Українське село готують до нових умов виживання. Саме так у розмовах із «Днем» зазначають експерти ринку та самі аграрії. Аграрії б’ють на сполох, бо, за їхніми підрахунками, держава на наступний рік рекордно скоротила бюджетну підтримку для агросектору.
Як розповів «Дню» голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков, на 2012 рік із загального фонду бюджету на пряму підтримку сільського господарства виділили 1,07 мільярда гривень. При цьому у спецфонді лишилися кошти від 1,5% збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а також для Аграрного фонду (облігації ОВДП) та 30% коштів ПДВ (для потреб тваринництва). У прийнятому ж нардепами бюджетні на 2013 рік для АПК залишили 93,7 мільйона гривень, каже він, тобто в 11 разів менше. За підрахунками «Українського клубу аграрного бізнесу» безпосередня підтримка аграріїв 2013 року менше 30% від цьогорічного обсягу.
Зменшення бюджетної турботи наступного року відчують, зокрема винороби і садоводи, бо кошти від 1,5% збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства депутати вирішили передати не цим підприємствам, а — в загальний фонд бюджету. Якщо це зроблять, підрахували в Асоціації виноградарів і виноробів України (АВВУ), галузь недоотримає мільярд гривень. Відтак, продовжують виноградарі та садоводи, не буде коштів на закладення нових садів і виноградників.
Не підтримує скасування пункту про 1,5% збір голова парламентського комітету з питань аграрної політики й земельних відносин Григорій Калетник. Як він розповів «Дню», пункт треба переглядати, бо саме даний збір дозволив зменшити імпорт фруктів та вина в Україну. Втім, загалом аграрною частиною бюджету він задоволений. За його словами, податкові пільги дадуть сільському господарству 24 мільярда гривень, пряме бюджетне фінансування всієї мережі Мінагропроду передбачає ще 15,5 мільярда гривень. Тобто загалом на АПК 39-40 мільярдів гривень, каже він. На зауваження, що аграрії нарікають на скорочення прямої бюджетної підтримки, Калетник відповів, мовляв, незадоволені «ті, хто мав доступ до спеціальних програм, і на тому непогано жили». А більшість селян і середніх сільгосппідприємств і так не мали доступу до бюджетного пирога.
За словами міністра аграрної політики і продовольства України Миколи Присяжнюка, бюджетні кошти перш за все спрямовуватимуться на розвиток тваринництва, кооперативів і покриття відсотків за отримані кредити. «Збережено спеціальний фонд розвитку тваринництва, який акумулюється з ПДВ від переробки молока та м’яса. Він в прогнозованому обсязі має бути 800—900 мільйонів гривень», — підкреслив Присяжнюк.
Щодо 1,5% збору міністр також заспокоює, мовляв, у бюджеті 2013 року із загальної суми даного збору 100 мільйонів передбачили на розвиток таких підприємств. «Плюс є ті залишки, які залишилися невикористаними 2012 року. Я переконаний, що сума сягатиме 600—700 мільйонів гривень. А цього повністю достатньо, щоб покрити запити на розвиток садівництва та виноградарства», — вважає він.
Тож селу, схоже, бажають великого плавання і демонстрування чергових досягнень. Та чи будуть вони за такої бюджетної підтримки? І якою буде відповідь села на вимогу демонструвати чергові аграрні рекорди?
На думку президента «УКАБ» Алекса Ліссітси, обсяги бюджетної підтримки аграріїв на 2013 рік віщують труднощі для дрібних виробників та фермерів. «Особливо великі проблеми очікують Південь та Схід України, де цей рік був невдалий через посуху та неврожай, а фермери так і не отримали жодної компенсації. Наступного року, скоріш за все, також будуть дуже великі проблеми в цьому регіоні», — каже він. Аби вистояти, говорить Ліссітса, більшість виробників переходитимуть на вирощування соняшнику, сої, кукурудзи, які гарантують високі прибутки. Але чи вигідно це державі? Не зрозуміло, що буде з тваринництвом. Сьогодні, каже Ліссітса, молочне скотарство у більшості господарств — збиткове. «Якщо його не підтримати, то очевидно, що позитивні цьогорічні тенденції просто підуть вниз», — вважає він. Крім того, додає він, варто очікувати зменшення кількості підприємств, які займатимуться аграрним бізнесом. «Вже зараз спостерігаємо цю тенденцію на Півдні та Сході України. На продаж виставляється велика кількість підприємств. Більше того, люди просто відмовляються займатися сільським господарством... Якщо почнуть відмовлятися всі від обробки земель, то це означає, що половина областей Півдня України може просто бути не культивованими і без господаря», — робить невтішний прогноз Ліссітса. Щоб цього не трапилося, каже він, перш за все держава має повернути компенсацію відсоткових ставок за банківськими кредитами. Адже банківські кредитні ставки під 24-26% річних у гривні, особливо для невеликих сільгоспвиробників — непідйомні.
