Дефіцит торгового балансу України невпинно зростає. Тобто країна більше купує іноземних товарів, аніж продає товарів власного виробництва за кордон. Це підтверджують дані Державної служби статистики: за вісім місяців 2011 року імпорт товарів перевищив експорт на 8,105 мільярда доларів. Така цифра на фоні прогнозів про другу хвилю кризи означає для України не надто оптимістичний сценарій економічного розвитку. Щоб уберегти вітчизняну економіку від повторення кризового шоку 2008 року та дати їй стимул для прискорення, кажуть експерти, треба якнайшвидше запускати програму з імпортозаміщення.
Показники останніх восьми місяців 2011 року вказують на те, що динаміка імпорту вже вдвічі перевищує експорт, пояснює президент УСПП Анатолій Кінах. Причому, каже він, разом із китайськими та південноазіатськими товарами легкої промисловості в Україну везуть і продукти харчування. За його словами, на початок 2000-х років близько 90% усіх продуктів харчування на внутрішньому ринку України були українського виробництва. «Сьогодні, на жаль, цей рівень упав до 60%. І ми вимушені імпортувати продукцію тваринництва, молочні продукти, м’ясну продукцію... Та це неприпустима річ, бо Україна має величезний аграрний потенціал і виробляє сільськогосподарської продукції вдвічі більше, ніж ми споживаємо», — зазначив президент УСПП. Подальше вкорінення тенденції імпортозалежності автоматично б’є по наповнюваності казни, говорить він. Як яскравий приклад на підтвердження цього Кінах наводить легку промисловість, що на початку 90-х років формувала 11—12% ВВП країни, а тепер — менше 1%. Якщо найближчим часом не з’явитьcя дієва програмам імпортозаміщення, вважає він, то Україна ризикує перетворитися на полігон для імпортної продукції.
Негативну тенденцію бачать і в Кабміні. Протягом 2001—2010 років імпорт промислових товарів збільшився приблизно в чотири рази, тимчасом як українське виробництво виросло в 3,2 разу, нещодавно заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров. «У міжнародній торгівлі Україна досі посідає нішу торгівлі сировинними товарами, водночас будучи відкритим ринком для збуту високотехнологічних товарів з інших держав. Якість життя в нашій країні визначають, на жаль, неукраїнські товари», — деталізував він. На думку Азарова, час, коли доля України залежить від того, чи дасть МВФ черговий кредит, чи зростатимуть світові ціни на нафту й газ, чи буде стабільним попит на металургійну продукцію і продукцію хімічної промисловості, має піти в минуле, і треба створювати набагато більш самодостатню економіку. За розпорядженням прем’єр-міністра України, в уряді почали готувати програму імпортозаміщення, щоб змінити ситуацію з імпортом.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вже розробило комплексну програму підтримки експорту та імпортозаміщення і подало її на розгляд Кабміну. На думку першого віце-прем’єр-міністра — міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрія Клюєва, Державна програма розвитку внутрішнього виробництва (як назвали цей документ) дозволить 2015 року вийти на позитивне сальдо торгівлі товарами й послугами на рівні 1,5—2 мільярди доларів.
Однак підприємці вважають, що ця програма рамкова і потребує наповнення «живим» змістом. «День» запитав підприємців, які, на їхню думку, механізми протекціонізму для вітчизняних товарів треба записати до цієї програми.
За оцінками Кінаха, 40% нинішнього від’ємного торговельного сальдо сформувалося за рахунок закупівлі дорогого російського газу.
Тому перший пункт цієї програми має бути спрямовано на зменшення енергоємності української економіки й розвиток внутрішнього видобування газу, говорить «Дню» директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. Реально наростити потрібні країні обсяги внутрішнього видобування газу можна за 7—10 років, каже він. При цьому, додає експерт, ці два заходи дозволять Україні в перспективі стати навіть експортером газу (щонайменше 30% усього видобутого блакитного палива). Але це буде пізніше. Тому сьогодні для зменшення газової частки від’ємного сальдо, продовжує Гончар, потрібно переглянути газові контракти з Росією.
До основних статей імпорту в Україну, окрім енергоносіїв, належить і продукція машинобудування (машини, устаткування, механізми, транспортні засоби), хімічна та агропродукція тощо.
Щоб вітчизняне машинобудування освоювало український ринок, до програми потрібно долучити пункт про держзамовлення, пропонує генеральний директор ДП «Електровозбудування» Валерій Чумак. Сьогодні, продовжує він, підприємство 40% виробленої продукції віддає на внутрішній ринок, а решту — експортує в країни СНД. Натомість внутрішні потреби забезпечують грузинські виробники, підсумовує він.
Щоб переключити металургійну галузь з експорту на внутрішній ринок і таким чином позбавити країну від зовнішньої залежності, треба нарешті взятися за реформу ЖКГ, каже генеральний директор «Об’єднання трубних заводів України «Укртрубопром» Леонід Ксаверчук. «Територією України проходить 35 тисяч км газо- і нафтопроводів, 44 тисяч км — каналізаційних і 165 тисяч км — водопровідних мереж, які потребують модернізації. Завдання держави — дати замовлення в сферу ЖКГ, але жорстко прослідкувати за використанням коштів», — додає він.
А от аграрії не просять записувати особливі преференцій в держпрограму. Ситуація в АПК, на думку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси більш-менш нормальна. Та є проблеми з нелегальним ввезенням м’ясо-молочної продукції. «Якби наші митні та інші контрольні органи обмежували «сірий» і «чорний» імпорт, то взагалі було б добре», — зазначає він єдине побажання від аграріїв.
