У Києві завершився Третій Український Форум з управління Інтернетом (IGF-UA). Спеціальним інформаційним партнером події виступив «День». Учасники Форуму обговорили основні проблем розвитку інформаційного суспільства і намітили шляхи їх розв’язання.
Найбільша проблема для інтернет-спільноти сьогодні — адміністративний тиск на місцях і відсутність єдиних правил гри для галузі.
За словами віце-президента, голови комісії Українського союзу промисловців та підприємців з питань науки й інформаційних технологій, президента групи копаній «Адамант» Івана Пєтухова, місцеві органи влади перетворюються на монополістів: встановлюють провайдерам збір за вхід до будинку та щомісячну плату за обслуговування кожного абонента. Хто цього не виконує, каже він, на того тиснуть: вирізають мережі та ще більше підіймають ціни на вхід. Тож споживачі відмовляються від таких провайдерів, останні несуть збитки і, як наслідок, змушені йти з ринку.
Чому так відбувається? На думку голови інтернет-асоціації України (ІнАУ) Сергія Бойка, Україна намагається копіювати успішний досвід західних країн у питанні розвитку Інтернету. Але при цьому забуває, каже він, що ці держави пройшли період становлення (коли Інтернет не регулювався, бо тільки розвивався) і тільки після насичення ринку послугами почали запроваджувати правила. «Ми ж, не наситивши ринку і не задовольнивши попиту, намагаємося запровадити правила, які, навпаки, гальмують розвиток Інтернету», — каже голова ІнАУ. Бойко визнає, що сьогодні в практиці правоохоронних органів ще не досить досвіду для викриття інтернет-злочинів. Але це не вина провайдерів. Тим більше, додає Пєтухов, що інтернет-спільнота намагалася допомогти правоохоронцям і зробити крок назустріч — розробити відповідний закон. Але документ так і пилиться на полицях парламенту досі.
Учасники форуму доводять: ринок потребує уваги та підтримки з боку уряду, бо він достойно «годує» країну нарівні з іншими галузями економіки. «Сьогодні вітчизняний ринок зв’язку формує понад 4,6% ВВП України. А до мережі Інтернет залучено як мінімум 19,9 мільйонів користувачів, тобто 2012 року 51% українців уже отримало доступ до Інтернету. Середній вік таких користувачів — від 15 років і старше», — каже Пєтухов. За два-три роки, продовжує він, Україна може збільшити частку користувачів Інтернетом до 70% і зрівнятися з європейськими країнами.
Які кроки має зробити держава, щоб якнайшвидше наростити ці 20% проникності в Інтернет?
Обмінюватися досвідом та інформацією, дослухатися до пропозицій бізнесу, засновувати громадські ради при державних органах для напрацювання методики викриття злочинів за допомогою телекомунікаційних засобів та в мережі Інтернет — головні дії, каже Бойко.
Великі сподівання провайдери покладають на підписання Президентом України «Стратегії розвитку інформаційного суспільства до 2020 року». «Головне, що такою Стратегією держава бере на себе забов’язання сприяти розвиту проникності Інтернету в усі сфери життя. І починати буде із себе: зі створення електронного документообігу між різними органами влади й надання громадянам послуг в електронному вигляді. Далі має бути перехід на електронний підпис, розвиток інформаційних ресурсів держави, жорсткий контроль за діяльністю місцевих органів влади щодо провайдерів та притягнення до відповідальності чиновників, які своїми неправомірними висловлюваннями чи діями завдають шкоди учасникам ринку Інтернету», — зазначає для «Дня» Бойко.
Утім, продовжує віце-президент, голова комісії Українського союзу промисловців та підприємців з питань науки та інформаційних технологій, президент групи копаній «Адамант» Іван Пєтухов, Стратегія — це не панацея, яка, немов чарівна паличка, вирішить усі проблеми галузі. «Вона дасть дорожню карту розвитку інформаційної країни, а також — основи, на яких будуть писатися всі інші законодавчі документи й підзаконні акти. Вона визначить правила гри на ринку, без яких галузь діяла протягом 21 року, і допоможе швидше побудувати інформаційне суспільство», — підсумовує він.
