Уряд найближчим часом має розглянути два законопроекти (від Мінфіну та Мінсоцполітики) про податок на розкіш, а потім передати один документ у парламент. Автор одного з варіантів законопроекту Сергій Тігіпко пропонує обкладати таким податком дорогі авто, літаки, мотоцикли і одяг, вартість яких перевищує 2 тисячі дол. Це, на думку Тігіпка, принесе країні близько 800 мільйонів гривень на рік.
Більш м’які норми для багатіїв містяться в мінфінівському варіанті. Підвищувати чи ні податки для багатіїв, щоб наповнити бюджет? Перед таким вибором сьогодні стоїть не тільки Україна. Жорстка дискусія триває в країнах ЄС. Новоспечений президент Франції Франсуа Олланд, схоже, вже поставив крапку в цьому питанні, пообіцявши підвищити податок на доходи для заможних (для французів, які заробляють понад мільйон євро на рік) до 75%.
Як бути Україні? Визначитися зі ставленням суспільства до цього питання спробували під час публічних дебатів «Багаті повинні сплачувати вищі податки», організованих Фондом «Ефективне управління». На початку дискусії думки присутніх у залі розділилися так: «за» підвищення податкової ставки для багатих проголосувало 42% опитаних, «проти» — 39% та 19% — «не визначилися».
КОМАНДА «ЗА»
Віктор СУСЛОВ: ТРЕБА ПЕРЕГЛЯНУТИ СТАВКИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ ТА «ПРОРІДИТИ» СИСТЕМУ ПІЛЬГ ДЛЯ ГАЛУЗЕЙ
Багаті мають сплачувати більше зі своїх доходів, переконаний екс-міністр економіки України Віктор СУСЛОВ. Сьогодні немає неоподаткованого податкового мінімуму, і громадянин, який його отримує, фактично на рівних сплачує податок з прибутку. Ставка податку з прибутку може бути 15 і 17%. Але й це не головне. Багаті люди основний дохід отримують не з зарплатні, а з дивідендів, податкова ставка за якими становить 5%. У порівнянні з розвинутими країнами, продовжує екс-міністр, це мало, і треба ставку податку на дивіденди збільшувати. Крім того, варто замислитися над введенням сукупного податку з доходів та прогресивної шкали оподаткування. Причому в середньому ставка оподаткування в інших країнах сягає 30%, а максимальна — 70%. Оподатковуються й предмети розкоші, хоча уникнути окремого податку на багатство можна. «Якщо оглянути перелік підакцизних товарів та підвищити ставки акцизного збору на предмети розкоші, а також прорідити систему податкових пільг для галузей, то наповнення бюджету буде значним», — каже він.
Володимир ЛАВРЕНЧУК: ЯКЩО ПОЧНУТЬ ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ, ТО КОНТРОЛЬ ЗА ВИТРАТАМИ З БЮДЖЕТУ ПОСИЛИТЬСЯ
На думку голови правління «Райффайзен банк Аваль» Володимира ЛАВРЕНЧУКА, підвищення податків — це найм’якіший інструмент гармонізації ситуації в суспільстві. «Багаті не тільки повинні платити більше (бо це соціальна свідомість), а й тому, що вони більше благ споживають з бюджету», — каже він. Наприклад, інфраструктурою, яка будується за кошти бюджету, користуються переважно багаті, а бюджетні дотації для окремих галузей економіки, наприклад, в агропромисловому секторі призводять до значних прибутків окремих осіб. «Тому багаті люди мали би платити більше, — каже він. — Якщо почнуть платити більше, то контроль за витратами з бюджету посилиться».
КОМАНДА «ПРОТИ»
Ігор МАЗЕПА: УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС СПЛАЧУЄ НЕ МЕНШЕ ПОДАТКІВ, НІЖ АМЕРИКАНСЬКИЙ
За словами Ігора МАЗЕПИ, генерального директора інвестиційної компанії Concorde Capital, голови Біржової ради ВАТ «Українська біржа», Український бізнес сьогодні сплачує і так достатньо податків: 15—17% податку на прибуток та близько 40% відрахувань у соціальні фонди. Тобто в сумі виходить більше 50%, що не менше, ніж у США. Але, на відміну від США, у нас чомусь, продовжує бізнесмен, не зрозуміло, як ці сплачені податки розділяються в бюджеті. «Чому будівництво одного кілометра швидкісної траси — хай-вей — до Львова коштує втричі дорожче, ніж у Бразилії? Відповідь на це питання, напевно, очевидна — корупція», — каже він. Тому платити податки треба, але слідкувати за їх розумним використанням. Податкова реформа в сукупності з пенсійною мала б призвести до створення одного сукупного податку на прибуток, і через два роки це забезпечило б Україні приріст ВВП на 3%.
Загалом дискусія була жвавою. За підсумками дебатів, перемогу отримала команда противників підвищення податків. Кількість прихильників збільшення податку на прибуток для багатих зменшилась на 3% до 39%, противників, навпаки, збільшилась до 51%, без відповіді лишилося 10% учасників дискусій.
Втім, така реакція не свідчить про чітку тенденцію в суспільстві. Зрештою, кожен самостійно робить для себе цей вибір. Хотілося, щоб він був свідомий, в першу чергу, серед власників великих капіталів, які претендують на полегшене податкове ярмо. Якщо подумати, то свої капітали сучасні акули українського бізнесу отримали лише завдяки «дикій» приватизації в 1990-х роках, опинившись у потрібному місці та в потрібний час. Чи можна за умов збагачення за рахунок надбання всього народу сподіватися на податкові поблажки? Відповідь на поверхні. Питання тільки в тому, чи вистачить сміливості українському бізнесовому бомонду подивитися далі своїх шкурних інтересі та показати приклад усьому світу, що українці здатні робити правильні висновки не через століття, а в ногу з часом, як це зробив американець Уорен Баффет, публічно закликавши своїх колег по цеху платити до бюджету більше.
Рон БАРДЕН: ПІДВИЩЕННЯ СТАВОК ОПОДАТКУВАННЯ НЕ ЗБІЛЬШУЄ, А ЧАСОМ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗМЕНШЕННЯ БЮДЖЕТНИХ НАДХОДЖЕНЬ
За словами керівника податково-юридичної практики PwC Ukraine Рона Бардена, світовий досвід підказує, що підвищення ставок оподаткування не збільшує, а часом призводить до зменшення бюджетних надходжень. Зокрема, протягом останніх ста років ставка податку на прибуток у США виросла з 10 до 19%, а частка цих доходів становить лиши 19—20% ВВП країни. Подібна ситуація була і в Великобританії, де після збільшення податкової ставки з 30 до 50% доходи бюджету виросли не набагато — на 500 мільйонів фунтів, деталізує Барден.
