Україна та Білорусь роблять перші кроки щодо створення економічної альтернативи Європейському та Митному союзам. У селищі Снов’янка, на Чернігівщині, підписали протокол Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торгово-економічного співробітництва. Так, відповідно до попередніх домовленостей, Україна і Білорусь будуть використовувати для двосторонніх міжнародних розрахунків гривню. Перспективними напрямами міждержавної співпраці є енергетичний та промисловий комплекси, локалізація виробництва білоруського машинобудування на українській території та створення спільних підприємств. До того ж, зважаючи на актуальність регіонального розвитку, прикордонні регіони України та Білорусі можуть контактувати напряму і налагоджувати співпрацю між собою без посередників. На думку урядовців, двостороння співпраця є взаємовигідною, адже відкриє доступ білоруським товарам на європейські ринки, разом з тим дозволить вітчизняним товарам вийти на ринки балтійських країн.
СТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРИ
За словами заступника прем’єр-міністра Республіки Білорусь Володимира Семашка, який представляв білоруську сторону на переговорах у Снов’янці, за обсягами товарообігу Україна є партнером №2 для Білорусі. Деякі роки білоруси посідали четверте та п’яте місця серед торговельних партнерів України. А пікового 2012 року товарообіг між двома державами взагалі вийшов на рекордні сім мільярдів доларів США. Це при тому, що 2002 року загальний товарообіг становив усього 262 мільйони доларів. Отож темпи розвитку вражають, зважаючи на не до кінця використаний потенціал взаємодоповнюючих у багатьох галузях економік.
Важливим сектором українсько-білоруських торговельно-економічних відносин є міжрегіональне і прикордонне співробітництво. Зусиллями обох держав воно набуло організаційної системності.
Так, в останні роки в Республіку Білорусь експортують товари з 18 областей України. Проте низка внутрішніх та зовнішніх факторів у останні два роки не могла не вдарити по торгово-економічній співпраці між двома сусідами. 2013 року торгові показники між двома країнами знизилися до 6,4 мільярда доларів, у 2014 — до 5,8 мільярда. Цього року прогнозовані показники будуть ще нижчими. Урядовці пояснюють таку ситуацію внутрішніми проблемами, через які засідання Міжурядової комісії не відбувалися вже впродовж двох років. Разом з тим останнє, 23-тє, засідання Комісії має внести суттєві корективи у двосторонню співпрацю і вже до кінця року збільшити торговельне сальдо.
ГРИВНЯ ВИХОДИТЬ НА МІЖНАРОДНИЙ РІВЕНЬ
Під час засідання Комісії пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва були визначені створення інфраструктурних об’єктів, а також паливно-енергетична, агропромислова, машинобудівна, авіаційна та космічна галузі.
Україна висловила зацікавленість у збереженні та нарощуванні поставок до Республіки Білорусь транспортних засобів, сільськогосподарської продукції, зокрема й кондитерських виробів, сировини для їх виготовлення, пива солодового, макаронних виробів, а також цементу, коліс сталевих суцільнокатаних та безшовних труб з нержавіючої сталі. Також сторони обговорили перспективи активізації співробітництва в промисловому, аграрному, енергетичному, транспортному, інвестиційному, гуманітарному та інших секторах.
Та, мабуть, найголовніше, про що встигли домовитися урядовці, — це перехід на гривневі розрахунки. Відтак, після посилення економічної співпраці Україна і Білорусь будуть використовувати для двосторонніх міжнародних розрахунків гривню. Це при тому, що уряд Білорусі вимагає у росіян розрахунку в доларах.
Ще одним кроком до поліпшення торговельної співпраці стала домовленість сторін розглянути питання щодо поновлення поставок електроенергії між двома країнами, а також проведення консультацій та обговорення технічної можливості транзиту прибалтійського газу через територію Білорусі. Відповідні пункти урядовці двох держав прописали у протоколі Комісії.
Утім, якщо поновлення поставок електроенергії видається технічно можливим, то з транзитом прибалтійського газу все значно складніше. За словами начальника управління європейської інтеграції Міненерговугілля Михайла Бно-Айріяна, питання транзиту газу є вкрай складним, оскільки газотранспортні системи Білорусі належать «Газпрому». Через те видаються логічними дії «Нафтогаз Україна», який нещодавно уклав угоду з польською компанією «Gaz System» щодо будівництва газової труби між Україною та Польщею. Передбачається, що по ній можна буде постачати близько 10 мільярдів на рік з країн Європейського Союзу. Йдеться не по реверс газу, а про повноцінний доступ до газу в терміналах, які збудовані в Клайпеді (Литва) і Польщі. Також можна говорити і про перспективи виходу України на німецький газовий ринок — один із найбільших і ефективних ринків ЄС.
РОЛЬ ЧЕРНІГІВЩИНИ ЯК СПОЛУЧНОГО ЕЛЕМЕНТА
Голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч переконаний, що для Чернігівщини, як прикордонної області, найбільш корисною може стати співпраця на ринках зерна та сільськогосподарської техніки, у машинобудуванні та супутніх галузях. «Транзитні домовленості, створення спільних підприємств, спеціальні двосторонні кредитні програми для бізнесу та взаємовигідне доповнення економік двох країн — безумовно, сприятимуть збільшенню товарообігу і, як наслідок, прибутків українських підприємств. А ми своєю чергою працюємо над тим, щоб Чернігівщина, як зв’язковий елемент, отримала з цього найбільше дивідендів», — сказав голова ОДА Валерій Куліч.
Керівник Чернігівської ОДА переконаний, що новий рівень міжрегіональної прикордонної співпраці дасть можливість підприємствам Чернігівщини відстоювати свої інтереси на зовнішніх ринках. «Ми говоримо як про ринок Білорусі, так і про ринок Російської федерації, — каже керівник Чернігівщини. — Завдяки тісній співпраці з білоруською стороною ми сподіваємося на те, що не втратимо російський ринок та вийдемо на ринок країн Балтії, — продовжує він. — У цьому напрямі перспективними для нас є інфраструктурні проекти, а також здешевлення транзиту наших товарів через територію Білорусі».
НОВИЙ ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР
Очевидно, що здешевлення транзиту товарів можна очікувати лише у разі змін у митних правилах. За словами білоруської сторони, імпортне мито є вимушеним заходом, тому найближчим часом його мають зняти. Якщо це все ж таки трапиться, то створення об’єднаної транспортної інфраструктури стане лише питанням часу. Фактично, можна говорити про новий транспортний коридор — «Від моря до моря».
Неабияку зацікавленість у створенні такого коридору виявляє українська сторона. «Нас дуже цікавить балтійсько-чорноморський транспортний коридор, — зазначив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. — Дуже високий потенціал співпраці ми бачимо у аграрному комплексі, переробці агарної продукції, машинобудуванні, енергетичній сфері та спільних логістичних проектах».
За його словами, принципи кооперації та об’єднання капіталів можуть бути задіяні не лише у двосторонніх торгових відносинах, а й у співпраці з третіми країнами. На підтримку слів свого колеги виступив заступник прем’єр-міністра Республіки Білорусь Володимир Семашко. За його словами, вже у серпні-вересні обидві сторони мають знайти компромісні рішення, а до кінця року підготувати два пакети документів. Перший стосуватиметься відновлення роботи в рамках міжурядової угоди з промислової кооперації. «Ми маємо підготувати перелік товарних позицій, за якими надамо одне одному взаємовигідні преференції, — зауважив білоруський високопосадовець. — Також потрібно реанімувати попередні документи, підписані нашими сторонами».
Зупинятися на кількарічних домовленостях сторони не збираються. І вже готують дорожню карту стратегічної співпраці на наступну п’ятирічку. Вона має включати низку взаємних проектів як у Білорусі, так і в Україні.
