Трагедія на шахті ім. Засядька змальовує вугільну галузь як суцільну зону лиха. На щастя, це не так. Тут є і досягнення. Зокрема, держпідприємство «Макієввугілля» цими днями, як і планувалося, вийшло на надзвичайно важливий для шахтарів виробничий рубіж — добовий видобуток вугілля на підприємстві становив десять тисяч тонн. За словами гірників, цей факт можна вважати їхньою трудовою перемогою. Адже за 2007 рік підприємству вдалося підняти рівень видобутку більше ніж утричі.
Як сказав «Дню» генеральний директор «Макієввугілля» Станіслав Толчин, успіх шахтарів забезпечений, зокрема, «вагомою фінансовою підтримкою з боку Міністерства вугільної промисловості України, вперше за довгий час спрямованої на розвиток виробництва, а також компетентною інженерною політикою створення нових очисних забоїв на шахтах». На думку Толчина, трудова перемога стала підсумком цілеспрямованих зусиль гірницьких колективів, що зуміли у визначені програмою терміни освоїти розрахункові навантаження на забої». Якщо ще на початку року за робочий день на шахтах підприємства видобувалося 5677 тонн вугілля, в середині року — 5965 тонн, то вже до осені гірники «Макієввугілля» змогли довести видобуток понад вiсiм тисяч тонн. Це було досягнуто завдяки введенню в експлуатацію восьми нових комплексно-механізованих лав. У жовтні шахтарі твердо закріпилися на дев’ятитисячній позначці. У кінці жовтня було введено в експлуатацію ще два комплексно-механізовані забої на шахтах «Бутівська» та «Ясиновська-Глибока» — останні з передбачених річною програмою розвитку виробництва. Саме це дозволило гірникам вийти на рубіж десяти тисяч тонн.
З урахуванням цього досягнення, Мінвуглепром на недавньому засіданні колегії нагородив Станіслава Толчина знаком «Кращий керівник галузі». При цьому було зазначено, що гендиректор «Макієввугілля» виступив як ефективний антикризовий менеджер. Він зумів дуже багато змінити в підходах до організації вугільного виробництва. У відповідь Толчин висловив упевненість, що колектив «Макієввугілля» не лише закріпиться на досягнутому рубежі, але і зможе у майбутньому ще ефективніше вирішувати виробничі питання, серед яких важливе місце відводиться соціально-економічному розвитку і зокрема подальшому підвищенню заробітної плати, здійсненню інших соціальних програм, розроблених на підприємстві.
