Українські пенсіонери вже давно не чули від чиновників хороших новин. Білу смугу для частини з них у понеділок відкрив голова правління Пенсійного фонду Олексій Зарудний. За його словами, згідно з законом про державний бюджет на 2016 рік з 1 травня прожитковий рівень для осіб, що втратили працездатність, зріс до 1130 гривень, і це стало підставою для того, щоб провести перерахунок пенсій.
Проте поки так пощастило не всім. На територіях, підконтрольних українській владі, проживає 12,2 мільйона пенсіонерів. Але пенсії перераховані менш ніж 10 мільйонам (81,7%), а розмір пенсій у результаті збільшено лише 8 мільйонам, або 80,7% тих, кому вони були перераховані. Отже, більш ніж чотири мільйони, або третина всіх пенсіонерів (серед них ті, хто працює і частково колишні шахтарі), залишилися, як-то кажуть, при своїх інтересах.
Але погодьтеся, 2/3 — це теж немало. І нехай середній розмір підвищення становить, за словами Зарудного, 57,3 гривні (не купиш додатково ні кілограма свинини, ні сиру, ні риби і навіть прості ліки), але в масштабах держави на це знадобилося 462,3 мільйона гривень. За нинішньої бюджетної ситуації — це істотна сума. Нагадаємо, що за перші чотири місяці цього року Пенсійний фонд виплатив пенсіонерам 71,4 мільярда гривень, зокрема за рахунок «своїх» коштів 35,9 мільярда, а 37,7 мільярда надійшли до нього на ці цілі з держбюджету. Тобто його дефіцит перевищив 50%.
Зарудний визнав, що очікуваного розширення платежів до Пенсійного фонду в результаті детінізації зарплат після зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) досі не сталося. «На жаль, я поки не можу сказати, що ми це відчуваємо. Але, сподіватимемося, що минуло не дуже багато часу, й цей процес відбуватиметься (надалі). І вже, скажімо, наступного року ми зможемо перекрити ці втрати Пенсійного фонду», — зазначив глава фонду, відповідаючи на запитання журналістів.
Він повідомив, що дефіцит Пенсійного фонду (різниця між надходженнями й витратами, які він повинен здійснити за рахунок власних надходжень поточного року) заплановано на рівні близько 81 мільярда гривень. У цій сумі понад 77 мільярдів зумовлені зниженням цього року майже вдвічі ставки єдиного соціального внеску.
Зарудний також поінформував, що зараз ведеться дискусія з Міжнародним валютним фондом, і тема пенсійної реформи, пенсійної системи є в ній однією з головних. «Йдеться про те, щоб пенсійна система в Україні була збалансованою, щоб Україна могла забезпечити виконання всіх необхідних зобов’язань з виплат (пенсіонерам) і щоб до реформування пенсійної системи був комплексний підхід», — зазначив глава ПФ.
Він повідомив, що урядом внесено до парламенту оновлений законопроект про реформування пенсійної системи, де, зокрема, передбачено звільнення фонду від «невластивих виплат» і запровадження надалі накопичувальної системи. «Із цього приводу є різні думки (я не хотів би зараз давати оцінки експертним дискусіям), — зазначив Зарудний. — Але за результатами переговорів з МВФ завжди підписується меморандум, де чітко визначені позиції уряду і МВФ щодо проведення цих заходів». «Я думаю, найближчим часом ми ці документи побачимо», — ухилився від запитання про суть нового варіанту пенсійної реформи глава ПФ.
Тим часом минулої п’ятниці урядовий портал розповідав про зустріч віце-прем’єра Павла Розенка з представниками місії МВФ, що працює в Києві. До завершення роботи місії сторони планують погодити першочергові кроки для наведення ладу в системі пенсійного забезпечення й подолання дефіциту бюджету Пенсійного фонду до кінця поточного року.
«Незважаючи на відсутність формальних підписів, ми рухалися за тією програмою, що була заздалегідь погоджена з МВФ, — цитує портал Розенка. — Ми виконували й виконуватимемо взяті на себе зобов’язання щодо реформування пенсійної системи, адже ми чудово розуміємо, що це необхідно передусім Україні й громадянам України».
Віце-прем’єр розповів, що уряд вніс до парламенту низку законопроектів, які серед іншого передбачають запровадження накопичувального рівня пенсійного забезпечення і зняття з Пенсійного фонду не властивих йому витрат. «Ці заходи, а також детінізація заробітних плат, якої ми чекаємо в результаті зниження ЄСВ, — це ті кроки, які реально можуть дати ефект зі скорочення дефіциту Пенсійного фонду», — сподівається Розенко.
І для цього є певні підстави. Родзинкою нового варіанту трирівневої системи пенсійного забезпечення є другий рівень — накопичувальна система. За деякими даними, вона формуватиметься з відрахувань працедавців у розмірі 2% на адресу державно-приватного фонду (відрахування щороку зростатимуть на 1% до 5% 2020 року).
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко ділиться дещо іншою інформацією: «МВФ пропонує зробити, як у ЄС: з держфонду пенсіонер отримає мінімальну пенсію (зараз 1130 грн), решту — додасть своїми відрахуваннями до накопичувальної системи».
Розповідають також, що, на відміну від варіанту, що пропонувався раніше для України, тепер другий, накопичувальний рівень солідарної системи формуватимуть не лише молоді люди до 35 років, а всі працюючі, за винятком тих, кому до виходу на пенсію залишилося менш як 10 років. Їм буде надано право відмовитися від участі в цій системі, і в цьому випадку вони отримуватимуть доплату з першого, солідарного рівня.
Звучить усе це, на перший погляд, дуже заманливо: легко уявити, що трирівнева пенсія (третій рівень — приватні пенсійні фонди) буде значно більшою, ніж нинішня — солідарна. А що думають із цього приводу фахівці?
Доктор економічних наук, професор і завідувачка кафедри Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, директор Інституту страхування Ольга Гаманкова, відповідаючи на запитання «Дня», послалася на лауреата Нобелівської премії Джозефа Стігліца. Він, за її словами, попереджав, що впровадження другого рівня пенсійної системи в економіках країн, що розвиваються, загрожує фінансовими нещастями багатьом поколінням людей, тому що держава буде не в змозі виконувати зобов’язання перед ними.
«Ця ідея (накопичувального рівня), звичайно, здорова. І всі цивілізовані країни через це пройшли. Але наскільки зараз підходящий момент для цього? Здоровий глузд поки не дає на це запитання однозначної відповіді. Польща, коли запроваджувала другий рівень, — говорить професор, — вибрала момент, коли в її бюджеті був дуже серйозний профіцит. Наскільки я пам’ятаю, він становив приблизно 50 мільярдів злотих. І ці гроші були спрямовані тоді в солідарну систему, щоб її підтримати у зв’язку з тим, що велика частина громадян мала почати платити в накопичувальну систему».
«А якщо у нас дірка в Пенсійному фонді і в бюджеті теж, — додала Гаманкова, — то чим закрити відтік грошей з солідарної системи? Ось у чому питання. У нас немає джерела покриття. А ще приклад Росії перед очима. При падінні економіки її уряд заморозив другий рівень і забрав звідти гроші громадян».
