Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вугілля без квот... квота на безробіття

Профспілковий лідер: українські шахти можуть стати неконкурентоспроможними на внутрішньому ринку
24 грудня, 2013 - 12:00
У ДЕРЖБЮДЖЕТІ УКРАЇНИ НА 2014 РІК, ЗОКРЕМА, ЙДЕТЬСЯ ПРО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. ОДНАК ФІНАНСУВАННЯ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ, ЗГІДНО З п. 5 ст. 13 ПРОЕКТУ ГОЛОВНОГО КОШТОРИСУ КРАЇНИ, ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ЗА РАХУНОК ПОВЕРНЕННЯ БЕЗВІДСОТКОВИХ БЮДЖЕТНИХ ПОЗИК, НАДАНИХ 2004 РОКУ ДЕРЖПІДПРИЄМСТВАМ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ, ТА 2005 РОКУ — ПІДПРИЄМСТВАМ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ПОГАШЕННЯ БОРГУ ІЗ ЗАРПЛАТИ / ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Останні переговори українського та російського президентів закінчилися переконливою перемогою Віктора Януковича, яку, втім, важко пояснити. Обидві країни не здогадуються, чим заплатила або ж заплатить Україна за дешевий газ і настільки ж дешевий кредит? Однак не випадково говорять, що диявол ховається в деталях. У цьому вкотре переконав міністр економічного розвитку й торгівлі України Ігор Прасолов. Минулого тижня в Москві журналіст запитав його про те, чи обмежуватиметься постачання російського вугілля до нашої країни. «Українська сторона не планує запровадження якогось квотування на 2014 рік», — відповів міністр.

Власне, це повідомлення важко назвати новиною. Ще на початку грудня Кабмін повідомляв, що не планує квотувати ввезення коксівного вугілля в січні-березні 2014 року під приводом того, що коксохімічні заводи зобов’язалися викупити значну частину продукції, що видобувається на українських державних шахтах. Цікаво, що ще в листопаді 2013 року, МЕРТ виступало за те, щоб зберегти квотування імпорту коксу на 2014 рік, але при цьому збільшити його обсяг до

14 мільйонів тонн. Тоді було розроблено і направлено на узгодження в зацікавлені відомства проект відповідної постанови уряду. Він викликав гостру реакцію учасників ринку.

Нагадаємо, що про обмеження імпорту через профіцит коксівного вугілля, що склався на внутрішньому ринку, заговорили ще на початку 2013 року. Постановою від 13 березня Кабмін запровадив нульову квоту на імпорт коксу і квоту на імпорт вугілля (коксівного, бітумінозного та інших видів) в обсязі 10,2 мільйона тонн. Він включав також обсяги палива, необхідні для використання в технології пилевугільного вдування (2,5 мільйона тонн). Квоти розподіляла міжвідомча комісія на чолі з віце-прем’єром Юрієм Бойком.

У вересні 2013 року Міненерговугілля запропонувало підняти квоту 2013 року на 10% — до 11,2 мільйона тонн. Однак 3 вересня квоти на вересень-грудень 2013 року були остаточно розподілені серед металургійних підприємств в істотно меншому обсязі — більше 5,4 мільйона тонн. Відмовили лише підприємству «ХайдельбергЦемент Україна». А наприкінці жовтня стало відомо, що вугільні квоти знову підвищуються на мільйон тонн. «Таким чином, — пояснював цей крок віце-прем’єр Сергій Арбузов, — Україна виконає вимоги Євросоюзу та Світової організації торгівлі про зняття торговельних обмежень щодо даних товарних позицій».

Віце-прем’єр нагадав, що проблема імпортного коксу була одним з так званих «торговельних подразників» у відносинах України та ЄС і, зокрема, порушувалася під час нещодавньої його зустрічі з європейським комісаром з торгівлі Карлом де Гухтом в Брюсселі. «Ще одне зобов’язання України виконане, ще один крок зроблено до успіху Вільнюського саміту», — завчасно радував українців перший віце-прем’єр.

Зрозуміло, що зростання вугільних квот, а тим паче їх повне скасування, яким би пристойним не був відповідний привід, і звідки б не надходило до нас імпортне вугілля, боляче б’є по українських шахтарях, чия продукція ледве знаходить ринок збуту в нашій країні. В результаті шахти, особливо державні (кращі й перспективніші вугільні підприємства вже приватизовано), працюють все гірше, з меншою ефективністю, і все ближче до банкрутства. Вони навіть за електроенергію сплачувати не в змозі. Днями Кабмін дозволив собі погасити 240 мільйонів гривень боргу вугільних підприємств за електроенергію із загального фонду держбюджету на 2013 рік.

А збитки шахт, що входять до сфери управління Міненерговугілля, в процесі виробництва вугільної товарної продукції у січні-вересні 2013 року, за фактичними даними, склали 10,9 мільярда гривень, що на 31,8% більше, ніж за аналогічний період 2012 року. За даними Міненерговугілля, за дев’ять місяців 2013 року держшахти виробили товарного вугілля на 6,35 мільярда менше, ніж за такий самий період 2012 року. Серед причин цього було, зокрема, те, що через «квотний» імпорт пропозиція вугілля в країні виросла, а споживання на ТЕС і ТЕЦ впало.

В результаті в січні-вересні цього року середня ціна товарної вугільної продукції склала трохи менше 500 гривень за тонну, знизившись на 12,6%. Проте фактична собівартість однієї тонни майже в три рази вища — більше 1,35 тисячі гривень. Щоб покрити різницю, з держбюджету в січні-вересні до вугільної галузі надійшло майже 10,4 мільярда гривень. І, схоже, останні комплексні домовленості з Москвою свідчать про те, що українським чиновникам «набридло» годувати шахтарів. Знявши квоти, їх можуть покласти на вівтар московських домовленостей і, мало не у прямому розумінні принести в жертву.

«Московські домовленості вже у січні 2014 року призведуть до зростання безробіття на українських шахтах»,— зауважив «Дню» голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. «Відмова від квот на російське вугілля, — пояснив він, — означає скорочення робочих місць у вугільній промисловості України, великі проблеми українських гірників... і закриття українських шахт.

Московські домовленості вже в січні 2014 року приведуть до зростання безробіття на українських шахтах», — сказав «Дню» голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинец. «Відмова від квот на російське вугілля, — пояснив він, — означає скорочення робочих місць у вугільній промисловості України, великі проблеми українських гірників... і закриття до 30% українських шахт».

«Якщо до неприємностей, які приховує в собі скасування квот на ввезення вугілля, додати ще й пільгові тарифи на перевезення російських вантажів вугільної групи, затверджених «Укрзалізницею» і які вступають в силу з 1 січня 2014 року, то не складно спрогнозувати, що на українських шахтарів 2014 року чекають доволі непрості часи», — підкреслює Волинець. За його словами, російське вугілля значно дешевше, оскільки на відміну від українського вугілля, що залягає на великих глибинах, в основному видобувається відкритим способом. «Збільшували вартість російського вугілля лише витрати на перевезення, однак і цю проблему «Укрзалізниця» вирішила, думаю, не без певного тиску».

Профспілковий лідер говорить також про низьку собівартість вугілля з українських «копанок», обумовлену використанням у них низькооплачуваної рабської праці. «Ось і виходить, що вугілля, видобуте на шахтах, незалежно від їх форм власності, стане на українському ринку неконкурентоздатним через його високу собівартість. «Або ж його доведеться продавати зі збитками», — додає Волинець. «Якщо ввезти до України два мільйони тонн коксівного вугілля, замість закупівлі його в українських держшахтах, то наступного року роботу втратять близько 10 тисяч гірників, або кожен десятий».

Михайло Волинець передбачає, що спочатку влада намагатиметься якось вирішувати ці питання. Однак чинників, що негативно впливають на збут українського вугілля, на його думку, досить багато, і, як вважає профспілковий лідер, незабаром можуть розпочатися невиплати зарплат, зупинка, а потім і закриття до 30% українських шахт. Серед цих чинників він називає зростання закупівель російського газу відповідно до московських домовленостей і корупцію довкола «копанок» в Луганській та Донецькій областях (400 з них вже легалізовано рішенням місцевих облдержадміністрацій).

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: