Тема приватизації, схоже, остаточно пішла в тінь таких подій, як створення другої коаліції та підписання/непідписання Універсалу, запропонованого Президентом. Тим часом, наповнення бюджету, в якому приватизації відведена роль компенсатора дефіциту, мало б хвилювати громадян країни значно більше, ніж наповнення міністерських крісел. Щоправда, у Фонду держмайна саме в цей момент зародилася думка про те, що дефіцит держбюджету не повинен перекриватися надходженнями від приватизації. «Уже нічого продавати, а другої «Криворіжсталі» не буде», — вважає глава Фонду держмайна Валентина Семенюк (свого часу екс-глава ФДМУ Михайло Чечетов називав це підприємство «Еверестом приватизації»). З нею згодний і такий авторитетний експерт, як глава Ради Нацбанку Валерій Геєць, тоді як один з лідерів Партії регіонів Микола Азаров узагалі прогнозує «бюджетну катастрофу» через «повний провал» надходжень від приватизації. За його словами, замість запланованих на цей рік двох мільярдів гривень до бюджету надійшло всього 160 мільйонів.
Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров пояснює цю ситуацію труднощами уряду, пов’язаними з його коаліційним складом (Семенюк — член Соцпартії), а також тими, що ФДМУ був доведений дуже полегшений план. «Ми запланували Фонду держмайна такі надходження, що виходить, що він його перевиконує», — сказав прем’єр і визнав, що зараз уряду доводиться чинити на ФДМУ тиск, аби наростити бюджетні надходження. При цьому поки що в засіках в уряду мало не єдине значуще підприємство — ВАТ «Луганськтепловоз». Щоправда, є ще варіант продажу Одеського припортового заводу, на якому наполягає Мінпромполітики. «Ми можемо дотягнути до такого моменту, що завод нікому не буде потрібен», — стверджує міністр Володимир Шандра. За його словами, заборонивши приватизацію цього об’єкта, держава втратила можливість отримання вагомих надходжень до бюджету в контексті нинішнього зростання цін на газ. Міністр зазначає: восени 2005 року ціна цього підприємства (без цеху з перевантаження аміаку) становила $1,5 мільярда, а зараз вона втричі менша.
Чи вдасться повернути «Припортовий» у лоно процесу приватизації? Питання, як то кажуть, цікаве, але в можливості його рішення сьогодні мало хто вірить. Тим більше поглядів спрямовано до «Луганськтепловозу». Зокрема, аналітик компанії Concorde Capital Ольга Паньків, упевнена, що ціна продажу 76%-го державного пакету акцій цього підприємства повинна бути в рази вищою за його оцінну вартість. За її словами, виходячи з результатів фінансово-економічної діяльності компанії останнім часом і враховуючи її статус практичного монополіста у виробництві тепло- й електровозів на терені СНД, вартість компанії набагато вища за оцінну.
«Незважаючи на те, що останнім часом спостерігалося зменшення обсягів замовлень від «Укрзалізниці» та Російських залізниць, компанія має серйозний потенціал зростання. Оскільки на сьогодні її виробничі потужності завантажені приблизно на 17%, у неї є непогані перспективи в разі приходу інвестора, який забезпечить їй нові ринки збуту», — стверджує Паньків. Вона передбачає, що з урахуванням кваліфікаційних умов конкурсу, який проводиться ФДМУ, швидше за все, переможцем у ньому буде хтось з нерезидентів. Аналітик інвестиційної компанії «Проспет-Інвестментс» Олена також вважає ціну, за яку виставляється на продаж держпакет акцій «Луганськтепловозу», мінімальною. За її словами, за річного доходу в $93 мільйони і прибутку $40 мільйонів окупити (купівлю цього підприємства. — Авт. ) більш ніж за рік — нічого не варто. Євдоченко також указує на ринкову кон’юнктуру, підкреслюючи, що у світі й, зокрема в СНД, відзначається стійка тенденція до зростання обсягів вантажоперевезень залізничним транспортом.
Додамо, що участю в конкурсі з продажу контрольного пакету «Луганськтепловозу» цікавляться німецький промисловий конгломерат Siemens AG, Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» (м. Кременчук, Полтавська обл.) і російське ЗАТ «Трансмашхолдинг». Розповідаючи про це, генеральний директор ВАТ «Луганськтепловоз» Віктор Бикадоров також повідомив про ще одного претендента — польську компанію, але не зміг вказати її назву. А ось ціна продажу (на відміну від суми інвестзобов’язань) і дирекції та колективу, як то кажуть, майже до лампочки, оскільки кошти все одно підуть тільки до бюджету.
Але в уряду, звісно, інший підхід. Він щосили грає на підвищення. Єхануров, наприклад, як знавець приватизації, також прогнозує, що результати продажу «Луганськтепловозу» будуть вищими за стартову ціни в 300 мільйонів гривень. «Дуже хотілося б, щоб коли піде конкурс, там було більш як 300 млн. грн. Але щоб це не розглядалося як мій тиск», — сказав прем’єр- міністр і додав, що Мінфін уже включив цю суму в доходи від приватизації. І, напевно, у нього є для цього підстави. «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» планує збільшити виробництво порівняно з 2005 роком на 22,3%, до 483 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний директор ВАТ «Луганськтепловоз», навівши на підтвердження дані про замовлення «Укрзалізниці», а також Росії та країн Середньої Азії.
