Колишній перший заступник голови Адміністрації Президента, а нині власник одного з найбільших холдингів країни — «Миронівський хлібопродукт» — Юрій Косюк заговорив. Учора в кулуарах Київського міжнародного економічного форуму екс-чиновник Адміністрації Президента вперше після того, як пішов з АП «за власним бажанням», спілкувався з пресою. «Дню» вдалося записати ексклюзивне бліц-інтерв’ю. Перше запитання — його оцінка нинішніх умов роботи для бізнесу:
— В Україні можна вести успішно бізнес незалежно від того, хто при владі, є чи немає війни. Головне — робити це самостійно, правильно вибудовуючи і мотивуючи команду. Тоді справи йтимуть дуже добре або непогано... Влада раніше не допомагала, трохи більше заважала. Зараз також не допомагає й у деяких випадках заважає або іноді ставить плиці в колеса. Наприклад, у нас лишилося одне з підприємств у зоні АТО, і ми переносили його в одну з центральних областей. Знаєте, що сталося? Бунт підняв голова районної обладміністрації, бо йому не дали грошей, які ми хотіли там вкласти... Компанія перейшла в інший регіон. Не треба боротися з ідіотами (у владі. — Авт.), в Україні ще багато місяця для розвитку. У кого є можливість рухатися далі, треба це робити.
— Оцініть ефективність проведення урядом економічних реформ.
— Якісь реформи відбуваються. Ми це бачимо. Але загалом оцінити їх важко. Є перепони. Це так само, як у бізнесі. Коли мені кажуть, що в якійсь із компаній є корупція чи дурень-виконавець, то з цим треба щось робити. До всіх одразу в мене руки не доходять. Працюю поступово. Так і з реформами.
— Саме це вам заважало на держслужбі в Адміністрації Президента? І тому ви пішли?
— Очевидно, що так... Коли пішов у державне управління, то був справді переломний момент. Я зрозумів, що, мабуть, тут потрібно робити глобальні зміни, або взагалі нічого не чіпати, щоб руки були «чистішими»... Я також звик працювати з колегами, де є чітке зонування відповідальності та взаємодопомога... Можна взяти найчесніший американський спецназ, кинути в безладну армію, і його знищать за три хвилини. Так — у будь-якій справі. Тому в Україні мають бути менеджери, які забезпечать поступовий процес народження нової поліції, нового аграрного міністерства... Зміни відбуваються крок за кроком. Звісно, хотілося, щоб це було швидше, щоб люди ставали розумніші. Але ще потрібно зламати стару школу чиновників, які й шли на роботу з розрахунку, що братимуть хабарі. З другого боку, за якісні кадри держава має конкурувати з бізнесом і давати їм відповідну заробітну плату. Без цього держава сама штовхає чиновників брати хабарі. Коли я поставив в Адміністрації Президента питання про підвищення рівня зарплат до адекватного бізнесового (для заступників 10 — 15 тисяч доларів. — Авт.), то мені сказали: «Ні, суспільство цього не прийме!» Якщо не прийме, то йому доведеться й далі споживати неякісний сервіс і послуги. Суспільство має прийти до того, що потрібно платити реальні гроші правильним чиновникам, і не боятися, того, що вони літатимуть бізнес-класом. Головне, що вони в такому разі не дивитимуться в бік хабара і працюватимуть ефективно на державу.
— Чому ви пішли на державну службу?
— Я хотів бути ефективним і справді змінювати систему. Але з часом зрозумів. що я не чиновник у душі... Мені потрібно швидко приймати рішення, необхідна зона відповідальності. Я звик бути власником бізнесу, показувати швидкий результат. На державній службі не відчував себе ефективним через різні причини. Можна поставити на змагання на трасі або в полі «Феррарі» та суперсучасний трактор, але ці моделі не сумісні для порівняння. Вони покажуть різний результат, бо призначені для різних умов. Я це відчув і зрозумів, що не хочу витрачати час і сили на не своє заняття.
— Наскільки успішно проводиться аграрна реформа?
— У галузі з’явився більш-менш адекватний міністр і його команда. Це позитивно. Але загалом жодної аграрної реформи не відбувається.
— У яких секторах ви бачите прогрес?
— Він очевидний у створенні поліції... А от інвестиційний клімат на тлі війни, на жаль, один із найгірших за всі часи.
— Скільки інвестицій на наступний рік плануєте вкласти в Україну?
— Хочемо розширити земельний банк більш ніж на 100 тисяч га. До кінця року купимо кілька компаній. Нас цікавить покупка підприємств у Європі, сподіваюся, до кінця 2015 року зробимо її. 2016-го запустимо другу чергу Вінницького проекту, тобто буде ще дві нові лінії... 2017 рокеу ринок побачить додатковий обсяг цієї продукції. У нас єдине питання — як швидко можемо створювати потужності, інших — немає (ні з продажами, ні з експортом). Окрім європейського, відкриваємо й інші ринки — арабський, китайський, азійський.
— Які регіони цікавлять МХП для розширення земельного банку?
— Київська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Івано-Франківська, Вінницька області.
— Ви вже зарезервували кошти під ці проекти?
— МХП має рейтинг кращий за суверенний рейтинг України. Тому це дозволяє нам в разі потреби виходити за запозиченнями на зовнішні ринки. Із цим проблем немає. Вихід можливий наступного року.
