Завтра в Києві повинна розпочати роботу Верховна Рада сьомого скликання. «Повинна» — тому, що продуктивної роботи може й не бути, оскільки у законодавців є безліч можливостей вгрузнути в процедурні питання і конфлікти. Цікаво, що такий прогноз іде не лише від експертів, які знаються на нюансах політичної боротьби. «Цей день, — сказала сайту УНН астролог Олена Осипенко, — характеризується як день труднощів, проблем, як результат того, на що ми заслужили. 12 грудня не можна планувати й починати нові справи. Такі астрологічні правила цього дня». «Якщо є така можливість, то початок роботи парламенту треба перенести на 17 грудня, — продовжувала астролог. — Це понеділок. Але хоч і говорять, що понеділок — це складний день, проте всі астрологічні чинники зійшлись настільки сприятливо, що з цього дня почнеться прогрес у нашій країні, а 12 число затягне цей прогрес, і буде доволі складне вирішення питань». Астрологам можна вірити або не вірити, втім, 28 листопада депутатська група ухвалила рішення розпочати роботу українського парламенту 12 грудня, хоча раніше називали іншу дату — 17 грудня.
Словом, завтра країна остаточно дізнається і побачить, хто прийшов. Які «подарунки» принесли своєму народу ці люди, тобто в чому полягають їхні економічні і, зокрема, антикризові програми? Щоб відповісти на ці запитання і нагадати виборцям, що їм обіцяли перед виборами, «День» вивчив одержиме передвиборних програм партій, які пройшли в парламент.
ЖИВІМО ЧЕСНО
Партія регіонів, що залишилась у результаті виборів при владі, під час підготовки передвиборної програми мала намір збільшити видобуток газу, нафти і вугілля, використовувати морський шельф для збільшення видобутку газу, розширити використання альтернативної енергетики і забезпечити дбайливе використання енергоресурсів, провести модернізацію теплових електростанцій. У програмі регіоналів є зобов’язання встановити ціну на землю не менше 20 тисяч гривень за гектар, а вартість оренди землі підняти до 1000 гривень за гектар, створити 1500 сільськогосподарських кооперативів. Багато уваги приділяється фіскальній сфері. У програмі анонсовано поетапне зниження податку на прибуток (до 16%), впровадження податкових канікул на десять років для ІТ-підприємств та інноваційних проектів. Регіонали заманювали голоси виборців ще й такими своїми планами, як надання вітчизняному виробнику доступних банківських кредитів під «нормальні» ставки, а також пільгових кредитів для молодих сімей (3%). І, звичайно, стрижнем програми був стабільний курс гривні. Регіонали не виділяють окремим рядком турботу про середній клас, щоправда, мають намір покласти край корупції серед чиновників і удосконалити податкове адміністрування.
У разі своєї перемоги на виборах об’єднана опозиція «Батьківщина» обіцяла замість дорогого російського газу дешевий український, збиралась переглянути умови приватизації на об’єктах, проданих у 2012—2014 роках, і зберегти в державній власності стратегічні підприємства й об’єкти. Фішкою програми, розрахованої на небагате сільське населення, стала обіцянка подовжити мораторій на продаж землі на п’ять років, щоб об’єктивно визначити її вартість. «Батьківщина» брала зобов’язання розширити базу оподаткування, ліквідувати незаконні податкові пільги олігархів, законодавчо перекрити можливість ухилятися від податків, запровадити нову ефективну модель оподаткування нерухомого майна, знизити до нормального рівня кредитні ставки. Не забутий у програмі цієї партії середній клас. Йому буде створено умови для отримання фінансування з боку держави. А його частку в структурі ВВП країни обіцяно збільшити до 60%. При цьому робився замір на те, щоб максимально прибрати тіньовий сектор економіки шляхом легалізації національного капіталу, створити високотехнологічну економіку інноваційного типу. Не була забута й боротьба з корупцією.
ВІДІБРАТИ Й РОЗДІЛИТИ
Програма Компартії пістрявіє не лише політичними, але й економічними гаслами. Вона заточена на безліч усіляких «перемог», що забезпечують, так би мовити, кінцеву мету — перехід від експлуатації людини людиною до справедливого суспільства. Звідси повторення багатьох тез практично не працюючої радянської конституції і відсутність рішень щодо реальних проблем, із якими стикається сьогодні українське суспільство. У своїй програмі Компартія ігнорує питання енергетики (окрім надто загального твердження про право народу на володіння природними ресурсами), не розглядає конкретно, а ніби через кому виклики у сфері захисту природного середовища.
Через усю програму проходить ідея реприватизації, щоправда, без будь-яких натяків на методику цього процесу, з чого можна зробити висновок, що йдеться про обґрунтування чергової спроби вирішити всі проблеми дуже просто — відібрати й розділити, починаючи з базових галузей економіки. Державі повертаються всі її колишні прерогативи й обов’язки. Вона знову займатиметься тотальним контролем ціноутворення, керуватиме мережею новостворених державних і комунальних підприємств роздрібної торгівлі, послуг, аптек, будівництвом і забезпеченням громадян житлом, яке не можна буде продавати, а плата за нього не повинна перевищувати 10% від зарплати... Впроваджується держмонополія на виробництво і реалізацію алкогольних та тютюнових виробів. Купівля-продаж сільгоспземель однозначно забороняється. Банки будуть зобов’язані кредитувати промисловість під низький відсоток. Частка оплати праці в собівартості продукції встановлюється не нижче 60% (щоправда, подальший рівень інфляції чомусь забули регламентувати), а працівники бюджетної сфери зароблятимуть на середньому за промисловістю рівні. Селу обіцяно щорічні інвестиції (не нижче 7% ВВП). Усі обіцянки й заборони в рамках газетного матеріалу просто неможливо перерахувати. Але не можна пройти повз такий цікавий номер цієї програми, як «примус приватного капіталу виконувати соціальні зобов’язання». Як це відбуватиметься? Як і нещодавній примус до миру?
Всеукраїнське об’єднання «Свобода» включило до своєї програми чимало привабливих для електорату положень. У сфері енергетики партія зробила пріоритетною вугільну галузь, узялась ліквідувати в країні монополію іноземних енергетичних компаній, збільшити власний видобуток газу на суші й на морі. Експорт невідновлюваної сировини і похідних товарів буде дозволено лише за спеціальними ліцензіями. Ставиться завдання прийняти державні програми підтримки і впровадження альтернативної енергетики, стимулювання енергозберігаючих технологій. У результаті «Свобода» має намір знизити вартість комунальних послуг. Цьому сприятиме також повернення в комунальну власність громад підприємств-монополістів: електро-, газо-, тепло- і водопостачальників.
На вістрі уваги «свободівців» у програмі опинилась приватизація. Головним її напрямом стала обіцянка гарантувати державний контроль за природними монополіями. Ставиться завдання ліквідувати приватні монополії й олігополії в економіці. Пропонується заборонити продаж стратегічних об’єктів і повернути їх у держвласність. На відміну від «Батьківщини», «Свобода» хоче заборонити продаж сільгоспземель. Їх обіцяють давати в довгострокове володіння з можливістю передавати у спадок і забирати назад у держвласність, якщо не виконано певні вимоги. За умови купівлі понад 30 гектарів власнику пропонувалося скласти кваліфікаційний іспит на вміння працювати на землі. Через п’ять років планується заборонити ввезення імпортної сільгосптехніки, якщо її еквівалент виготовляється в країні. Справжньою окрасою програми «Свободи» можна вважати намір зобов’язати комунальні підприємства зводити соціальне житло за доступними цінами.
У програму «Свободи» закладено чимало новацій у фіскальній сфері. Це новий податковий кодекс, за допомогою якого партійці мають намір зменшити податкове навантаження на бізнес, ввести єдину ставку податку на доходи громадян (20%) і прогресивну шкалу оподаткування «малий бізнес — маленькі податки, великий бізнес — великі податки», передбачити прогресивний податок на розкіш і спрямовувати не менше 30% від цього податку на здешевлення товарів першої необхідності, скасувати ПДВ, зменшити до 5% оподаткування частини прибутку, реінвестованого в технічне оновлення підприємств. Є також план стимулювати інвестиції в науку, освіту, інновації, запровадити державний контроль комерційних банків, тоді як державні банки, за задумом «Свободи», повинні становити не менше третини банківського капіталу країни. Ставки за банківськими кредитами передбачається обмежити законом.
Одночасно встановлюється кримінальна відповідальність «за антисоціальну монетарну політику НБУ», заборона іноземцям володіти контрольним пакетом приватних банків і на видачу кредитів в іноземній валюті. Є також намір перевести раніше видані кредити в іноземній валюті в гривню за курсом на момент видачі кредиту. Різницю компенсувати за рахунок золотовалютних резервів країни. «Свободівці» обіцяють державний протекціонізм вітчизняним фармацевтам і водночас — суворий контроль цін на лікарські препарати.
«Свобода» не байдужа до проблем бізнесу. Вона наполягає на спрощенні дозвільної системи і видачі безвідсоткових державних кредитів на відкриття своєї справи. Стратегічним галузям промисловості також відкривається шлях у державну кишеню: їм обіцяно державне пільгове кредитування і масштабні прямі державні дотації. Ними користуватимуться харчопереробна, машинобудівна і космічна галузі, аграрно-промисловий комплекс.
МОЛОДІ РЕФОРМАТОРИ
Чітка думка щодо приватизації землі — у партії «Удар»: власниками сільгоспземель, відповідно до її програми, можуть бути лише фізичні особи. Фіскальний і бізнесовий напрями програми також виписані чітко і глибоко (відчувається досвідчена рука одного з корифеїв української економічної думки Віктора Пинзеника). Планується переміщення податкового навантаження з трудомістких підприємств на капіталомісткі — аби стимулювати попит на фахівців. Введення податку на основні фонди разом зі звільненням від податку інвестиційних проектів і наданням податкових канікул новоствореним підприємствам розглядається як стимул до технічного переозброєння. Доволі свіжо виглядає ідея про введення податку на активи, створені за часів СРСР, який використовуватиметься для наповнення пенсійного фонду і, таким чином, стимулюватиме оновлення основних фондів. Бізнесу обіцяно посилити захист майнових прав, об’єднати податковий і бухгалтерський облік, провести інвентаризацію і скорочення різного роду дозвільних документів, ввести їх узгодження «за умовчанням».
Виходить, у українських політичних партій, що прийшли сьогодні до парламенту, немає дієвого і системного плану боротьби з економічною кризою. Можливо, для партій, що залишилися в опозиції, це не так уже необхідно, оскільки антикризова стратегія (принаймні, до нових президентських виборів) формуватиметься виключно в рамках Партії регіонів і багато в чому залежатиме від груп впливу в цій партії. Молоді реформатори — Арбузов, Колобов, Клименко — мають намір «боротися» з олігархами, нарощуючи на практиці оподаткування великого бізнесу. Люди справи — Льовочкін, Хорошковський, Бойко — до олігархів ставляться цілком лояльно і налаштовані на реалізацію енергетичних проектів та активізацію курсу на співпрацю з ЄС і США. Як вважають експерти, хоча нинішній в.о. прем’єр-міністра і найбільш імовірний кандидат зайняти друге крісло країни Микола Азаров і секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Клюєв є прихильниками більш консервативних поглядів, вони все-таки сприймають пропозиції двох перших груп в оточенні Президента. Отож реальних змін в уряді можна очікувати лише у випадку великих провалів або скандалів в економічній політиці. Міні-скандалів на кшталт того, який стався під час відкриття будівництва терміналу скрапленого газу в Одесі, чиновникам, мабуть, боятися не варто.
