Народні депутати законодавчо визначили поняття «креативна індустрія», зобов’язали Кабінет Міністрів визначити відповідні види економічної діяльності в цій сфері.
За відповідний закон «Про внесення змін до закону України «Про культуру» (Законопроект № 6738) проголосували 226 народних депутатів на пленарному засіданні у вівторок.
Український парламент визначив креативну індустрію як перелік видів економічної діяльності, в яких є потенціал до створення доданої вартості і робочих місць через культурний або креативний вираз, а їх продукти і послуги — результатом індивідуальної творчості, навичок і талантів.
Проект закону з трибуни українського парламенту представив голова Комітету з питань культури і духовності, депутат «Народного фронту» Микола Княжицький.
За його словами, «креативні індустрії» — це рушійна сила економіки XXI століття, але вона поза законодавчим врегулюванням.
«Відсутність законодавчо встановленого терміна «креативні індустрії», який щороку застосовується в країнах ЄС, є переліком видів економічної діяльності, що мають потенціал для створення доданої вартості та робочих мість через культурне, мистецьке або креативне впровадження. Їхні продукти і послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту», — пояснив Княжицький.
У документі вказано, що до пріоритетів у сфері культури додали «охорону, заохочення та підтримку культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку».
У прикінцевих та перехідних положеннях закону народні депутати визначили, що Кабінет Міністрів повинен протягом 6 місяців з дня набуття чинності законом затвердити перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій.
У документі визначається, що «креативні індустрії» є переліком видів економічної діяльності, що мають потенціал до створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти та послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту. Згідно з класифікацією ЮНКТАД (Конференція Організації Об’єднаних Націй з торгівлі й розвитку — United Nations Conference on Trade and Development — UNCTAD) до креативних індустрій відносяться: традиційна культура: творчі ремесла, декоративне-прикладне мистецтво, фестивалі; культурні пам’ятки: бібліотеки, археологічні пам’ятки, музеї, виставки; аудіовізуальні медіа: кінематограф, телебачення, радіомовлення; медіа: програмне забезпечення, відеоігри; дизайн: мода, графічний дизайн, промисловий дизайн, дизайн інтер’єру; креативні послуги: культурні і цифрові послуги, реклама; образотворче і сценічне мистецтва.
Закон набуває чинності наступного дня після публікації.
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Поняття «креативних індустрій» уже давно увійшло в обіг світового економічної науки. Ще 2000 року в журналі Business Week уперше було введено в обіг поняття «креативної економіки», а 2001 року вийшла книжка Джона Ховкінса «Креативна економіка», яка сповістла наступ постінформаційної епохи, для якої інформація і знання — це ресурс, а рушійною силою і головною цінністю виступає творчість.
Взірцевим у питанні державної підтримки розвитку креативної економіки експерти вважають британський досвід. Саме у Великобританії для вирізнення представників креативного сектору з-поміж інших економічних суб’єктів уперше застосували спеціальні статистичні коди. Цю практику перейняли більшість країн-членів ЄС. Британський департамент культури медіа та спорту відносить до креативної економіки такі сфери: дизайн, кіно, медіа, реклама, архітектура, видавництво, ІТ, мистецтво, фото, відео.
Креативна економіка Великобританії генерує майже 10 мільйонів фунтів на годину і зростає майже на 9 % в рік. Це індустрія на 100 мільярдів фунтів. Креативна економіка США наближається до одного трильйона доларів.
Микола СКИБА, експерт з освіти та компетенцій майбутнього Українського інституту майбутнього: — Уряд і парламент із великим запізненням юридично підтвердили факт існування, активного розвитку, суспільного та економічного потенціалу такого явища як креативні індустрії. Однак лише доповнити відповідним поняттям глосарій Закону Україну «Про культуру» — вкрай недостатній крок. Зі згаданого документа жодним чином не випливає для чого потрібні креативні індустрії і як їх заохочувати. Подальші зміни мають стосуватися передусім Податкового кодексу, а також законів «Про підприємництво», «Про державну статистику», «Про інноваційну діяльність» тощо. А також — низки законів, якими регулюють регіональний розвиток. Однак ухвалений законопроект № 6738 жодним чином не обумовлює ці кроки. Прикінцеві положення обмежуються лише зобов’язанням Кабінету Міністрів «затвердити перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій». Знову ж таки мета такого переліку жодним чином не окреслена, як і не обумовлена необхідність залучення зацікавлених сторін та експертів у цей процес.
Два роки тому журналісти ЛІГА.net порахували, що в Україні з 16,9 мільйона економічно активних громадян, 470 000 задіяні в сферах креативної економіки. Робітники креативних індустрій становлять усього 2,8% робочого населення. Вони приносять країні 105 мільярдів гривень, що складає 4,4% ВВП. Більшість сфер української креативної економіки перебувають в зародковому стані. Однак вони тяжіють до експортної спрямованості, оскільки місцевий споживчий ринок в Україні дуже бідний.
УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
Про розвиток креативної економіки в Україні говорять давно, зокрема й у владних кабінетах. На думку Володимира Гройсмана, Україна має всі передумови, щоб стати «нацією стартапів», і уряд цьому сприятиме.
Прем’єр на 2-й конференції «Культура та креативні індустрії — як основа розумної стратегії розвитку малої території» в Тульчині 8 червня зазначив, що в Україні недооцінений економічний ефект культури та креативної індустрії, а тому стратегія розвитку кожної громади повинна містити цю складову. Зокрема прем’єр наголосив на успіхах українського кіно, які почалися після початку підтримки державою. Він зазначив, що кіноіндустрії виділено 1 млрд гривень, і як наслідок з’явилися нові високоякісні вітчизняні фільми, зокрема з патріотичною складовою.
За словами прем’єра, у новоствореному Фонді підтримки інновацій та стартапів вже закладено близько $2 млн. Зрозуміло, що це радше символічний жест. Для порівняння: свого часу український стартап Petcube (гаджет для розваги домашніх тварин) зібрав понад $250 тис. лише завдяки краудфандингу, а Senstone (гаджет для перетворення голосу на друкований текст) протягом 2017-го — близько $400 тис. Однак, враховуючи економічні обставини, сподіватися на рясні бюджетні потоки не слід. Тим паче що брак державної фінансової підтримки зовсім не головна проблема українських креативних індустрій, та й самі вони далеко не панацея для української економіки.
Але креативні індустрії як решта галузей економіки потребують сприятливого інституційного середовища. Якщо державні інституції не забезпечують належного захисту власності й не встановлюють прозорих та зрозумілих правих гри, розвиток будь-якої бізнес-ідеї, будь-яка підприємницька діяльність залишатимуться ризикованими. І жодних вливання з державних фондів цих ризиків не компенсують.
