Незабаром Україна позбудеться обмежень в обсягах імпорту газу. Зробити це дасть змогу співпраця з Польщею. У грудні минулого року президенти двох країн Петро Порошенко і Анджей Дуда доручили прискорити будівництво газопроводу-інтерконектора, завдяки якому в Україну надходитиме достатня кількість природного газу з Європи.
А два тижні тому ПАТ «Укртрансгаз» провело зустріч, спрямовану на те, аби дізнатися, чи мають вітчизняні та зарубіжні газотрейдери інтерес до бронювання потужностей майбутнього інтерконнектора. У цій зустрічі брали участь представники компаній Е.КОННЕКТ, «ЕРУ Трейдинг», «ДТЕК Трейдинг», «Променерго-ресурс», «Енерджі трейд груп», World Petroleum Group, PGNiG і Trailstone.
У прес-службі «Укртрансгазу» повідомили, що для ухвалення остаточного інвестиційного рішення про початок фінансування проекту польській стороні в особі компанії Gaz-System потрібне ринкове підтвердження попиту на потужності і підписання відповідних довгострокових договорів учасниками ринку. Наразі триває опрацювання питання проведення спільної процедури Open Season з визначення потужності інтерконектора з польського й українського боку, повідомляла прес-служба «Укртрансгазу» з посилинням на віце-президента — головного інженера УТГ Ігоря Бурака.
Нагадаємо, угоду про співпрацю з підготовки ТЕО проекту об’єднання польською і українською газових систем «Укртрансгаз» і польська Gaz-System підписали ще у грудні 2014 року. Документ передбачає не лише інтеграцію газотранспортних систем обох держав з метою збільшення обсягів імпорту газу в Україну з Європи через Польщу, а й закачування європейського газу до підземних сховищ України і його подальшу подачу споживачам у країнах ЄС. «Укртрансгаз» і Gaz-System вже підготували техніко-економічне обґрунтування створення газопроводу-інтерконектора загальною протяжністю 99,3 кілометра. Будівництво планують розпочати 2017 року.
Інтерконектор створює можливість для транспортування газу з «Північних воріт» (норвезький коридор і термінал СПГ), що будуються у напрямі Східної Європи. Проект дасть змогу значно підвищити рівень диверсифікації постачань газу для України (доступ до нових джерел природного газу, зокрема зрідженого) і зробить можливою інтеграцію регіональних ринків газу. Європейське енергетичне співтовариство у жовтні минулого року підтримало надання проекту інтерконектора статусу PMI (проекти взаємного інтересу) Євросоюзу.
Проект інтерконектора передбачає будівництво нового газопроводу між вузлами газу Германовичі (на польському боці) і Більче-Волиця (на українському). Його щорічна пропускна спроможність сягне 5 мільярдів кубометрів 2020 року, коли буде завершено розширення газотранспортної системи в Польщі. Другий етап проекту дасть змогу збільшити обсяг експорту через Польщу в Україну до 8 мільярдів кубометрів газу на рік. Але темпи його реалізації багато в чому залежать від підтвердженого інтересу ринку.
Підсумки наради в «Укртрансгазі», схоже, виявили серйозний попит трейдерів на послуги інтерконектора. Не минуло після цієї зустрічі й тижня, як польська сторона оголосила, що оператор ГТС Польщі Gaz-System S.A. обрав PGNiG Technologie S.A. як підрядника будівництва газопроводу «Страхоцина-Германовичі», повідомляє сайт Gaz-System.
Цей газопровід завдовжки 72 кілометри, наголошується в повідомленні, є важливим для інтеграції ГТС Польщі, Словаччини й України і стане елементом східної гілки європейського газового коридору «Північ-Південь». Після завершення реконструкції вузла «Германовичі» від нього планується прокласти інтерконектор «Германовичі (Польща) — Більче-Волиця (Україна)». Завершити будівництво газопроводу «Страхоцина-Германовичі» заплановано 2019 року. Вартість цього проекту становитиме 288 мільйона злотих (близько 2 мільярдів гривень).
Отже, Польща зробила перший крок до реалізації цього проекту і водночас надіслала сигнал про серйозність своїх намірів. А як із цим в Україні? Таке запитання «День» поставив президентові Центру глобалістики «ХХI століття» Михайлу Гончару.
«Польща неабияк зацікавлена в цьому проекті, — сказав «Дню» експерт, — адже інтерконектор дасть змогу іншій країні, тобто Україні, скористатися польською газовою інфраструктурою для транспортування додаткових обсягів газу. Наприклад, можна буде отримувати газ із терміналу в Свиноусті чи з Північного моря, якщо Польщі вдасться здійснити проект газопроводу з Норвегії. Це розширення можливостей Польщі не лише щодо задоволення своїх потреб і диверсифікації постачань газу, а й потреб інших країн, зокрема й України. Тому Польща активна».
«До того ж поляки розв’язали проблему фінансування цього проекту, оскільки їхня країна член Євросоюзу, — уточнив Гончар. — Вони одразу ж отримали кошти в рамках програми спільних інтересів. А в нас ситуація дещо інша. Ми не член Євросоюзу. Нам таких коштів ніхто не надасть. Доведеться брати кредит».
Окрім того, на думку експерта, Україні зараз далеко не просто розпочати реалізацію задуманого тому, що її газова сфера у стані реформування. «Укртрансгаз» буде ліквідовано. Нещодавно звільнили його керівника, і це теж негативно позначається на активності. Замість нинішнього оператора ГТС створюються два підприємства — «Магістральні газопроводи України» і «Підземні газосховища України» (щоправда, активи УТГ їм передадуть лише після винесення Стокгольмським арбітражем остаточного рішення щодо позовів між «Нафтогазом» і російським «Газпромом»).
Це — серйозне гальмо, зазначає Гончар і наголошує, що Євросоюз зовсім і не вимагав від України поділу «Укртрансгазу», просто в нас вирішили все робити за європейськими лекалами. Експерт вважає, що поділ оператора ГТС і сховищ не був необхідністю. Проте Гончар переконаний, що ці робочі моменти не завадять Україні виконати свою частину роботи за проектом, в якому вона також дуже зацікавлена.
