Авіапасажирам, які вилітають із головного українського аеропорту «Бориспіль», доведеться пригадати положення старого армійського статуту і приготуватися стійко переносити всі тяготи і нестатки перебування в цьому висококласному сервісному підприємстві, яке ще нещодавно успішно обслуговувало сотні тисяч гостей Чемпіонату Європи з футболу. У липні авіаційні пасажироперевезення в Україні порівняно з липнем 2011 року зросли на 10,2% — до 995,5 тисячі осіб. І левова частка цього потоку фанатів спорту припала на «Бориспіль». А за сім місяців поточного року послугами міжнародного аеропорту скористалися 4,8 мільйона пасажирів.
Як повідомляється на сторінці цього держпідприємства у Facebook, із 1 вересня в аеропорту «Бориспіль» закрито більшість магазинів безмитної торгівлі duty-free та громадського харчування. «У результаті десятки тисяч пасажирів залишилися без харчування і необхідних товарів, а держава зазнала багатотисячних збитків», — скаржаться представники аеропорту, на яких лежить відповідальність за якість обслуговування пасажирів. Як наголошується у повідомленні, причиною ситуації, що склалася, став процес проведення конкурсів та оформлення договорів оренди у Фонді держмайна України і відкликання Державною митною службою дозволів на торговельну діяльність у режимних зонах аеропорту.
На сторінці підкреслюється, що згідно зі світовою практикою, сучасні аеропорти отримують до 80% своїх доходів від здійснення неавіаційної діяльності — роботи підприємств торгівлі, громадського харчування і надання інших послуг. У свою чергу, це дозволяє аеропортам вкладати кошти в розвиток авіадіяльності. «На сьогодні аеропорт, який є державним підприємством, юридично не контролює цей процес, — уточнюється у повідомленні. — Орендні відносини в аеропорту здійснюються у площині прямих договірних відносин між Фондом держмайна та орендаторами, які згодом отримують дозвіл у Митній службі». Держпідприємство повідомило також, що зі свого боку аеропорт і профільне міністерство завчасно оформили і погодили всі документи, після чого неодноразово зверталися з листами-проханнями про прискорення цього процесу.
Які і звідки дмуть вітри над головними повітряними воротами країни? З цим запитанням «День» звернувся до одного з топ-менеджерів постраждалої компанії. «Якби хтось знав це, все було б інакше. Але поки що ніхто не знає. Єдине, що відомо — це факт набрання чинності з 1 вересня нового Митного кодексу. І всі точки безмитної торгівлі — бари, магазини, ресторани, що працюють у митній зоні, мають бути приведені у відповідність до вимогам цього документа. Важливою додатковою обставиною є також те, що тепер митницю підпорядкували Міністерству фінансів, тобто у неї з’явилося нове керівництво. Воно. Мабуть, хоче в чомусь переконатися. У чому саме? Особисто мені це не зрозуміло. Але поки що дозволу на роботу нікому не дають. А комусь, можливо, й дають...». «А як це позначиться на пасажирах?» — запитав «День». «Ви, напевно, знаєте, — продовжував топ-менеджер, — що служба авіабезпеки забороняє проносити в митну зону рідини і продукти харчування, і тепер люди сидять у накопичувачах по півтори-дві години без ковтка води, тоді як раніше вони могли купити все, що їм буде необхідно, в duty-free». «День» попросив фахівця представитись, на що той відповів: «Наразі у нас така ситуація, що світитися в засобах масової інформації — це копати собі яму».
Марія Бєлова — працівник служби зі зв’язків із громадськістю однієї з компаній, що має в аеропорту магазини duty-free, сказала «Дню»: «Всі необхідні документи були направлені до відповідних установ вчасно, жодної відмови не надійшло, чекаємо результатів». Вона запропонувала нам поспілкуватися з цього питання з митницею або з Фондом держмайна. На жаль, скористатися цією порадою не вдалося. Схоже, якісь обставини змушують чиновників причетних до цієї ситуації відомств поводитися з журналістами вкрай обережно. «Дню» вдалося розговорити лише представника свого джерела в Кабміні. Розповідаючи про постраждалі від нового Митного кодексу фірми, він сказав: «Вони хотіли там «одноосібно» сидіти, поки їх прокуратура не вигнала. І сиділи без договору оренди весь цей час. Це неправильно. А заявку на оренду вони подали лише у травні. І зараз триває процедура. Якщо вони виявляться єдиними, хто хоче там сидіти, то через десять днів буде оформлено договір. І вони спокійно зайдуть. А ФДМУ повинен витримати процедуру, і її не можна виконати швидше, ніж передбачено законом».
Своє офіційне світло на ситуацію в Борисполі пролила Митна служба. У повідомленні, надісланому в «День», говориться: «Органами прокуратури України встановлено низку порушень у функціонуванні магазинів безмитної торгівлі. Зокрема, йдеться про відсутність погоджених Фондом держмайна договорів оренди і випадки, коли термін оренди вже закінчився, а підприємства продовжували свою діяльність. У зв’язку з цим прокуратурою внесено подання про усунення причин та умов, що сприяли цьому. На вимогу прокуратури Митною службою України призначено комплексну перевірку існуючих магазинів безмитної торгівлі, про результати якої будуть проінформовані органи прокуратури».
То що ж усе-таки відбувається? Найпростіша з версій полягає в тому, що новий Митний кодекс тут практично ні до чого, тоді як причетність зміненої системи керівництва Митною службою не виключається. Один дзвінок у прокуратуру — і бюрократичне колесо завертілося, щоб очистити для когось свого прибуткове місце в аеропорту. Мінінфраструктури і його керівництву, мабуть, запропоновано поділитися. Не випадково в цьому відомстві проігнорували телефонне звернення «Дня» з проханням про коментар.