Iдея даного круглого столу, прийняття Хартії та Меморандуму, на мою думку, є бездоганною. Цим започатковується встановлення партнерських відносин в одній із найбільш болісних сфер спілкування влади, бізнесу, громадян. Іншими словами — це крок до становлення громадянського суспільства. І хоча рекомендований документ можна було б назвати не Хартією, а Доктриною, бо він окреслює простір допустимих (з точки зору суспільства і уряду) рішень з удосконалення системи оподаткування, він може стати базою для консолідованої роботи держави і суспільства на цьому важливому напрямку.
На превеликий жаль, ані в Меморандумі, ані в Хартії не знайшла відображення ідея підвищення конкурентоспроможності нашої держави засобами, притаманними податковій системі. Адже саме якість податкової системи на 70% визначає темпи зростання конкурентоспроможності. Це — світовий досвід, який ми маємо застосувати в себе.
10—12 років тому головним завданням для нашої економіки була макростабілізація. Ми мали навчитися управлятися з нашими фінансами, з курсами національної валюти, з інфляцією. І ми це зробили. Попри всі складнощі інфляція у нас керована, хоча і зависока (треба знизити до 3—5%), а курс гривні — передбачуваний. Принаймні, зміни цих параметрів не розхитують економіку.
На часі — захоплення і утримання, спираючись на базові конкуренті переваги та високий потенціал нашої держави, перспективних ринків. Для цього Україна має кілька таких переваг. Одна з найпоказовіших — у галузі створення програмного забезпечення. Для цього у нас щороку готується значна кількість фахівців (сім-вісім тисяч). Про рівень їхнього професіоналізму свідчить хоча б те, що іноземні фірми охоче беруть їх на роботу (одна вада — дехто з них недостатньо володіє англійською мовою).
Розробник програмного забезпечення створює у середньому у п’ять-сім разів більший обсяг доданої вартості, ніж працівник у найбільш престижних галузях, котрі базуються на ідеях кінця XIX — першої половини XX сторіччя. Середня зарплата програмістів: 800—1000 доларів. Саме тому цей вид діяльності може приносити країні величезні прибутки.
Ринки програмного забезпечення є високорентабельними. Відомий приклад — шалені темпи зростання доходів пошукових сайтів: зокрема, Google та інших. Це вказує, що дані ринки на початку розвитку. Адже навіть ринки літаків, авто, металу, суден мають нині невисоку рентабельність. Отже: нам треба енергійно увійти на ринки програмного забезпечення. До речі — Google створений в Росії. А чим можемо пишатися ми?
Відповіді, на жаль, немає... Індустрія програмного забезпечення в Україні є необґрунтовано і ганебно слабкою. В ній працює лише 15—20 тисяч фахівців. Чому? Бо чинна система оподаткування гальмує розвиток індустрії, а точніше — створює неконкурентоспроможні умови для ведення цього бізнесу.
Поясню. Наш власник програмістської фірми мусить платити у Пенсійний фонд 32%, а його колега в Індії — тільки 12%. Тамтешні програмістські фірми, до того ж, мають канікули з податку на прибуток і ще кілька різних вилучень з загальної системи оподаткування. Наші цього не мають. Відтак країна не має тих 12 млрд. доларів експорту програмного забезпечення, котрі заробляє Індія — країна, яка 15—20 років тому працювала тільки на внутрішні потреби.
На завершення підкреслю — Україна має й ще, принаймні, сім-вісім базових конкурентних переваг, на зміцнення котрих, до речі, повинна працювати і Національна стратегія розвитку. І патріотична податкова система також не може бути проти цього.
Зрозуміла річ — тільки зміною системи оподаткування не вирішиш проблему швидкого підвищення конкурентоспроможності. Треба вибудовувати спеціальні законодавчі простори для зміцнення наших базових конкурентних переваг. Однак удосконалення оподаткування не може не бути головною складовою цього процесу.
Тому пропоную внести доповнення в останній пункт Меморандуму. Після цього він мав би виглядати так: здійснення реформування податкової системи з метою сприяння зростанню конкурентоспроможності економіки та внутрішнього економічного споживання, приросту й мобільному оновленню виробничих капіталів, накопиченню майнових статків українських громадян. А після пункту восьмої Хартії треба додати ще один пункт: «Держава приймає на себе зобов’язання постійно і послідовно вдосконалювати систему оподаткування задля зростання конкурентоспроможності економіки, спираючись на активне використання та зміцнення базових конкурентних переваг, стимулювання науково-технічного прогресу та впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світові ринки високотехнологічної продукції».
