Віднедавна комерційні банки буквально стають у чергу за державним капіталом, пропонуючи взяти себе «під бюджетне крило». І фінустанови з тимчасовою адміністрацією Національного банку України потроху перестали асоціюватися з «прокаженими», їхній статус став не таким страшним — адже населення кардинально не довіряє банківській системі в цілому, а не лише окремим «невдахам». Отож часткова допомога держави чи повна націоналізація для банкірів стала значно більшим пріоритетом, ніж банкрутство...
І вже мало кого дивує, коли банк, що начебто повністю «на плаву» й не вважається проблемним і нестабільним, оголошує про бажання стати в чергу за державними коштами та тимчасовою адміністрацією НБУ.
Однак першою реакцією населення та клієнтів банків, яким пророкують нацбанківських кураторів, є черговий «Брусиловський прорив» до банкоматів та банківських кас. Люди бояться, що зарплату чи пенсію, котрі нараховують на банківські картки, їм тепер не бачити. І що розплатитися карткою через термінал у магазині, до чого українців так довго привчали, їм тепер теж не вдасться. Тож усе, що можна, люди бажають перевести в готівку, остаточно обезкровлюючи таким чином дані банки. Тим часом деякі кредитори мріють про те, що взятий кредит їм тепер можна буде й не повертати...
Деморалізуючої неясності додає й той факт, що стандартних алгоритмів змін у банках, куди вводять тимчасову адміністрацію, немає. Людям лишаються лише чутки, за якими в одних банках видають з пенсійних чи зарплатних рахунків максимум по тисячі гривень у день, в інших — узагалі нічого. Додатково масла у вогонь підливає ситуація з Фондом гарантування повернення вкладів фізичних осіб: якщо банк із постійних членів цього Фонду переведений у тимчасові, депозитів у випадку банкрутства можна й не дочекатися.
Чим відрізняється тимчасовий куратор від тимчасової адміністрації? Як отримати без проблем зарплатню, пенсію, стипендію у «хворому» банку? Чи всі зможуть отримати назад свої депозити та про інші особливості проблемних банків, «День» запитував експертів та банкірів.
БАНК ІЗ ТИМЧАСОВОЮ АДМІНІСТРАЦІЄЮ ТА ТИМЧАСОВИМ КУРАТОРОМ — БАНКРУТ?
У цього запитання, як то кажуть, дві кардинально протилежні відповіді. Для клієнтів більш приємною буде звістка про появу тимчасового куратора. В даному випадку головне завдання — прослідкувати за цільовим використанням коштів, які банк отримує від НБУ для рефінансування. Якщо ж призначається тимчасова адміністрація — це означає, що у банку вже зафіксували певні порушення нормативів якоїсь законодавчої бази, розповідає «Дню» виконавчий директор «ПростобанкКонсалтинг» Ольга Онуфрійчук.
ДЕПОЗИТНИМ ВКЛАДАМ КІНЕЦЬ?
Не варто хвилюватися, якщо банк, де лежить ваш депозит, постійний учасник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У давому випадку в разі банкрутства держава з власної кишені гарантує повернення депозитів громадянам (до 15 тисяч гривень). Нагадаємо, що сьогодні до складу Фонду включено 179 постійних учасників і шість тимчасових учасників («Укрпромбанк», «Надра», «Причорномор’я», «Одеса-банк», «Національний кредит», «Фінансовий Союз Банк»). Якщо так трапилося, що банк, у якому розміщено ваш депозит, перевели до числа тимчасових учасників, це означає, що залучені банком депозити після такого переведення уже не гарантуються Фондом. У той же час, державну страховку для попередньо залучених депозитів у цей банк ніхто не відміняє.
Трапляється, що термін вкладу у такого «тимчасового учасника» спливає, а гроші не віддають. Вкладникові, як правило, пропонують переукласти з банком новий депозитний договір, щоб після закінчення терміну депозитного мораторію отримати хоч якісь відсотки. «Потрібно наполягати на підписанні додаткового погодження до діючого договору, — пояснює Онуфрійчук. — Ваш депозит у такому випадку буде гарантуватися Фондом. Якщо ж пролонгація депозиту переоформлюється новим депозитним договором, тоді він не буде відшкодований державою у разі банкротства банку».
ЩО РОБИТИ З ПЕНСІЄЮ ТА ЗАРПЛАТОЮ?
Як правило, проблемні банки виділяють пенсіонерам, студентам і тим, хто отримує зарплатню, щоденні підвищені ліміти для зняття грошей з пластикової картки (до 1000 гривень). Якщо ж у фінустанову нещодавно ввели тимчасову адміністрацію, тоді доведеться почекати відповідного розпорядження від куратора.
Але отримати чесно зароблені гривні можна й іншим шляхом: перевести рахунок до іншої фінустанови. Для цього потрібно звертатися з відповідним проханням до бухгалтерії свого підприємства. Пенсіонерам простіше, бо Пенсійний фонд нещодавно розірвав договори про проведення відповідних виплат із кількома банками та перевів пенсіонерів на обслуговування до інших банків.
ЧИ МОЖНА РОЗПЛАТИТИСЯ «ПЛАСТИКОМ»?
Торговельні мережі воліють не приймати пластикові картки «проблемних» банків, хоча більшість фінансових установ встановлюють певні добові ліміти для розрахунків «пластиком» у магазинах. Сума залежить від типу картки та банку і коливається від 50 до 500 гривень. Торговельні мережі можна зрозуміти: отримати гроші від таких банків непросто. Однак спробувати відстояти свої права клієнт все-таки може. «Пластик — це продукт міжнародних платіжних систем. Незалежно від фінансового стану банку, він повинен відкласти кошти на платежі за картками, бо кожний банк тримає на своєму резервному рахунку у міжнародній платіжній системі якийсь ліквідний запас коштів. У рамках цього ліквідного запасу банк повинен проводити розрахунки. Якщо торгова систем не приймає картки, це порушення», — пояснює Онуфрійчук. У такому випадку клієнт може скаржитися у міжнародну платіжну систему і відстоювати свої права. Інша справа, скільки часу займе така процедура.
УСІ БАНКИ ПРОБЛЕМНІ?
На думку опитаних «Днем» експертів, незважаючи на значну недовіру населення до банківської системи, чимало банків на ринку продовжують нормально працювати. «У багатьох банків клієнти знімають гроші з депозитів набагато швидше, ніж відбувається погашення кредитів. Тому й виникає проблема ліквідності. На її вирішення потрібний час, — говорить начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман. — Сьогодні більшість банків насправді не є банкротами. Це штучні проблеми, які у більшій мірі обумовлені політичною ситуацією в країні, ніж економічною».
За словами ж Онуфрійчук, в умовах кризи не варто орієнтуватися на якийсь чіткий перелік критеріїв відбору «хороших» банків, бо фінансові показники їхньої діяльності змінюються поквартально. Натомість вона радить орієнтуватися на досвід своїх близьких та знайомих, які теж мають депозити, отримують зарплати через певні банки. А от Найман упевнений, що принаймні два десятки банків на українських теренах працюють стабільно. До їхнього числа він відносить українські й російські держбанки та банки з іноземним капіталом. Власникам же гривневих заощаджень банкір радить не тримати гроші під матрацом, а класти їх на поточний рахунок, з якого, у разі чого, гроші зняти буде значно простіше, ніж із депозитного.
