Процес наведення якогось ладу в житловому господарстві України є не те що несистемним, а практично хаотичним, оскільки кроки вперед чергуються в ньому з відступами, як говорять військові, по всьому фронту. Так учора Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін в ст.186-1 Земельного кодексу України про спрощення процедури узгодження проекту землеустрою». Цей документ більше ніж цінний для всіх, хто намагався отримати у власність або користування земельну ділянку. Адже найчастіше чиновники готові відповісти на таку спробу відмовою, причому абсолютно невмотивованою. Новий закон доповнює названу статтю Земельного кодексу нормою, яка зобов’язала в разі відмови в узгодженні проекту землеустрою обов’язково вказувати вичерпний перелік недоліків цього проекту і надавати розумний термін для їхнього усунення. На прохання розробника проекту цей термін може бути продовжений. Відмовити в узгодженні проекту землеустрою можна тільки в тому випадку, якщо не були усунені недоліки, на які було вказано в попередньому висновку. З інших причин відмовляти не можна. Але і повторна відмова не позбавляє розробника проекту землеустрою права усунути недоліки і знову подати проект на узгодження.
Цей продуманий і працюючий на користь величезного числа громадян і підприємств документ зі схваленням зустрінутий, зокрема, членами об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які, як не банально звучить цей вираз, немов риба об лід, б’ються за те, аби отримати у власність або хоча б користування, чи оренду прибудинкові території. Достатньо сказати, що в столиці налічується тільки 27 ОСББ, яким ще в період, коли київським градоначальником був Олександр Омельченко, вдалося отримати землю у власність.
Зате житлова громадськість з подивом сприйняла вівторковий парламентський епізод, в результаті якого були відхилені зміни (з пропозиціями Президента) в закон про ОСББ щодо недопущення порушення прав власників квартир і нежитлових приміщень. Цікаво, що голова Верховної Ради Володимир Гройсман не поставив відповідний законопроект, як завжди, на голосування, тобто не поставив народним депутатам питання хто «за», а хто «проти», а одразу ж запропонував оцінку «проти» і отримав підтримку 164 голосів. Долю законопроекту, по суті, вирішила третина депутатів. А якби спікер пішов за звичайною процедурою, то не виключено, що документ було б ухвалено.
Роль спікера або модератора на будь-яких наших зборах важко переоцінити. Вчора це твердження могло підтвердитися на конференції-диспуті, де планувалося поговорити про те, що гальмує ОСББ і ЖБК на шляху до енергоефективності. Але голові ОСББ «Перший будинок» Михайлу Кальтагейсеру, який узяв на себе роль модератора цих зборів, насилу вдалося спрямувати дискусію в русло порядку денного. І навіть після цього вона раз у раз збивалася з прокладеного ним курсу і поверталася до того головного, що хвилює активістів ОСББ — до питання виживання цих громадських об’єднань.
Власне, привід для «непослуху» дали самі організатори заходу (він відбувався під патронатом Мінрегіонбуду). Оскільки Київська міська державна адміністрація проігнорувала запрошення до участі в конференції-диспуті, то першим на ній узяв слово заступник директора департаменту систем життєзабезпечення і житлової політики названого міністерства Віктор Татаренко. Він почав розповідати про підзаконні акти, що розробляються до законопроекту про особливості права власності в багатоквартирних будинках, який пройшов перше читання в парламенті (за його словами, за деякими статтями він суперечливий). Серед них чиновник назвав розроблений Мінрегіонбудом і національний стандарт «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків», що набере чинності з 1 жовтня цього року.
У разі залучення державних коштів або банківських кредитів цей документ, в якому все, за словами Татаренка, розписано, стає обов’язковим. Щоправда, документ настільки громіздкий, що навіть не поміщається на сайті Мінрегіонбуду, і доки його можна показати лише в одному екземплярі. Але він все ж пообіцяв, що намагатиметься оприлюднити його на інших близьких за тематикою сайтах, так само як і інші документи, створені «під цей національний стандарт». Проте, побачивши живого чиновника Мінрегіонбуду, представники ОСББ виявили цікавість зовсім до інших питань.
Так хтось Турчинов із Дніпропетровська підняв питання про передачу житлових будинків з балансу ЖЕКів на баланс ОСББ. «Хто повинен віддати і хто повинен узяти цей баланс?» — запитав він. Татаренко, посилаючись на не ухвалений ще закон про право власності, відповів, що слова «баланс» там вже немає. «Там описана процедура переходу, — уточнив чиновник. Це питання є, але воно лише бухгалтерське і зараз ми відпрацьовуємо суто бухгалтерські питання — що таке позабалансовий рахунок, що таке документи, що належить до бухгалтерії. Ми не забули про це питання, але слова «баланс» в новому законодавстві немає. Мало того, там поставлені жорсткі умови: якщо будинок не переданий знаменитою постановою 51525, не переданий на баланс так, як це повинно бути, то він автоматично переходить на баланс власника багатоквартирного будинку». Так є цей «баланс» чи ні? Проблему спільними зусиллями визнали нерозв’язаною, оскільки дискусія виявилася, за словами модератора, «дуже широкою». «Три можливі форми управління будинками, включно з ОСББ, ще не затверджено, — продовжував Татаренко, відповідаючи на наступне питання про державний реєстр управляючих будинками, — бо йде дуже широка дискусія».
Начальник відділу в Департаменті оподаткування фізичних осіб Державної фіскальної служби Вікторія Попова взялася пояснювати представникам ОСББ про порядок стягнення з них податку на землю. І тут виникло повне взаємне нерозуміння. Функціонери ОСББ обурювалися тим, що ні про яку землю ОСББ сьогодні не можуть і мріяти, а від них вимагають платити за неї податок. Одна з учасників дискусії навіть повідомила, що його підвищили, згідно з підрахункам її колег, в 50 разів. Попова дивувалася: «Але ви ж користуєтеся землею — платіть». У відповідь їй хтось із зали зауважив: «Ми й річкою влітку користуємося, але не платимо, і повітрям — круглий рік». Учасники дискусії насилу розтлумачили податківцеві, що на землю під будинками і на прибудинкову територію вони, як не стараються, не можуть отримати жодних документів. А одна з обурених керівників ОСББ навіть зазначила, що у неї складається враження, що це робиться, особливо в центрі, навмисно, аби знести всі сьогоднішні будинки, а на їхніх місцях побудувати невідомо що і за рахунок цього збагачуватися.
Зусиллями модератора, який усіляко присікав дискусію на подібні гостросюжетні теми, нарешті дійшли й до енергоефективності й утеплення будинків. Відповідну доповідь героїчно (з глибини зали їй допомагала, чи заважала, зголодніла новонароджена донечка) зробила координатор громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко. Вона намагалася розповісти про підтримку (фінансову) ОСББ у впровадженні енергоефективних заходів. Але виявилось, що в семи ОСББ, яким пощастило взяти банківські кредити на утеплення будинків, у зв’язку з нинішньою фінансовою ситуацією далеко не ідеальні механізми повернення. За її словами, зараз готується постанова уряду, згідно з якою ОСББ зможуть отримувати некредитну і безвідсоткову («на шару») підтримку місцевої влади.
Але цю постанову вже втретє повертають на доопрацювання. Зараз вона вкотре перебуває на узгодженні в Мін’юсті. Бойко все ж сподівається, що в п’ятницю, цю або наступну, її буде винесено на урядовий комітет. Щоправда, її не задовольняє, що влада береться компенсувати витрати на повернення кредитів на тепломодернізацію будинків лише в частині устаткування і матеріалів, а роботи і послуги враховуватися не будуть.
Далеко не все складається і з коштами, що є в держави для цих цілей. Так Держкомітет з енергоефективності поки що «назбирав» для цих цілей лише 96 млн гривень. Та й вимоги у нього надто суворі (навіть модератор, який уникав будь-якої критики, зазначив, що абсурдно вимагати зниження споживання енергоресурсів на 60%). Але громадська активістка сповнена оптимізму. Свої надії вона покладає на спонсорів і донорів з-за кордону, а також на створення спеціального фонду. До того ж її надихає приклад Луцька, власті якого спромагаються компенсувати ОСББ 100% витрат при підвищенні енергоефективності житлових будинків.
