Чернігівщину важко назвати економічно успішним регіоном. Попри загальні уявлення, не сільське господарство, і не ліс займають провідні позиції у валовому виробництві продукції (їх частка — лише 4,3% та 5%), а добувна промисловість — майже 20% у валовому обчисленні, обробна — 16,5%. Якщо за такої ситуації «Укрнафта» не платить до місцевих бюджетів ренту, то стан фінансів області вельми не романтичний. В області всього лише дві тисячі платників ПДВ.
І податки надходить не густо. Ніжин дає лише 8,9% загальнообласних надходжень, Городня та Ріпки — взагалі ледь не по 1,5%. Штат же податкових інспекцій однаковий, що в Городні, що в Прилуках (дають майже 20% надходжень). Тому природно, що виникла ідея про скорочення кількості податкових інспекцій у районах області.
Озвучуючи такий план начальник головного управління ДФС у Чернігівській області Людмила Слаутіна наголосила, що йдеться про скорочення апарату, але жодних обмежень для обслуговування платників податків не буде. У кожному районі лишаться центри з обслуговування платників. Об’єднані податкові інспекції будуть тільки в Чернігові, Ніжині, Прилуках та Мені. І навіть при цьому, скажімо, у Менській об’єднаній податковій інспекції на обслуговуванні буде лише 6405 платників податків, тоді як у Ніжині — більш ніж 11 тисяч, а в Чернігові — майже 30 тисяч. Нерівномірність економічного розвитку територій очевидна.
Несправедливим у таких планах є і «вигрібання» в центр великих платників у Київ. Тобто, підприємство розташовано і працює в області, а податки перераховує за місцем знаходження центрального офісу в Києві. Як наголосила Людмила Слаутіна, уже «забрали» Прилуцьку тютюнову фабрику, на черзі — «Чернігівобленерго». Ще одне потужне підприємство — Чернігівський пивкомбінат — уже давно платить податки не в обласний бюджет, лишаючи на місці лише податок на доходи працюючих та плату за воду і землю. І так — усі потужні підприємства.
І як же тоді забезпечити розвиток регіону, коли люди працюють у ньому, використовуються місцеві, а основні доходи отримує столиця? Можливо, потрібно передбачити в процесі децентралізації повернення великих платників податків додому? Щоб податки надходили за місцем отримання доходів, а не за розташуванням штаб-квартир фірми. Те саме стосується банків, торговельних мереж та інших підприємств регіону.
Людмила Слаутіна анонсувала і ще одну новацію: вона має намір створити офіс аудиту. По 4-5 аудиторів лишаться в об’єднаних податкових інспекціях для проведення зустрічних перевірок і оформлення закриття бізнесу, а в Чернігові буде зосереджений увесь аудит обласного управління Державної фіскальної служби.
Андрій Склярець, голова обласної Асоціації роботодавців сфери торгівлі, нагадав як різко виросли платежі після Майдану — підприємці повірили у зміни. Але зараз вони розчарувались і в Кабміні, і в Міністерстві фінансів, тому пішли «в тінь». Паралельно самі підприємці розробили новий варіант Податкового кодексу разом з радником Президента Олександром Пасхавером, який безболісно для бізнесу додає бюджету 7 мільярдів гривень! Нові правила передбачають революційні зміни, як-от 15% податок на розподілений прибуток, введення електронного кабінету платника податку, але влада на такі радикальні зміни не готова йти.
