Про це «Дню» повідомив заступник голови Міністерства доходів і зборів Володимир Хоменко, який відповідає за підготовку та створення концепції цієї структури. За його словами, у міністерствах вже цього тижня мають завершити розгляд законопроекту про службу фінансових розслідувань («Про основи запобігання і боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»). А на наступному — його передадуть у профільні комітети парламенту.
На зустрічі з бізнесом у Європейській бізнес асоціації (ЄБА) Хоменко детальніше розповів про принцип формування цього органу. «Службу фінансових розслідувань створюватимуть на базі податкової міліції (поки що її передадуть під управління Фіскальної державної служби (контролює уряд), але після внесення змін до Податкового кодексу — до СФР), ГоловКРУ, УБОП і УБЕП (опікуються економічною злочинністю), департаменту захисту економіки СБУ. Їхні функції перейдуть цій службі. Також — функція агентурно-оперативної роботи (прослуховування, зовнішнє спостереження, але застосовуватимуть тільки за рішенням суду), проведення досудового слухання 
тощо», — розповідає Хоменко. За його словами, ця служба також візьме під контроль видаткову частину бюджету. «На вході (до держбюджету. — Авт.), за оцінками минулого року, понад 100 мільярдів гривень не надійшло і пішло через злочинні схеми на збагачення Сім’ї та її оточення. І ще більше втратили на виході (з держбюджету. — Авт.), бо ми знаємо про тендери і закупівлі і те, як вони відбуваються», — пояснив чиновник.
Голову та його трьох заступників призначатиме Рада за поданням прем’єра, і раз у рік її керівник звітуватиме перед парламентом. За словами заступника голови Міністерства доходів і зборів, це буде «сильна служба», яка потребує «жорсткої системи контролю, противаг та підбору кадрів». На думку Хоменка, контролюватиме поточну роботу Генпрокуратура та прокурори на місцях, аби уникнути тиску з боку губернаторів та представників іншої місцевої влади. А контролювати є що. За оцінками Хоменка, «раніше податкова міліція на 85% працювала на державу, 15% — на себе, а останнім часом піраміда перевернулася».
«Чи буде відкритий конкурс на заміщення цієї вакансії?» — запитала у Хоменка виконавчий директор 
ЄБА Анна Дерев’янко. «Так, — відповідає чиновник. — У бізнесі є розумні, досвідчені люди, які хочуть і можуть у цій службі працювати». Для цього, за його словами, потрібно мати юридичну та економічну вищу освіту, досвід роботи, бажано в аналітичних центрах, бо головний акцент роблять саме на аналітичній діяльності.
«У бізнесі такі люди є, але вони не підуть працювати на зарплату дві тисячі гривень. Треба починати з грузинського досвіду: суттєво підняли зарплату і скоротили штат», — резюмує із залу підприємець з Києва. Це все буде, обіцяє Хоменко. Після зустрічі у розмові з «Днем» він уточнив, що в рамках концепції створення СФР зараз обговорюють скорочення всіх задіяних у цих п’яти службах працівників на 50% та підняття заробітної плати тим, хто лишився на 30—50%. Але це поки що плани. Плюс, каже він, збільшиться соцпакет і, можливо, вирішуватимуть питання з житлом.
Зауваження до закону про СФР подали розробникам державні відомства, чиї повноваження передбачають урізати на користь фінансової «розвідки». Як розповідають в Міндоходів оф-рекордз, Генпрокуратура наполягала на тому, аби економічними злочинами займався слідчий комітет. У МВС та СБУ не підтримують об’єднання розслідування злочинів економічної спрямованості та фінансового контролю, бо це заважатиме неупередженій діяльності на всіх стадіях роботи і загрожує необґрунтованим розширенням повноважень одного органу і, відповідно, високими корупційними ризиками.
«Саме по собі таке реформування логічне. Якщо два департаменти об’єднати в один, скоротити держчиновників, то кількість людей, які зможуть зайти на підприємство з перевіркою, зменшиться. А це вже зменшення тиску на бізнес. Утім, якщо хочемо жити по-новому, як обіцяє наш президент, то треба встановлювати верховенство права і реформувати судову систему, проводити реформи з дерегуляції та зменшувати бюрократію. Але це не робиться за день, один чи навіть два-три місяці. Крім того, потрібен зворотний взаємозв’язок з бізнесом», — каже «Дню» Дерев’янко.
Під час обговорення концепції Служби фінансової розвідки з представниками ЄБА «День» попросив присутніх бізнесменів проголосувати, і от що з’ясувалося: підтримують появу такого органу з більш ніж 100 підприємців (в тому числі іноземних) аж семеро, і стільки ж сказали «ні», решта — утрималися. Про що це свідчить? Бізнес ще не розуміє, що і як держава реформуватиме, які конкретно повноваження будуть у цього органу!
«Те, що у нас зараз багато організацій, які мають право заходити на підприємство та проводити перевірку, це так. Кожна організація приходить, аби щось із цього підприємства взяти. Якщо ці органи будуть зосереджені в одному місці, то, з одного боку, маємо ризик створити глобального монстра, який тиснутиме на бізнес, але з другого — можемо отримати керованість. Я все-таки сподіваюся, що створення єдиного центру управління процесами дасть саме керованість 
контролюючих органів», — розповідає «Дню» директор видавництва «Книжковий клуб» (Харків) Олег Шпільман. На його думку, загалом все залежатиме від керівника цієї служби. «Якщо він займатиме державну позицію, то має розуміти, що не можна постійно доїти корову. Треба іноді її і годувати. Тоді все буде нормально. Якщо буде бажання або спокуса збирати і тиснути на бізнес, то наша країна перестане існувати в короткостроковій перспективі», — додає він. Як уникнути появи монстра? На думку Шпільмана, єдиний спосіб — паралельно реформувати судову систему.
Крім того, бізнес підняв ще одне питання: авансована сплата податків. Зараз, за словами Шпільмана, поновилися дзвінки від податківців про сплату податків наперед. «Прохання було з посиланням на конкретного чиновника в центральному апараті», — додав він.
Натомість Хоменко заявив — не може бути, назвіть прізвище. І тут зал почав гудіти, мовляв, нам теж телефонують. І це при тому, що раніше перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус неодноразово заявляв, що практику зі сплатою податків наперед буде припинено, а додаткові збори зростають за рахунок детінізації економіки.
