На початок 2010 року багато вагонобудівних підприємств вже отримали перспективні внутрішні й експортні замовлення. Тому за 1 — 1,5 року залізничне машинобудування повністю відновиться, вважають в Консорціумі «Менеджмент Консалтинг Груп». Там визначають три основні чинники піднесення галузі.
Якщо 2009 року українські вагонобудівні підприємства задовольнялися лише разовими роботами, вже на початку цього року багато хто з них отримав масштабні внутрішні та експортні замовлення. За прогнозами аналітиків, сумарний випуск вагонів вітчизняними виробниками майже подвоїться 2010 року і зросте ще на 44% 2011 року, при цьому сумарні продажі вагонобудівників піднімуться на 150% 2010 року і на 75% — 2011 року. Очікується також зростання вартості продукції — середні ціни на вантажний вагон досягнуть 75 тисяч доларів у кінці 2011 року.
На думку галузевих експертів, ключовим чинником підвищення інтересу до вагонів з боку споживачів стало загальне відновлення економіки і промислового виробництва, і, як наслідок — зростання обсягів вантажоперевезень. Сьогодні економіка світу, України і країн СНД, які власне і є основними споживачами українських вагонів, поступово виходить з кризи. У Консорціумі нагадують, що, наприклад, українська металургія за минулий рік «одужала» на 30 — 35% порівняно з показником падіння майже на 50% в перші кризові місяці. А «Укрзалізниця» за січень 2010 року збільшила вантажотранзит на 14,8% (на 3 мільйони 800 тисяч тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому варто врахувати, що залізничний транспорт має ключове значення саме в індустріальних економіках країн СНД, у тому числі України, де його доля серед всіх видів перевезень складає 52%. За спостереженнями аналітиків, зростання вантажообігу в середньому на 5,9% за період 2000 — 2008 рр. трансформувалося в щорічне зростання виробництва вагонів українськими виробниками на рівні 36%.
Другим важливим чинником активізації попиту на рухомий склад є практично безперервне й зростаюче з року в рік списання моторвагонного парку. Наприклад, зношення рухомого складу «Укрзалізниці» сьогодні дорівнює 83%. За підрахунками експертів, залізничні держмонополії країн СНД лише для підтримки поточного розміру парку рухомого складу потребують приблизно 42 тисячі вагонів щорік. Із цієї кількості 30 тисяч становлять потреби РЗ, 8 тисяч — «Укрзалізниці» і 4 тисячі — залізниці Казахстану.
Третім чинником, вплив якого обіцяє істотно зрости в міру відновлення обсягів промислового виробництва, на думку експертів Консорціуму, є збільшення приватного парку рухомого складу. Саме з виходом підприємств, у тому числі металургійних, з кризи, актуальним для них знову стає поповнення парку вантажних піввагонів. Крім того, додаткові стимули до цього створює прийнята в травні 2009 року нова Збірка вантажних тарифів. Завдяки тарифним преференціям (власники приватного рухомого складу можуть платити лише за інфраструктурну складову) стимулюється перевезення вантажів приватними вагонами.
За підрахунками галузевих експертів, нині близько 41% всього парку залізничного рухомого складу в країнах СНД перебуває в приватних руках. При цьому в різних країнах цей показник виглядає по-різному. «Укрзалізниця» порівняно нещодавно пішла шляхом лібералізації ринку вантажних перевезень, тому в Україні парк приватних вагонів поки не такий розвинений, як, наприклад, в Росії.
