiton (Бразилія), Samancoi Ltd (ПАР).
Природно, що представникам Кабміну було тут же поставлене запитання — як слід розуміти ці офіційні запрошення в контексті їхнiх заяв? На це адвокати змушені були відповісти, що їм про це нічого не було відомо. Схоже, що інформувати своїх адвокатів про обставини справи уряд просто не вважає за потрібне. Можливо, тому, що, за їх власним визнанням, вони працюють безкоштовно. Отже, прем’єру варто було б похвалити міністра юстиції ще і за ощадливість.
