Податківці візьмуться за нелегальні схеми закупівлі зернових. Про це повідомив голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров. Наприкінці минулого тижня він зустрівся з великими зернотрейдерами, де піднімалося й це питання. Напередодні бізнес-спільнота заявила про зростання «тіні» в цьому сегменті.
У відкритому зверненні Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), адресованому прем’єр-міністрові, міністрам аграрної політики і продовольства, фінансів, внутрішніх справ, а також головам ДФСУ і НБУ, сказано, що в Україні є ряд системних порушень законодавства під час закупівлях зерна нового врожаю. «Нелегальна закупівля зерна набула системного і масового характеру. За повідомленнями представників бізнес-спільноти, така закупівля здійснюється групою невідомих осіб і компаній безпосередньо у сільгоспвиробників, розрахунки ж відбуваються в готівковій формі в іноземній валюті», — йдеться в повідомленні. Внаслідок цього не сплачуються податки, формується ринок нелегального зерна, створюються передумови для зловживань із повернення ПДВ і неповернення валютної виручки, тобто незаконного виведення капіталу з країни в особливо великих розмірах, запевняють у ЄБА.
«Таким чином, під загрозою можуть опинитися валютна і навіть продовольча безпека країни, оскільки зерносховища не в змозі закупити зерно, а трейдери не зможуть виконати важливі контракти, в т.ч. за державними зобов’язаннями», — зазначено в повідомленні ЄБА. Саме тому асоціація закликає компетентні органи в найкоротші терміни вжити заходів. Якщо звернення проігнорують, попереджають експерти ЄБА, то слід чекати на невиконання міжнародних експортних контрактів, різке зростання внутрішніх цін на зерно і хлібні вироби, банкрутство лінійних елеваторів, зниження якості зерна через спроби терміново продати його прямо з поля та вихід міжнародних гравців із сектору.
Генеральний директор ТОВ СП «Нібулон» (один із найбільших вітчизняних трейдерів) Олексій Вадатурський вважає, що 60% зернового ринку працює в «тіні». «В Україні дуже багато землі роками ніде не реєстрували, і невідомо, хто її обробляє», — говорить він «Дню». А не зареєстрована — значить, потенційно придатна для ведення господарювання без сплати податків.
Крім того, великі масиви земель підпадають під визначення «відмерлої» спадщини, і з неї також не сплачують податки. Чому з року в рік зернова «тінь» не меншає? «Враховуючи те, що в попередні роки ніхто не контролював експортерів зерна і походження їх партій, тіньовий сектор зрозумів, що можна за готівку скуповувати на внутрішньому ринку зерно, створювати фіктивні підприємства і продавати за кордон», — пояснює він. Наразі, деталізує досвідчений аграрій, такі ділки стали створювати офшорні фіктивні підприємства, симетричні до українських компаній, і таким чином самі з собою торгувати, залишаючи державу без частки податків.
Що змушує деяких аграріїв іти на повідку тіньовиків? Поясненням цього, на думку Олексія Опанасовича, є зростання інфляційних процесів і дефіцит власних потужностей для зберігання зернових. Не маючи майданчиків для зберігання зерна, виробники змушені продавати зерно «з-під комбайна» за долари. Таким чином, вони страхують себе від курсових коливань. Щоб зупинити несанкціоновані торги, підсумовує Вадатурський, ДФСУ має право спитати у кожного експортера сертифікат походження товару (це гарантія сплати податків у середині країни) і без нього не випускати. «Була би воля боротися, а інструменти є», — переконаний він.
Справді, тінь є, визнає Насіров, але її масштаби менші. За оцінками тих таки зернотрейдерів, каже голова ДФСУ, частка тіньового ринку зерна в Україні в 2014 році становила 30%, а в 2015-му (за попередніми прогнозами) — зросте. Насіров також підтвердив озвучену Вадатурським проблему перекупки експортерами зерна у офшорних компаній. У результаті — з країни вимивається валюта, що також є однією з причин більш прискіпливої уваги податківців до зерновиків. «Ми попереджали агросектор, що цього року не дамо можливості для зловживань при експорті зернових. І що ми бачимо? Як тільки почався сезон, мої колеги заарештовують 10000 тонн зерна, які були придбані у компанії, директор якої помер шість місяців тому, значить це фіктивна компанія. Цей товар закупили десь за готівку, його було вкрадено. Навіть якщо хтось виростив цей товар, його не було задекларовано», — пояснив Насіров.
За його даними, протягом двох тижнів заарештовано три судна. «Це не боротьба з офшорами, ми — орган, який бореться з несплатою податків в Україні. Але ми не хочемо боротися, ми хочемо обслуговувати оплату податків. Це важливо для нас і для суспільства. У даному разі — це фактично фіктивне підприємництво, яке є нелегальним, створює сіру економіку і привід для подальших маніпуляцій як під час закупівлі, так і під час продажу. На купівлі зернових за готівку все не закінчується: це часткова оплата праці за готівку, часткова оплата засобів захисту рослин, контрабанда цих коштів і таке інше... Наше завдання — боротися з усіма проявами, і якщо це робити одночасно, то набагато більше шансів досягнути результатів... щоб зерновий ринок був на 100% прозорим і зрозумілим», — резюмував чиновник.
Чи вдасться ДФСУ «відбілити» українське зерно? На думку голови Аграрної партії України Віталія Скоцика, фіскальна служба не повинна стати сліпим інструментом у цій ситуації. Адже, пояснює він, перший крок до подолання цієї «тіні» — зробити так, щоб виробникам було невигідно продавати зерно з-під поли. «Наразі аграрії це роблять, бо намагаються обійти надмірне державне регулювання чи додаткові податки», — пояснює він. Скоцик нагадав, що з початку року 41% економіки працює у «тіні», а, за даними аналітиків, за перше півріччя частка зросла до 65%.
Тому держава має не перекидати всю відповідальність на податківців, а провести аналіз причин і відреагувати. «Зміни податкового законодавства для АПК з початку 2015 року вимили з обороту сектору 20 мільярдів гривень і вперше за 12 років маємо падіння АПК на 9,7 %. Відміна спецрежиму ПДВ з наступного року може позбавити сектор ще 19 мільярдів гривень. Тобто там вже заховано шлях для сірого маневру, бо сектор не зможе платити надмірні податки», — пояснює Скоцик проблему, яку доведеться вирішити уряду, якщо він дійсно хоче навести лад на зерновому ринку.
