Жоден з публічних виступів Юлії Тимошенко після її відставки не обходиться без нагадувань про те, що уряд під її керівництвом був «найуспішнішим в усій українській історії». Правда, докази на користь цієї тези екс-прем'єр навела лише одного разу — під час свого виступу на «Інтері», заявивши про «збільшення пенсій на 21%, а зарплат — аж на 44%». Однак навіть опускаючи зауваження про паралельне зростання цін, що спостерігалося, та що сповна «компенсує» ці показники, варто поставити питання — «а за рахунок чого?». І відповідь виведе нас до улюбленого вислову Юлії Володимирівни — «вишукування внутрішніх резервів». У тій же «інтерівській» промові Тимошенко визначила свої беззаперечні досягнення — 22,5 млрд. гривень, «виведених із тіньового сектору» (до кінця року сума повинна була збільшитися до 40 млрд.) і 50 млрд. грн. надходжень, очікуваних від реприватизації. Тобто близько дев'яноста мільярдів (!) гривень були «вишукані» буквально на порожньому місці, або, щонайменше, там, де всі її попередники ніякого джерела коштів перед носом не бачили.
Двадцять два з половиною мільярди гривень — сума не маленька. Тимошенко заявила, що їх було вилучено «з тіні». А Олександр Мороз стверджує, що «радикально спрямований соціальний бюджет» нинішнього року був забезпечений виключно «колосальною емісією» і неминучі наслідки цієї авантюри проявляться дуже скоро». Через місяць-півтора ми зіткнемося з гігантськими розривами в бюджеті. Вже зараз це видно, особливо на місцевому рівні» — спрогнозував голова СПУ. «Місцеві бюджети вже змушені брати комерційні позики, щоб розплачуватися за соціальні обіцянки «майданної» влади», — підтвердив емісійну версію лідера соціалістів екс-лідер «Трудової України» Валерій Коновалюк.
А перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов повідомив, що Рада Національного банку прогнозує до наступного року зростання грошової маси на 27—32%. Притому, що лише протягом першого кварталу поточного року вона встигла зрости на 12,1%, а міністр фінансів Віктор Пинзеник вже в травні почав говорити про корисність облігацій, і сказане виглядає досить імовірним. Як, втім, і чутки про емісію двадцяти мільярдів додаткових гривень, тихою сапою «продавлену» екс-прем'єром через Нацбанк, що просочилися в пресу в кінці серпня й досі ніким не спростовані.
Під визначення ж «вилучення з тіньового обігу» можуть підпадати найрізноманітніші заходи. В тому числі й горезвісне «скасування пільг», яким уряд Тимошенко займався наполегливо і цілеспрямовано. Крім різкого підвищення залізничних та енергетичних тарифів для підприємств гірничо-металургійного комплексу, можна пригадати й епопею зі скасуванням вільних економічних зон, що викликала вельми неоднозначну реакцію закордонних інвесторів, і недавню інтервенцію очеретяного цукру, що привела до межі банкрутства українських виробників. Все це, так чи інакше, сприяло виведенню грошей з «тіні», от тільки мета цього виведення залишилася незбагненною.
Сьогодні гарячі голови вимагають від уряду визнати незаконною приватизацію практично всіх великих українських підприємств. Підставою для цього є прецедент судового рішення у справі Нікопольського феросплавного, результати приватизаційного конкурсу на який були визнані недійсними через недотримання термінів, визначених відомчою інструкцією. Оскільки аналогічні порушення були допущені в процесі приватизації більшості підприємств, борці за соціальну справедливість вимагають тотальної націоналізації. І заперечити їм можна, вказавши на те, що ці «прецедентні» рішення приймалися судами під очевидним тиском і що кількість процесуальних порушень, допущених при розгляді справи, може обернутися гучним скандалом у Європейському суді, коли справа дійде до розгляду там.
Юлія Володимирівна заявила, що в країні було створено «унікальний інвестиційний клімат». І це незважаючи на те, що саме на відсутність інвестицій і сприятливих умов для них вказували всі — від першого віце-прем'єра до американського посла. Екс-прем'єр заявляє: «Для уряду створювалися штучні кризи, і ці штучні кризи уряд героїчно долав». Деякий прогрес є — екс-прем'єр, нарешті, пригадала про кризи, існування яких протягом півроку заперечувала в принципі. Адже вони траплялися із надзвичайною регулярністю: «м'ясний», «цукровий», «бензиновий». Однак навіть вони не змогли зіпсувати репутацію Тимошенко так, як виконання програми реприватизації.
