Уряд готує законопроект про відновлення виплати вкладів «Ощадбанку» та Укрдержстраху колишнього СРСР, повідомив міністр фінансів України Федір Ярошенко. За його словами, щоб порахувати реальну кількість вкладників та суму вкладів, треба провести інвентаризацію та створити електронну систему. Саме цим очолюване ним відомство і займається.
Нагадаємо, що 1996 року парламент ухвалив закон про індексацію знецінених вкладів (у співвідношенні 1 карбованець до 1,05 гривні). Тож після перерахунку загальна сума радянських вкладів склала 131,96 мільярда гривень. Загалом за період дії цього закону повернули 10,65 мільярда гривень (трохи більше від 8%). Найбільшу частину з цієї суми виплатили в 2008 році, коли прем’єр-міністр Юлія Тимошенко виділила на ці цілі майже 6,5 мільярда гривень. Нагадаємо, що вкладникам виплачували по тисячі гривень, а їхнім спадкоємцям — до 500 гривень. Як підсумок, загальна сума радянських вкладів скоротилася до 121,31 мільярда гривень. В 2011 році в держбюджеті на ці цілі не було передбачено жодної копійки. Більше того, депутати відмовився від індексації внесків на рівень інфляції після 1996 року. Восени комуністи пропонували прийняти закон, щоб у бюджеті на 2012 рік дати мільярд гривень на ці цілі. Однак депутати не підтримали цю ідею.
«Якщо Україна взяла на себе зобов’язання після розпаду СРСР повернути накопичені людьми гроші, то рано чи пізно, виходячи з поняття справедливості, треба їх повертати», — говорить «Дню» голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. Але, попри таку шляхетну мету, каже він, нинішня ініціатива викликає запитання — чому не 2010-го чи 2011–го? «Поки пройде підготовча робота, реально ці вклади почнуть повертати якраз перед черговими виборами до парламенту 2012 року», — каже експерт. На його думку, нинішня влада, як і її попередня, реанімує проблему радянських вкладів, орієнтуючись на чергові вибори, «аби просто шум здійняти».
«Передвиборною акцією» називає в коментарі «Дню» такий крок і екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. На його думку, щоб розплатитися, в уряду немає грошей, бо за 2010—2011 рр. запозичення уряду становлять 150 мільярдів гривень, а 2009 року позичили ще 90 мільярдів. За умов дефіцитного платіжного балансу, каже екс-міністр економіки, розраховувати на швидке повернення боргів не варто, бо валюти в країну надходить мало. Тож розраховуватися буде важкувато. А один із головних кредиторів України — МВФ — дуже обережно ставиться до збільшенням бюджетного дефіциту, каже він. Тож, на думку Ланового, реальним безінфляційним способом розрахунків за цими вкладами може стати випуск облігацій.
Повертати вклади треба системно, вважає Кендюхов. По-перше, — провести індексацію, бо за ці 20 років інфляція вже незалежної України чимало «відкусила» від радянських вкладів, пояснює він. По-друге, говорить він, скласти реєстр вкладників та впорядкувати право спадкування таких вкладів. І, по-третє, вважає Кендюхов, — знайти інші способи, як розплатитися з народом, не друкуючи нових грошей та не відкладаючи вирішення цього питання на 50 років, поки вкладники вимруть. До таких способів розрахунків Кендюхов відносить кілька. «Зараз назріває земельна реформа, то чому б з людьми не розрахуватися земельними наділами, якщо немає грошей?» — резюмує він. Крім того, залежно від суми вкладу держава може забезпечувати підтримку та розвиток малого й середнього бізнесу таким людям. «Мова йде про те, що на певний період вона може звільнити такого підприємця від сплати податків, — пояснює він. — Завжди можна знайти форму взаємозарахувань. Наприклад, несплата прибуткового податку».
Але не всі вважають, що Україна має платити по боргах. «Єдиний реальний спосіб повернути українцям їхні вклади в Ощадбанку СРСР та інших фінансових установах і при цьому не спровокувати інфляції та знецінення гривні — визнати ці борги державним боргом Російської Федерації перед Україною та йти в Міжнародний суд», — стверджує народний депутат України, заступник голови Української народної партії Ярослав Джоджик. Один із аргументів на користь цього, говорить він, що Росія як правонаступниця СРСР несе пряму відповідальність по фінансових зобов’язаннях Радянського Союзу перед фізичними та юридичними особами.
ДО РЕЧI
Фактично тільки дві республіки колишнього СРСР повернули вклади своїм громадянам — Литва та Казахстан. У Литві для цього довелося витратити 80% доходів від приватизації. При цьому максимальна сума виплат становила 2000 доларів. У Казахстані випустили облігації з розрахунку 100 доларів на кожні 15 000 радянських рублів. Пенсіонерам пообіцяли погасити їх через 5—10 років, а працездатному населенню — через 15—20 років. Поповнити цей список скоро може й Азербайджан. Нещодавно міністр фінансів Азербайджану повідомив, що після парламентом відповідного закону населенню виплатять компенсацію з розрахунку 0,63 долара за один радянський карбованець.
