В українському бізнесі я з 1991 року. Вивчав досвід підприємницької діяльності у США, Західній Європі. Але ніколи і ніде не бачив такого сплеску активності і емоцій у стосунках влади і бізнесу, як в Україні у лютому-березні 2005 року. Для мене особисто цей сплеск — і лихоманковий пошук власної відповіді на запитання «як працювати бізнесу?», і дискусії між бізнесменами і владою з цього ж питання, до яких я виявився залучений і як бізнесмен, і як голова громадської організації. Про форум «Влада і бізнес — партнери» написано багато, але не бізнесменами. Тому нижче — тільки важливі для бізнесу деталі.
На форумі Президент сказав таке, що мене і багатьох інших шокувало: ставки податків (ПДВ — 20%, податок на прибуток — 25%, прибутковий — 13%) в Україні — на рівні європейських. Є надлишковий тиск на фонд заробітної платні — скоригуємо. І, будь ласка, сплачуйте всі податки! Невже Президент не знає, що сплата таких податків за невисокої платоспроможності споживачів і унікальної української системи адміністрування податків призведе до банкрутства середнього і великого бізнесу, навіть якщо не давати хабарів? Невже Президент не знає про такі перли вітчизняної сплати податків, коли не отримавши грошей, ти сплачуєш податки за підписання акта? Коли отримавши гроші в останній день місяця і не витративши їх, можеш втратити 37,5% від них? І невже Президент не знає, що в європейських країнах існує безліч податкових пільг (однакових для всіх, а не тільки для близьких до влади)? І там, до речі, майже всі витрати — це витрати…
Як відреагував бізнес на обіцянки і пропозиції влади? Знову поліз у кишені за калькуляторами. Вставив у свої нехитрі Excel-таблички нові дані. Що ж буде, якщо сплачувати всі митні збори і всі податки, як попросила влада? Ми ж не є злодіями, контрабандистами, крадіями на генетичному рівні. Ми хочемо зробити Україну квітучою і працювати чесно! Для цього відстояли Майдан і привели нову владу, яка обіцяла створити умови для цивілізованого бізнесу. Підрахунки дали таку картину.
Буде виконано програму «Контрабанда — стоп!». Програма передбачає зниження мита у середньому до 10%, але проходження всіх товарів через митницю. Податки залишаться без істотних змін, можливе зменшення податків на заробітну платню. Пільги із сплати податків буде скасовано.
Що відбуватиметься на ринку побутової техніки після виконання цих рекомендацій? Раніше використовувались різні «пільгові схеми» імпорту (заниження вартості, ввезення через ВЕЗ, «за рішенням суду» тощо), в результаті чого імпортер витрачав на ввезення товару до України 7—15% від його реальної вартості. При продажу товарів в Україні теж використовувались різні «схеми оптимізації оподаткування». Ціни на товари були на рівні чи навіть нижче європейських. Ринок і попит постійно зростали. Як наслідок, виникло багато потужних компаній-імпортерів і мереж супермаркетів побутової техніки. Деякі з цих компаній відкрили власне виробництво — складання з імпортованих комплектуючих.
Що буде у разі реалізації програми «Контрабанда — стоп!»? Сплата повного ПДВ на імпорт (20%) і мита (в середньому 10%) викличе зростання роздрібних цін приблизно на 15%. Якщо ж будуть сплачуватись повністю всі інші податки, то ціни зростуть ще приблизно на 10—15%. Отже, можливе загальне їх підвищення до 30%. Та якщо компанії, які працюють на цьому ринку, дійсно мають достатній запас рентабельності, то вірогідним є збільшення роздрібних цін на імпортовану побутову техніку тільки на 20%. Ціни на техніку, що буде вироблятись в Україні з імпортованих комплектуючих, зростуть проти існуючих на 10%, навіть якщо вдасться пролобіювати ставку мита для комплектуючих 0%.
Чи готовий український споживач до такого зростання цін? Гадаю, ні. Чи витримає за умови падіння попиту вітчизняний бізнес конкуренцію з боку закордонних компаній, які мають потужні фінансові мускули, завдяки великому обсягу закупівель мають кращі ціни від виробників та краще підготовлену до конкуренції ринкову інфраструктуру? Чи витримає вітчизняний бізнес, перейшовши на роботу «по-білому», за умови падіння попиту, конкуренцію з боку російських компаній, які працювати «по- білому» не поспішають? Відповіді будуть лише негативними.
Швидке встановлення нових правил гри для українського бізнесу (ліквідувати всі пільги і ВЕЗ, платити всі податки, «Контрабанда — стоп!», не давати хабарів, не використовувати «дахування» влади тощо) позбавить український бізнес конкурентних переваг, до яких той звик за останнє десятиріччя. Це призведе до різкого падіння конкурентоспроможності українських компаній відносно російських і західних. Тому для збереження конкурентоспроможності вітчизняних компаній до введення нових правил гри у повному обсязі слід би, мабуть, встановити перехідний період у 2-3 роки. На його початку потрібно зафіксувати рівень податкового тиску у два рази менший від оптимального (35% від прибутку) із збільшенням його до «норми» наприкінці перехідного періоду. Яку форму зниження податкового тиску на вітчизняні підприємства обрати — це непросте питання для нової влади. Рівень надходжень до бюджету від середніх підприємств під час цього перехідного періоду, якщо він буде запроваджений, не тільки не зменшиться, а збільшиться за рахунок виведення їх із тіні (суттєво збільшаться і митні платежі, і сплата податків).
Якщо ж перехідного періоду впроваджено не буде — ласкаво просимо до України «Медіамарт» (найбільша в Європі мережа супермаркетів побутової техніки) і інші «…марти».
