Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

В умовах падіння промвиробництва і стагнації в будівництві...

Чиновники держслужби зайнятості стверджують: у країні зберігається постійний попит на слюсарів, фрезерувальників, малярів і штукатурів
4 жовтня, 2012 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Цього тижня виповнюється місяць відтоді, як Президент України Віктор Янукович на засіданні Комітету з економічних реформ поставив завдання «за подальші три роки зменшити рівень безробіття молодих громадян удвічі». Він також доручив уряду протягом місяця підготувати комплексну програму розв’язання проблеми зайнятості населення й стимулювання створення нових робочих місць. Чи впорається Кабмін із цим завданням у відведений термін?

Можна не сумніватися, що відповідний документ вийде на гора без запізнення. Чи буде він дієвим, це, звісно, ще питання. Наш чиновник настільки набрався досвіду щодо замилювання очей і народові, і начальству, що для нього створити вчасно що закон, що програму — нічого не варто. Головне, щоб була вказівка.

Можна припустити, що днями до чиновницьких низів було спущено побажання ще до закінчення місяця поспілкуватися з журналістами й зарядити їх позитивною енергією від зростаючої зайнятості й спадаючого безробіття. Але цю справу доручили чомусь навіть не директорові департаменту й не начальникові управління, а начальникові дещо дивно названого відділу — з формування статистичної інформації (а не її збирання й не аналізу) Держслужби зайнятості Міністерства соціальної політики. Мовляв, молодий, уміє формувати громадську думку — впорається. І Віталій Рябуха, немов районний суддя свій вирок, успішно пробубонів з аркуша довжелезну чергу цифр, з якої було не дуже зрозуміло, чи зросла в країні зайнятість і чи скоротилося безробіття. Інша річ — позитивні зміни. Їх більш ніж достатньо.

За словами Рябухи, у січні—серпні на обліку в державній службі зайнятості було понад 1,3 мільйона незайнятих громадян. Але «почесний» статус безробітного мали лише 997,5 тисячі осіб. З них лише 827,8 тисячі отримували грошову допомогу. На які кошти жили решта 170 тисяч фактично обділених допомогою, тобто знедолених? А може якраз навпаки: це переховуються від податкової ніде не працюючі підпільні мільйонери? Окремі такі факти, можливо, й мають місце, але 170 тисяч — це, мабуть, занадто й не для таких бідних країн, як Україна.

«Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням служби зайнятості, — продовжував Рябуха, — в період з січня до серпня становила 522 тисячі осіб». Які молодці ці регулювальники зайнятості й формувачі звітності! Чому їх так рідко нагороджують орденами й медалями? Легко сказати, всього за вісім місяців понад половину всіх українських безробітних працевлаштували. А на 1 вересня мали в своїй базі ще 82 тисячі вакансій. То може до кінця року ми це кляте безробіття (воно навіть у Європі через кризу становить більш як 10%) взагалі знищимо й поховаємо? Але до такого рівня оптимізму Рябуха поки не доріс. Зате дуже впевнено прочитав з аркуша, що в країні зберігається постійний попит на таких кваліфікованих робітників, як слюсарі, фрезерувальники, малярі, каменярі, штукатури й так далі. І це при падінні промислового виробництва й стагнації в будівництві?

Та все ж остання теза Рябухи (й це цілком серйозно) непогано вписується в контекст заяви соціального віце-прем’єр-міністр Сергія Тігіпка під час відвідин ТОВ «Аграна Фрут Україна» у Вінниці. «Уряд має чітку програму зі стимулювання інвестицій й створення нових робочих місць (добре було б її ще й опублікувати. — Авт.)», — сказав він і повідомив також, що Президент підписав три нові закони. За словами Тігіпка, вони наберуть чинності з 1 січня наступного року й передбачають для інвесторів пільги зі сплати податку на прибуток (нульову ставку) на 10 років і протягом наступних 5 років — 50% ставки. Також запроваджуються нульова ставка ввізного мита на нове імпортне устаткування, яке не виробляється в Україні й не має вітчизняних аналогів; і вексель на ПДВ при ввезенні такого устаткування, прискорена амортизація основних фондів.

Віце-прем’єр не забув підкреслити, що зовнішньоекономічні умови погіршуються, тому необхідні додаткові стимули для залучення інвесторів до України. Згадані нові закони він назвав безпрецедентним рішенням, підкресливши, що держава контролюватиме, щоб не було зловживань наданими пільгами. Ну що ж, безробітним залишається чекати інвестицій. А поки середній розмір грошової допомоги в Україні, згідно з Держстатом, у серпні становив 977 гривень, тоді як торік безробітні українці отримували по 878. Стогривнева добавка — це, звісно, суттєво. Але на скільки походів до супермаркету її вистачить? Домогосподарки стверджують, що раніше вистачало на один...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: