Оголошення про створення альянсу «Нова енергія України» можна вважати реальним кроком із реалізації пропозицій, що звучали днями в Києві на семінарі «Шляхи впровадження ефективного управління енергоресурсами». Альянс створюється як добровільна ініціатива з метою побудови нової політики енергозбереження й енергоефективності.Першочерговим своїм завданням учасники альянсу вважають задоволення потреб громадян у доступних і безпечних енергетичних послугах, теплі та комфорті.
Підвищений інтерес до питань енергозбереження, який спостерігається останнім часом, безумовно, підігрітий проблемами, пов’язаними з поставками до України російського газу. Як вважає голова товариства «Нова енергія» Валерій Боровик, «питання зараз у тому, наскільки ми зможемо скористатися цим кризовим становищем для того, щоб дійсно зробити ефективним енергоспоживання та запропонувати Росії реалізацію нових спільних проектів, які сьогодні, на жаль, не пропонуються». «Протягом багатьох років ми жили, не думаючи про економію палива. Наша металургія використовує газ в 45 разів більше, аніж металургія Європи. Ця ж галузь має екологічно шкідливих викидів усемеро більше, аніж європейські заводи», — нагадав Боровик. Небажання індустріальних гігантів займатися передовими технологіями експерт пояснює тим, що на сьогодні держава фактично «кредитує газом» олігархів — власників великих підприємств.
На думку Боровика, надзвичайно необхідно залучити до переговорів про ціну російського газу представників вітчизняних ділових кіл, які кровно зацікавлені у тому, щоб ціна за газ не «зашкалювала». Згідно з розрахунками фахівців «Нової енергії», ціна $80—120 за тисячу кубометрів — «більш-менш реальна». Її зможе витримати українська економіка. Ціна $160 означає крах хімічної галузі та фактичне зниження рентабельності до 1—2% в металургії. «Хімія постраждає, серед усього іншого, ще й тому, що власники підприємств не почали своєчасно впроваджувати ефективні технології в енергетичній сфері. Коли в них собівартість була низькою, потрібно було направити частину прибутку на застосування систем енергозбереження», — відзначає Боровик. Звичайно, якби великі підприємства самостійно закуповували газ у Росії, це зняло б проблему з плечей держави, але, з іншого боку, підкреслює експерт, це все-таки енергетична складова — близько 60% палива в нас імпортується, тому це питання національної безпеки країни.
Надто гостро проблема енергозбереження стоїть й у житлово-комунальному господарстві. Найприкріше те, що вітчизняні виробники створили для комунальної енергетики сучасні котли, які вже працюють, але поки що їх одиниці, а погоду роблять «ветерани» з 30—40 річним«стажем», чий ККД на 20% нижчий. За словами директора Інституту технічної теплофізики НАН України Анатолія Долинського, якби всі енергозбережні технології, розроблені інститутом і доведені до впровадження, набули широкого поширення по всій країні, це дозволило б зекономити 46 тис. тонн умовного палива, тобто майже третину від обсягу (167 тис. тонн), що загалом використовується по Україні.
«Тому ми й об’єднуємося в альянс, щоб ці технології не лежали на полицях, а ми через систему законодавчого забезпечення у Верховній Раді, через систему виконавчої влади, через інвестування ділових кіл спрямуємо всі зусилля на їх повсюдне впровадження», — резюмував Боровик, зазираючи вже наперед.
