Учора, по гарячих слідах, глава Фонду державного майна України Михайло ЧЕЧЕТОВ стисло прокоментував «Дню» результати президентських виборів в Україні: «У зв’язку з тим, що підсумки виборів показали різку полярність волевиявлення громадян України по осі Схід — Захід, перед усіма політиками різної політичної та ідеологічної орієнтації сьогодні стоїть найголовніше завдання — як усунути тріщину, що намітилася на тілі України». А наприкінці минулого тижня Чечетов працював одним iз останніх цього року чергових на урядовій «гарячій лінії». Але лавини телефонних дзвінків не було, і Михайло Васильович мав можливість спокійно поспілкуватися з присутніми журналістами.
БЮДЖЕТ І ПОЛІТИКА
Лише напередодні внаслідок складного компромісу парламент України ухвалив бюджет-2005. У запропонованому урядом проекті дефіцит бюджету (відповідно до міжнародної методології саме до нього зараховуються прибутки від приватизації) становив 11%. У варіанті бюджету, підтриманому Верховною Радою, дефіцит було знижено до 8% і, відповідно, прибутки від приватизації — до 5,3%, що майже відповідає первинному рівню в бюджеті-2004. Але на момент «гарячої лінії» глава ФДМУ ще не знав точно, яке завдання визначене для нього бюджетом і називав цифри в проміжку між 4,9% і 5,3%. Говорячи про підсумки приватизації 2004 року, він підкреслив, що це був найвдаліший рік для Фонду держмайна України, коли до бюджету було внесено більш як 9,5 млрд. грн. при планових показниках 5,2 млрд. грн. При цьому Чечетов також зазначив, що навіть у період нинішньої політичної нестабільності ФДМУ не припиняв роботи і вніс до бюджету 83 мільйони гривень.
Водночас на цьому етапі, що особливо продемонструвала «гаряча лінія» в Кабміні, Чечетов був як ніколи обережним в озвученні переліку підприємств для приватизації. Як відомо, всі свої колишні заяви про можливі об’єкти, що можуть потрапити до плану приватизації майбутнього року, він захищав посиланнями на те, що заздалегідь необхідно ухвалити політичне рішення. Проте деякі ЗМІ не звартали на це уваги й подавали такі натяки не тільки як наміри ФДМУ, а й як плани уряду, що дозволяло різним політичним силам спекулювати на цьому питанні, мало не докоряючи Фонду в самоуправстві. Так що «гарячий» Чечетов був вимушений роз’яснювати журналістам порядок прийняття приватизаційних рішень щодо великих стратегічних об’єктів. Більше того, у спілкуванні з журналістами він, уперше за останній час, відмовився говорити навіть про варіанти, мотивуючи це відсутністю політичного рішення (раніше він насамперед називав «Укртелеком» і Одеський припортовий завод). «Буде рішення, — впевнено стверджував головний приватизатор, — і ми його виконаємо: напрацювання у нас готові й щодо об’єктів, і щодо того, скільки можна отримати від їхнього продажу. Є й потенційні інвестори». За його словами, щойно буде сформовано новий уряд країни «наступного дня ми внесемо на його розгляд перелік об’єктів, продаж яких забезпечить основні надходження до бюджету, а далі... компетенція уряду». Чечетов упевнений, що можна буде «реально виставити декілька великих об’єктів уже в лютому. Професіоналізм працівників Фонду та відпрацьованість методів приватизації дозволять провести продаж на високому рівні. Але рішення, ще раз повторюю, за політиками. Велика приватизація — це велика політика».
СУД І ЗАКОН
Звісно, журналістів цікавила думка ФДМУ стосовно заяв про перегляд підсумків приватизації нинішнього року, що прозвучали під час передвиборних дебатів. І Чечетов ще раз і дуже чітко повторив вже висловлену ним, зокрема й у інтерв’ю «Дню», тезу про те, що будь-який майбутній президент України ніколи не сприятиме тому, щоб реприватизація й націоналізація були «зведені в ранг державної політики».
Інша річ, що якісь рішення в цьому питанні можуть ухвалювати суди. «І тоді, — сказав Чечетов, — ми їх виконуватимемо». Що стосується можливості повернення в державну власність найбільшого з проданих минулого року об’єктів приватизації — ВАТ «Криворіжсталь» — і його повторного продажу, то, на думку глави ФДМУ, це можливо лише в разі ухвалення відповідного закону. При цьому, коментуючи висловлювання політиків про можливість доплати за придбаний пакет акцій «Криворіжсталі», глава ФДМУ зауважив, що нині в Україні немає закону, який би містив таку норму. «Якщо вони (нинішні власники приватизованих підприємств. — Авт. ) хочуть це зробити як меценати, то — будь ласка», — не ховаючи усмішки, сказав Чечетов. При цьому він зазначив, що продаж «Криворіжсталі» було проведено згідно з законом. Оцінювач, що визначив стартову вартість пакету, був обраний на конкурсній основі й керувався методикою, затвердженою урядом і розробленою на підставі закону, ухваленого парламентом. Чечетов вважає заслугою Фонду та суб’єктів прийняття рішення те, що «Криворіжсталь» не була продана іноземним інвесторам і «продовжує працювати на економіку країни».
Нагадаємо, що 93% акцій «Криворіжсталі» — найбільшого в Україні виробника металопродукції, чия частка на ринку сягає 20%, — придбав промислово-фінансовий консорціум «Інвестиційно-металургійний союз», у складі якого були структури з Донецького та Дніпропетровського регіонів.
ВІНК ТА ІНШІ
Відповідаючи на запитання «Дня» про те, чи не поставлено останніми рішеннями парламенту «крапку» на вертикально інтегрованій нафтовій компанії, що створюється в складі «Нафтогазу України», Чечетов не став робити трагедії з відомих рішень, спрямованих на заборону приватизації об’єктів нафтогазового комплексу та передання держпакетів акцій цих компаній. За його словами, в цьому разі йдеться переважно про те, що впливові групи парламентаріїв виступають проти передання до ВІНК держпакету акцій нафтопереробної компанії «Галичина», тоді як передання такого пакету, належного державі в «Укртатнафті», є вже здійсненим фактом. Як вважає глава ФДМУ, рішення щодо «Галичини» й без того зав’язло в судах, через що не вдається провести оцінку цієї компанії. А щодо ВІНК, то тут, на думку Чечетова, існує цікава ситуація. Принципово ніхто не заперечує, оскільки очевидно, що таким чином Україна отримує можливість впливати ринковими методами на регулювання цін на ринку нафтопродуктів. Але особисті інтереси мають дуже сильний вплив. У зв’язку з цим журналістам нагадали практично вже забуту приказку тридцятих років минулого століття: «Я за колгосп, але лише в чужому селі».
Чи не зумовлена політикою й затримка канадським судом повернення українського літака? Відповідаючи на це запитання «Дня», Чечетов висловив упевненість, що в цьому разі справа, скоріше, в економіці, й, нагадавши відомий вислів про політику як про концентроване вираження економіки, зробив припущення, що в цьому разі набагато більше значення мають підписані Україною вигідні контракти та конкуренція на цьому ринку. Він також висловив упевненість, що Україна переможе в цій суперечці й поверне майно, що їй належить...
Чечетов зупинився також на проблемі переоцінки статутного фонду «Енергетичної компанії України» й пояснив, що у зв’язку з підготовкою до зимового опалювального сезону уряд поставив жорсткі терміни створення цієї компанії. Саме у зв’язку з цим тоді було вирішено, що підприємства передаються їй за номінальною вартістю. А щойно буде завершена оцінка їх ринкової вартості, рішення уряду буде переглянуте. І дійсно, в той-таки день інформагентства повідомили, що уряд України затвердив новий розмір статутного фонду національної акціонерної компанії (НАК) «Енергетична компанія України» в розмірі 9,8 млрд. гривень, що в 4,5 разу перевищує розмір статутного фонду на момент створення компанії.
У ПОШУКАХ ВІДВЕРТОСТІ
Як зазначалося вище, громадяни України не виявляли великого інтересу до «гарячої лінії», яку проводив у Кабміні глава Фонду держмайна. Тому «День» запитав, чому, на думку Чечетова, так відбувається. Відповідь складалася з двох частин. По-перше, люди нині в основному захоплені політикою, а по-друге, Фонд і без того ніколи не був закритим і через пресу давав максимум інформації про свою діяльність.
Проте майже відразу після цього пролунав дзвінок. «Скаржниця» не без істерики нападала на Чечетова, вимагаючи відповіді, чому вона досі не отримала дивіденди на приватизаційний сертифікат, вкладений нею в київський універсам «Райдужний». Помічники записали відповідні дані, й Чечетов пообіцяв найближчим часом дати відповідь по суті... Тим часом Фонд, без перебільшення, одне з найвідкритіших відомств країни. Прес-конференції тут проводяться, як то кажуть, з будь-якого приводу. Головний приватизатор може по праву пишатися високим рівнем прилюдності його відомства. «Один з головних девізів роботи Фонду, — підкреслює Чечетов, — громадськість повинна знати все!» А ще ФДМУ оголосив про створення громадської ради, до якої ввійдуть представники найширших верств — від підприємців до журналістів. Щоправда, склад його поки не сформовано. Напевно, політична ситуація, все-таки домінує.
