Дебати навколо проекту Податкового кодексу тривають. Цього разу у стінах Мінфіну йшлося про адміністрування податків, а вірніше про відповідний розділ кодексу.
За словами заступника Міністра фінансів Тетяни Єфименко, цей розділ — принципово новий уже по своїй суті. Сьогодні у різних законодавчих актах прописуються окремі, часто майже протилежні за змістом, нюанси адміністрування. Зробити ці «понятійні речі зрозумілими, як для юристів, так і для користувачів» — головне завдання, яким опікувалися розробники. За словами заступника міністра, розділ укладено на основі поєднання нових міжнародних правил гри та існуючої в Україні законодавчої бази, накопиченої за 15 років незалежності. У результаті такого унормування потенційні гравці податкового поля отримають можливість заздалегідь прораховувати свої видатки і прибутки. Таким був намір. Що з цього вийшло, показало обговорення.
Щоправда, почалося воно з своєрідної лекції про здобутки нового податкового проекту. За словами заступника голови ДПАУ Сергія Лєкаря, рух до ліберальніших правил гри, згідно з ним, здійснюватимуть «без додаткового податкового тиску». Так, у разі виникнення судових спорів між платником та ДПАУ, остання не матиме права застосовувати якісь санкції без відповідної на те судової згоди.
Директор департаменту Мінфіну Євген Олейніков розповів, що шляхом запровадження так званого податкового паспорта і, відповідно, його номеру, спробують вирішити стару проблему з ідентифікаційними кодами фізичних осіб, проти яких виступали з релігійних міркувань багато людей.
На думку Олейнікова, Кодекс надає переваги для сплати податкових боргів: з моменту утворення боргу, платник отримує 60 днів для добровільної сплати. Протягом цього періоду діє податкова застава. У разі, якщо платник навіть через 90 днів не виконав свої зобов’язання, передбачається погашення боргу за рахунок дебіторської заборгованості (але за умови наявності рішення суду).
Карати порушників кодексу пропонується за існуючими статтями, але дещо іншими методами. Так, за несвоєчасне виконання податкових зобов’язань «економічним законом» передбачено вже не штраф, а нарахування пені. Але якщо виявиться, що мало місце ухиляння від сплати податків, доведеться заплати штраф у розмірі 50% від прихованої суми. Під пильне око податківців найближчим часом мають потрапити також і тіньові доходи. Обіцяючи пролити світло на тіньовий сектор економіки, Мінфін готує відповідний інструментарій. Йдеться про багатостраждальний законопроект про легалізацію тіньових доходів.
Не викликали повної довіри в учасників круглого столу деякі новели кодексу. Зокрема, секретаріат Президента нагадав про необхідність розмежування контролюючої і роз’яснювальної функцій податківців. Крім того, на його думку, слід призупинити положення щодо виїзних перевірок, які викликають непорозуміння з термінами відшкодування ПДВ.
«Ідеального розділу, так як і Податкового кодексу, не слід очікувати. Тільки на практиці можна побачити ті чи інші негативи, або ті чи інші норми, які не спрацюють, або покажуть негатив... — наголосила, презентуючи думку бізнесу, заступник голови Деркомпідприємництва Ольга Сахненко. — Але виходячи із загальних тез, про які сказав Сергій Лєкарь — що метою було спростити механізм адміністрування, я б хотіла наголосити на нормах, які, на жаль, спростовують цю ідею». До них вона відносить, зокрема, те, що термін для оскарження податкового рішення для платника становить рік, але ДПАУ користується нормою про 1095 днів у випадку давності податкових забов’язань. Вона запитує, куди поділася норма про надсилання у 20-денний термін тому ж таки платнику рішення за його скаргою? І, що це за така система перевірок, як контрольні закупки товару та стосовно касових апаратів? Неточність у формулюванні визначення виду інформації (стосовно касових апаратів), яка є підставою для візиту податківців, може спричинити на підприємствах замовні перевірки. Тому, підкреслює вона, «прописати норми, які не можна виконати — не на користь нікому». Доки є час їх потрібно усувати.
