У найближчий місяць в українських портах можуть загинути близько 1,5 мільйона тонн зерна. За словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, щоб цього не сталося, урядові необхідно скасувати квоти на експорт фуражної пшениці, ячменю і кукурудзи, а також збільшити квоти на експорт продовольчої пшениці. «УЗА вважає, що необхідно негайно прийняти рішення і видати додаткову квоту на продовольчу пшеницю, щоб вона пішла з портів, а також відмінити квоти на ячмінь і кукурудзу», — говорить Клименко і припускає, що в іншому разі пшениця згниє, а гравці зернового ринку понесуть величезні збитки, які вже дихають їм у спини. Тільки через простої суден експортери вже втратили сто мільйонів долларів. Через псування зерна в перевантажувальних комплексах, які не мають технічних можливостей не тільки для тривалого зберігання, але й для вивантаження на наземний транспорт, буде втрачено ще стільки ж. Під час вимушеного тривалого зберігання зерна в таких умовах воно проростає, згниває, знищується шкідниками. Потім виникає новий головний біль — необхідність утилізації.
Як зазначає Клименко, вже сьогодні тонни зіпсованого зерна вивозять і розкидають на полях як добриво, бо вже «навіть на спирт воно не годиться».
«Яку саме задачу щодо продовольчої безпеки ми виконали, згноївши в портах пшеницю?» — риторично запитує Клименко, нагадуючи, що введення квоти на пшеницю проходило під гаслами продовольчої безпеки з метою не допустити зростання цін на хліб. Клименко зазначає, що ціни зростають і далі, і справа тут зовсім не в зерні. «Ціни на хліб не повязані з сировиною», — впевнений він. Президент УЗА за допомогою простої арифметики показує, наскільки невірними були прогнози і обіцянки ініціаторів квотування, які передбачали (у випадку відсутності таких квот) подорожчання хліба втричі. «В собівартості хліба 50% — борошно», — зазначає Клименко. «Якщо сьогодні тонна пшениці коштує 800 гривень, то щоб у три рази підняти ціни на хліб, потрібно в 6 разів підняти ціни на пшеницю! — підкреслює він. — У цьому разі тонна пшениці коштувала б приблизно тисячу долларів. Де в світі ви бачили таку ціну на пшеницю?». А от те, що квотування зерна істотно скоротило доходи українського селянина, це факт.
Згідно з такою логікою, на думку президента УЗА, можна заборонити експорт соняшникової олії і яєць — вони ж так само входять до складу хліба, як і борошно. Так само можна «заборонити й експорт м’яса з України, щоб ціни на ковбасу знизилися до того рівня, який сподобався б населенню».
Згідно з балансами, у 2006/2007 маркетинговому році Україна може експортувати 5 мільйонів тонн ячменю, 3,5 мільйона тонн пшениці і 1,5 мільйона тонн кукурудзи. Клименко підкресмлює, що сьогодні ще можна відвантажити на експорт 2 мільйони тон ячменю, 1,1 мільйона тон пшениці і 1,3 мільйона тон кукурудзи. В першу чергу це важливо для селян, адже, враховуючи різницю цін на зерно в країні та на світовому ринку, кожна з цих тонн, яка не буде реалізована на експорт, скорочуватиме доходи селян на сотні гривень.
Клименко наполягає на тому, щоб у середині березня повернутися до розгляду питання щодо можливого скасування квот на експорт продовольчої пшениці, але після того, як будуть оглянуті посіви озимих на врожай 2007 року.
Поки ж УЗА шукає партнерів, щоб, співпрацюючи з ними, створити умови для підвищення ефективності роботи усіх ланок зернового ринку та забезпечити зростання конкурентоспроможності зернової галузі. Українська зернова асоціація та Асоціація фермерів i приватних землевласників України підписали меморандум про співпрацю на теренах зернового ринку. Документ передбачає, що сторони поєднують свої зусилля для «підвищення експортної спроможності українського зерна, у тому числі шляхом стимулювання виробництва зерна необхідної якості та усунення бар’єрів у зовнішньоторгoвельних операціях».
Клименко нагадує, що квотування експорту зерна призвело до ряду негативних наслідків: зерновий сектор України втрачає свою інвестиційну привабливість (при цьому саме експортери зерна є найбільшими інвесторами в АПК України), експортери втрачають довіру з боку світових ринків, створюється негативний імідж України. Президент УЗА підкреслює, що поставлених цілей квотування не досягло — ціни на хліб як зростали, так і зростатимуть, а Аграрний фонд та Держрезерв належних запасів зерна так і не сформували. «Стратегія регулювання ринку зерна в Україні потребує коригування», — раз за разом повторює фахівець.
