Україна прагне промислового безвізу з ЄС, проте шлях до нього, за великим рахунком, лежить через онлайн-торгівлю та безпечні товари, що надходитимуть на цей ринок. Ці питання регулює Регламент ЄС 2019/1020, який почав діяти 16 липня і який Україні доведеться обов’язково імплементувати.
15 РОКІВ ІСТОРІЇ, КОТРУ ПОТРІБНО УСПІШНО ФІНАЛІЗУВАТИ
Промисловий безвіз, що на нього чекає українська економіка, має понад 15-річну історію, нагадує заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС Марія МЕЗЕНЦЕВА. І її потрібно успішно фіналізувати. Однак промисловий безвіз поки не на порядку денному, хоча експерти, за словами Марії Мезенцевої, дуже високо оцінили імплементацію понад 80 нормативних актів ЄС в українське законодавство.
За її словами, у травні в Україні завершила роботу попередня оціночна група ЄС, яка у своєму звіті констатувала суттєвий прогрес, однак є й зауваження, відповідно до яких ми повинні запровадити ще певні європейські акти й усунути недоліки в уже імплементованих. «Ми усвідомлюємо, що це не тільки економічне питання, але й – престижу, іміджу для нашої країни. Адже наразі промисловий безвіз з ЄС є виключно з такими країнами, як США, Канада, Ізраїль, Австралія, Японія, Нова Зеландія й Швейцарія», – наголосила вона.
Окрім того, це – кроки назустріч найбільшому ринку у світі з 508 мільйонами споживачів, на якому наша промислова продукція зможе безперешкодно реалізовуватися.
ОБ’ЄДНАТИСЯ НАВКОЛО ПРОМИСЛОВОГО БЕЗВІЗУ
Виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов АКУЛЕНКО зазначає, що аналітичний центр, який вона очолює, бачить головним завданням об’єднати різні групи впливу навколо руху України до промислового безвізу. «Дуже важливо, коли ми усі разом: аналітичне середовище, урядовці, народні обранці співпрацюють заради однієї цілі», – каже вона.
Додає, необхідний відкритий публічний діалог усіх сторін навколо цього питання, хоча й не виключає, що є певна інформація, яку ЄС та Україна наразі не можуть озвучити. «Альфою та Омегою» промислового безвізу з ЄС, за словами Любові Акуленко, є – Регламент ЄС 2019/1020 щодо ринкового нагляду, який вступив в силу 16 липня. Згідно з ним, Євросоюз змінює вимоги щодо якості та безпечності продукції, і він стосуватиметься суттєвої частки українського експорту – низки непродовольчих товарів (наприклад, іграшки, енергетична продукція, будівельні матеріали, радіообладнання, засоби індивідуального захисту тощо).
«Україна вже зараз має «включитися» у процес імплементації цього документу», – наголошує виконавча директорка Українського центру європейської політики, що презентував дослідження «Ринковий нагляд та оцінка відповідності в Україні в контексті змін європейського законодавства».
ПРИЧИНИ ВВЕДЕННЯ НОВОГО РЕГЛАМЕНТУ І ЩО ВІН ПЕРЕДБАЧАЄ
В ЄС (і не тільки) за останні роки, особливо внаслідок пандемії, відбулося серйозне зростання електронної торгівлі. Як наслідок, часто товари, які з’являлися на ринку, були поза контролем ринкового нагляду, і це, як пояснює аналітикиня Українського центру європейської політики Олександра БУЛАНА, стало причиною, чому ЄС запровадила новий Регламент. Навіть ще до пандемії, у 2010-2013 роках, держави-члени ЄС виявили невідповідність у 32% перевірених іграшок, 47% – будівельних виробів, 58% – електромагнітного та радіообладнання, 68% – мобільних телефонів.
Нагляд, який існував, був фрагментарний, його потрібно було уніфікувати і привести до єдиного знаменника в усіх країнах ЄС. Окрім того, недостатня співпраця органів ринкового нагляду та митниці дозволяла проникати недоброякісним товарам.
Основні зміни, який впроваджує Регламент ЄС 2019/1020:
– вимоги про наявність на території ЄС відповідального економічного оператора, який повинен представляти на ринку ЄС підприємство;
– посилення вимог до ринкового нагляду за інтернет-торгівлею;
– розширення повноважень органів ринкового нагляду;
– створення електронного інтерфейсу для обміну інформацією між митними органами та системою інформаційного обміну ринкового нагляду.
Регламент також вводить новий вид економічного оператора (окрім, виробника з ЄС, імпортера та уповноваженого представника) – постачальник фулфілмен-послуг (фізична або юридична особи, що надають щонайменше два види наступних послуг – складське зберігання, упаковка, обробка, відвантаження замовлення без зміни права власника на товар).
ЩО МАЄМО В УКРАЇНІ
На сьогодні, каже Олександра Булана, законодавство в сфері державного ринкового нагляду відповідає європейському (однак без урахування Регламенту ЄС 2019/1020) і складається з чотирьох законів та низки підзаконних актів:
• Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №2736-VI від 02.12.2010;
• Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» №3390-VI від 16.09.2011;
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» №367-ІХ від 12.12.2019.
В Україні прийнято 84 технічних регламенти, з них понад 70 – розроблено на основі актів законодавства ЄС.
За словами аналітикині Українського центру європейської політики, проведена дуже велика робота, але оскільки Україна має намір досягти такого рівня введення торгівлі, як між країнами ЄС, то нам потрібно рухатися далі. «Регламент 2019/1020 – наступний крок, який треба зробити, щоби гармонізувати своє законодавство з ЄС», – наголосила вона.
Вона виокремила наступні проблеми:
– низький рівень взаємодії між органами ринкового нагляду та недостатня їхня координація;
– недостатня дієвість штрафних санкцій до порушників законодавства у сфері ринкового нагляду;
– низький рівень взаємодії та обміну досвідом з європейськими органами нагляду;
– необхідність розроблення на основі Регламенту ЄС 2019/1020 нової редакції Закону України про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції;
– відсутність відповідних ІТ інтерфейсів для забезпечення інтеграції української інформаційної системи з ЄС у сфері ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції;
– відсутність української стратегії розвитку державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
Також потрібно вирішувати практичні проблеми, які є в Україні, а це – забезпечення належного рівня фінансування для підвищення ефективності ринкового нагляду та контролю, зокрема модернізації обладнання випробувальних центрів, відбору зразків продукції, проведення випробувань. А ще – перегляд штрафних санкцій за порушення у сфері ринкового нагляду і контролю відповідно до європейської практики.
І частково робота уже розпочата. За інформацією, яку оприлюднив директор департаменту регуляторної політики та підприємництва Міністерства економіки України Олександр ПАЛАЗОВ, імплементація Регламенту 2019/1020 в Україні передбачена у розробленому проєкті Стратегії з розвитку системи технічного регулювання до 2025 року, в якому є розділ з ринкового нагляду.
Щодо критики про низький рівень взаємодії між українськими органами влади, то за його словами, розпочала роботу координаційна рада при Мінекономіки, яка аналізує усі проблемні питання. Запущено системи внутрішього і зовнішнього взаємозв’язку між органами ринкового нагляду. Також для кращої комунікації зі споживачами за доменом uvaga.gov.ua викладена вся інформація, яка дає змогу ідентифікувати відповідну продукцію, а також осіб, які є її виробниками.
Окрім того, як повідомив директор департаменту, буде впроваджена відповідальність за порушення законодавства під час онлайн-торгівлі – за новою редакцією Закону про захист прав споживачів, Держпродспоживслужба матиме право блокувати сайти порушників.
Однак досі не вирішеним залишається питання координації роботи з митницею та недостатнього рівня фінансування органів нагляду.
НА ЧОМУ НАГОЛОШУЮТЬ В ЄС
Встановлені Регламентом 2019/1020 норми не є нагальними для впровадження Україною уже і негайно, пояснює радниця з торгівельних питань Представництва ЄС в Україні Анне БЕРЧІО, але їх все ж треба буде впровадити до моменту підписання Угоди АСАА (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods – Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції; її планують оформити протоколом до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.)
До того ж, цей Регламент уже з 16 липня, часу свого запровадження, має певний вплив на роботу українських експортерів. «За його допомогою потрібно буде вибудувати стандарти роботи системи контролю товарів до та після того, як вони потрапили на ринок. Це допоможе розпізнавати випадки невідповідності товарів, встановити чіткі процедури роботи у випадках, коли вони знайдені, регулювати співпрацю органів ринкового нагляду та митниці, встановити порядок звернення економічних операторів до відповідних органів», – каже вона.
МИ НЕ ПЕРШІ – ДОСВІД ЧЕХІЇ
Мирослав ХЛУПЕК, керівник проєкту «Посилення інституційної спроможності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері Національної інфраструктури якості», теж підкреслив, що ринковий нагляд та захист споживачів є надзвичайно важливим для промислового безвізу України з ЄС.
Він розповів про досвід Чехії, яка була у процесі підготовки до підписання договору, який зараз називається АСАА. За його словами, його країні важко було підготувати зміни до законодавства, складною була система розподілу контролю наглядових органів, а також впровадження органів країни в систему ЄС. А ще – підготовка та використання різних баз даних про небезпечні товари тощо.
Законодавство ЄС у цій сфері у Чехії було повністю адаптоване лише кілька років тому, при цьому його не копіювали, а пішли шляхом знаходження та виключення невідповідностей та суперечностей.
Наостанок хотілося б зауважити, що ми зацікавлені в сильній системі ринкового нагляду не тільки через промисловий безвіз. Сильний ринковий нагляд – це безпека наших сповивачів і рівні конкурентні умови для вітчизняних виробників.
Фото надано авторкою
