У п’ятницю ЄС та Україна планують підписати економічну частину Угоди про асоціацію. Ухвалити її Верховній Раді потрібно впродовж двох місяців після підписання. Це необхідно для того, щоб зона вільної торгівлі почала функціонувати одразу після закінчення періоду «митних пільг», який діє для українських виробників до 1 листопада цього року.
Разом із тим в ЄС уже заявили про готовність вкласти 100 мільйонів євро в національні програми для реалізації деяких частин Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Це, зокрема, програми в приватному секторі для малих і середніх підприємств, для тих, хто працюватиме в тісній взаємодії з Міністерством економічного розвитку», — повідомив керівник програм співробітництва представництва ЄС в Україні Ендрю Расбаш.
Про готовність працювати над розширенням можливостей для вітчизняного бізнесу в рамках ЗВТ говорить і українська влада. «Уряд націлений якнайшвидше ввести Угоду в дію. Адже вона закладає нову філософію співробітництва. Ми очікуємо розширення експортних можливостей та збільшення потенціалу наших експортерів, збільшення обсягів експорту не лише традиційних видів продукції, а й продукції, яка ще не присутня в ЄС», — повідомив директор Департаменту європейської інтеграції Мінекономрозвитку В’ячеслав Цимбал.
А прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що планує особисто очолити спільну з представниками бізнесу українську делегацію для представлення українських компаній на зовнішніх ринках. «Нічого сидіти в Києві. Економічний блок уряду разом із прем’єр-міністром збереться й поїде по усіх перспективних ринках, де ми лобіюватимемо інтереси українських компаній, товарів і України в цілому», — сказав він, відкриваючи засідання уряду в середу. Прем’єр-міністр повідомив, що також планує провести серію робочих нарад з усіма вітчизняними експортерами.
За даними Мінекономрозвитку, найбільші переваги від розширення доступу до європейського ринку отримають підприємства-виробники сільськогосподарської продукції та харчової промисловості, оскільки саме ці галузі були і наразі є найбільш орієнтованими на роботу з партнерами з держав-членів ЄС, є найбільш підготовленими та мають відповідні партнерські зв’язки. Сьогодні Україна вже постачає на ринок ЄС м’ясо курятини, томатні пасти, кондитерські вироби.
Водночас голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зазначає, що «скористатися потенціалом Угоди можна за умови адекватного розуміння її положень усіма зацікавленими сторонами та активних дій як представників малого та середнього бізнесу, так і влади».
На думку президента Центру антикризових досліджень Ярослава ЖАЛІЛО, українська економіка не матиме значних проблем при вході в ЗВТ. «25% нашого експорту надходить до країн Європейського Союзу. Я припускаю, що ще 30% нашого експорту відповідає європейським стандартам, але його ввозять в інші країни. Тобто загалом це десь половина українського експорту», — пояснив він «Дню». За словами Жаліло, проблеми можуть виникнути із модернізацією. «Зрозуміло, що чим складніші галузі виробництва, тим складнішими будуть процеси їх оновлення. Але це навіть не проблема, а рушійна сила. Незалежно від того, входитимемо ми в Асоціацію чи ні, нам це потрібно для того, щоб конкурувати навіть на внутрішньому ринку, виробляти якісну продукцію», — зазначив він.
Не менш важливими для української економіки залишаються експортні можливості аграрного сектору. Адже за підсумками минулого року саме ця галузь змогла залучити найбільше коштів для держави. «Для аграрного та продовольчого секторів перспективи досить непогані, оскільки у нас є практично безмитні квоти. Тобто — той обсяг продукції, яку ми можемо постачати без мита. Якщо ми перевищуємо цю квоту, то постачаємо свою продукцію вже за загальною митною ціною. Загалом ця квота не така вже велика, але її можливо розширити протягом наступних років», — розповіла «Дню» керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія КОЛЕСНИК.
На сьогодні наша квота по молоку становить приблизно 10 тисяч тонн на рік, по яловичині — 12, по свинині — близько 20 тонн на рік. Зерно — до одного мільйона тонн на рік. Водночас, зазначає Колесник, українські виробники дуже швидко заповнюють ці квоти. «Мені відомо, що наші виробники по м’ясу птиці вже більше ніж на 75% вибрали свою квоту. Тому що вони були в цьому зацікавлені й давно готувалися до європейських ринків. Тобто, отримавши тарифні преференції, вони просто отримали додаткові бонуси», — говорить вона.
Керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» переконана: можливості українського експорту до ЄС залежать від готовності бізнесу змінюватися відповідно до західних стандартів. У такому разі, запевняє Марія Колесник, ані сертифікація підприємств, ані модернізація не стануть великою перешкодою. «Все залежить виключно від власників виробництв. Якщо вони зацікавлені у виході на нові ринки та підвищенні якості власної продукції, щоб вона була конкурентоспроможною, то повинні були почати готуватися заздалегідь. Гадаю, ті підприємства, які раніше почали готуватися, без перешкод отримують сертифікати сьогодні», — підсумовує Марія Колесник.
КОМЕНТАР
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
— З 28 червня для України починається час виконання багатьох домашніх завдань. І від того, як ми їх виконуватимемо, буде видно, як швидко ми зможемо запровадити в країні європейські стандарти. Це може тривати як три роки, так і тридцять. Мінімум три роки — це дуже оптимістичний прогноз. Тому що Асоціація з ЄС — це підтвердження готовності країн ЄС прийняти Україну як повноправного члена. Але для цього Україні потрібно не говорити, а діяти.
Щодо модернізації — це процес тривалий. Він залежатиме від кожного підприємства окремо. Але жорсткі конкурентні умови європейського ринку та економічної частини Угоди змушуватимуть суб’єкти господарювання в Україні модернізуватися по-справжньому.
Сьогодні близько 25% українського експорту припадає на Європу. І ми можемо розраховувати, що після підписання Угоди про асоціацію вінзростатиме. І це позитивний момент. Ми експортуємо зерно, олію, курятину, металопрокат та хімічні речовини. Практично все — сировина. Але зараз основне завдання для українського бізнесу — знайти собі партнерів, укласти з ними договори, щоб невдовзі вони виробляли продукцію з позначкою Made in Europe. І для продукції з таким надписом відкрито двері в усьому світі.
Найбільшу вигоду від підписання отримають ті виробники, які працюють уже за кордоном. Тим виробникам, які тільки планують вийти на європейський ринок, доведеться пройти процедуру сертифікації своєї продукції відповідно до європейських стандартів. Для цього потрібен час, і все це залежатиме від кожного підприємця окремо.
