Сьогодні стартує другий тур відбору на посаду голови Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). До нього пройшов 21 кандидат. Відповідне рішення ухвалили на засіданні конкурсної комісії (КК) з обрання кандидатів на посаду директора НАБУ 28 лютого.
Згідно з рішенням Комісії, в наступний тур співбесіди проходили кандидати, які отримали позитивний висновок трьох або більше її членів. При цьому 67 кандидатів не отримали жодного голосу і 18 - один або два голоси.
Утім представники антикорупційних організацій не задоволені тим як працює сьогодні конкурсна комісія. Рішення з відбору голови НАБУ можна буде оскаржити в суді, стверджують вони.
Річ у тім, що під час відбору кандидатів на посаду директора НАБУ, КК розглядає документи учасників, які не можуть на неї претендувати, стверджують експерти. Так, наприклад, кандидат на посаду Директора, колишній грузинський посадовець, Давід Сакварелідзе під час першого туру співбесід на посаду директора НАБ, не підтвердив своє володіння українською мовою, що є однією з вимог до директора Бюро, відповідно до українського законодавства. Тим не менше, конкурсна комісія розглянула його кандидатуру та обрала його до списку претендентів на другий тур співбесід.
«У разі, якщо він стане одним із трьох кандидатів, які пропонуватимуться Комісією Президенту, існує великий ризик оскарження рішення у суді, стверджує голова правління «Центру протидії корупції Віталій Шабунін. – Ми вже маємо прецедент в Україні з відбору директора «Укрзалізниці», коли один з претендентів оскаржив рішення через незначне порушення законодавства в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, заблокувавши конкурс та всі призначення. Комісія повинна розуміти свою відповідальність та ризик, який несе за таке, навіть незначне порушення законодавства, даючи можливість оскаржити та заблокувати призначення Директора НАБ кожному з 176 кандидатів».
Слід відзначити також, що всі голосування Конкурсної комісії, відповідно до законодавства, мають бути оприлюднені в протоколі поіменного голосування на сайті Адміністрації Президента, чого на разі не відбувається.
«Члени комісії, під час проведення інтерв’ю, ставлять собі в своїх записах бали, які потім окремо публічно не озвучуються. – стверджує член правління Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. – Так, наприклад, в Комісії існували серйозні питання до декларації прокурора Анатолія Матіоса. Тим не менше, він пройшов до 2 туру, хоча комісія не озвучила поіменно, хто саме з її членів підтримав цю кандидатуру. Громадськості було б дуже цікаво знати та бачити публічно, як цього вимагає законодавство, хто саме підтримав кандидатуру з суттєвими зауваженнями до «прокурорської» декларації та рекомендував для «шортлісту» кандидатів».
