Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings днями виставило Україні позитивну оцінку, якої давно чекали, відзначивши послаблення залежності нашої країни від зовнішнього фінансування. «Міжнародні резерви України за рахунок підтримки двосторонніх і багатобічних кредиторів, поліпшення певних експортних цін, зміцнення довіри на внутрішньому ринку і підвищення гнучкості змінного курсу, досягли обсягу, який покриває близько 3,5 місяця поточних платежів в іноземній валюті», — констатують експерти агентства. Вони також наголошують, що наявність на рахунку державної скарбниці близько $1,5 мільярда «дає змогу Україні покривати нестачу коштів під час зовнішніх виплат у короткостроковій перспективі».
Водночас агентство звертає увагу, що показник ліквідності України залишається слабким. Його аналітики вважають, що подальше залучення фінансування від Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів залежатиме від прогресу влади у структурних реформах, реалізація яких стикається з ризиком.
Тим часом реформа регулювання фінансового сектора поки що буксує, хоча в липні цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону, покликаного консолідувати функції державного регулювання ринків фінансових послуг. Документ передбачає, що після його ухвалення більшість функцій регулювання відповідних ринків (страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди тощо) перейдуть до Нацбанку. Інша частина фінансового ринку (недержавні пенсійні фонди, фонди операцій з нерухомим майном) дістанеться Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР).
Водночас експерти Інституту суспільно-економічних відносин зазначають, що у світі не існує єдиного підходу до визначення регулювальників ринку фінансових послуг. Кожна країна формує власну систему регулювання з огляду на особливості своїх ринків, їх обсягів та історичних особливостей. Наприклад, у Німеччині відокремлено функції Бундесбанку (як центробанку країни) і BAFIN (здійснює консолідований державний нагляд за банками, страховими компаніями, пенсійними та інвестиційними фонами і так далі).
У Китаї окремо діють Центральний банк, комісія з нагляду за банками, комісія з нагляду за страховими установами, комісія з цінних паперів. З одного боку, Банк Греції виконує як монетарні функції центрального банку, так і веде нагляд за кредитними установами та страховими організаціями. Окремо діє комісія з нагляду за ринками капіталу. У Великобританії з 2013 року функції нагляду за банками, кредитними спілками, страховими організаціями та інвестиційними компаніями від Financial Services Authority передали Банкові Англії (де було спеціально створено підрозділ пруденційного контролю).
В Україні модель нинішнього фінансового сектора історично склалася як банкоцентрична. Адже банківська система в нашій країні, на частку якої, як зазначає статистика, припадає 75% активів фінансового сектора, домінує серед інших його сегментів. У результаті на ній насамперед позначаються будь-які прояви нестабільності. Але, з другого боку, від довіри до банків залежить ставлення населення і стабільність роботи решти секторів фінансової системи.
Це особливо помітно за нинішніх умов, коли за менш ніж два роки з банківського ринку пішло майже 80 установ. І це позначилося не лише на довірі до банків, а й до інших елементів фінансового ринку. Досить сказати, що за цей же час країна недорахувалася 84 страхових компаній. У результаті значно знизилися можливості всіх фінансових установ вкладати кошти в економіку. Недержавні пенсійні фонди, страхові організації, інституції спільного фінансування в Україні зараз фактично не розвиваються.
«Для мене передусім важливий захист прав споживачів фінансових послуг, — зазначає секретар парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Максим Поляков», — кажучи про так званий закон про «спліт» (поділ) функцій Нацкомфінпослуг, який Україна зобов’язалася ухвалити цієї осені в рамках меморандуму з МВФ. Відповідно до нього функції згаданої комісії мають бути розділені між НБУ і НКЦБФР. Він передбачає, що додаткове навантаження на Нацбанк може створити для фінансового ринку великі проблеми. Водночас, у нього не викликає сумнівів, що нагляд за всіма кредитними установами має бути зосереджений саме в НБУ.
Парламентарія підтримує доцент кафедри фондового ринку і корпоративного управління Київського національного економічного університету Сергій Бірюк, який також ратує за те, аби в процесі реформування фінансового ринку не було забуто чи зачеплено інтереси споживача. «Адже інколи під час реформ ріжуть буквально по живому, — каже він, і засуджує людей, які сподіваються, що під час реформ думають лише про очищення, про те, як створити умови, щоб з’явилася довіра. «Наші реформи часто-густо полягають у тому, — продовжує Бірюк, — що (реформатори) залишають свої банки, працюють на великих суб’єктів, на іноземців і залишають лише їх і держструктури, залишають близьких і борються з конкурентами».
У Росії весь фінансовий ринок під центробанком, і там всі ходять строєм, зазначає експерт, там у держави зовсім інша роль. Це одна модель побудови ринку. Але подивіться, скільки установ треба передати Нацбанкові в Україні. Бірюк вважає, що не важливо, скільки органів займаються регулюванням, важливо, як вони це роблять, що пропонують. У світі є приклади, коли пруденційний нагляд здійснюється окремо, а контроль — окремо, нагадує експерт. «Важливо, щоб ми у своїй реформі розробили таку модель, щоб клієнти не постраждали, — наполягає він. — Сьогодні турботу про них переклали на Фонд гарантування вкладів, який коштом держави несе відповідальність за розрахунки з фізичними особами».
Бірюк пропонує поглянути на Америку часів кризи, де у клієнтів банків гроші і за цих умов не пропали, жоден клієнт не потерпів. «Ось це теж важлива частина нашої реформи, — стверджує вчений, — тому що просто передати функції від одного органу іншому — це не розв’яже проблеми, якщо потерпатиме клієнт».
«А чи час сьогодні взагалі реформувати регулювальників фінансового ринку? — запитує голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта, — коли наша економіка на такому низькому рівні. Коли ринки зростають і все зростає, то ніхто законодавство не чіпає. А потім відбувається криза, і всі починають регулювати, коли ринок на низькому рівні. Чи не зарегулюємо ми його і чи не призведуть ці зміни до того, що «кури», як у тому єврейському анекдоті, здохнуть, а ми залишимося лише з ідеями?». Максюта пропонує ухвалювати такі важливі рішення лише після того, як експерти переконаються в тому, що ці новації забезпечують країні розвиток. А поки що, на його думку, обговорюваний закон не до кінця по-філософськи дозрів.
ДО ТЕМИ!
Голова НБУ просить українців не піддаватися на маніпуляції
Голова Національного банку України Валерія Гонтарева звернулася до українців із проханням не піддаватися на маніпуляції політиків-популістів, а також акціонерів збанкрутілих банків, які ведуть сплановану інформаційну атаку на НБУ. Про це йдеться у зверненні Гонтаревої на сайті НБУ. «Шановні українці, просимо вас не піддаватися на маніпуляції. Вимагаємо разом від політиків виконувати свою роботу — ухвалювати важливі для країни закони, а від акціонерів збанкрутілих банків — повернути кошти вкладників і держави. В економіці немає місця популізму!», — сказала вона. За її словами, дії НБУ підтримує весь світ і все прогресивне українське банківське співтовариство, але деякі українські політики намагаються все це зруйнувати. Крім того, за її словами, популістські гасла вигідні й для власників збанкрутілих банків. Їм Національний банк України завадив проводити схемні операції, виводити кошти з банків, продовжувати кредитувати депозитами вкладників виключно свій бізнес. І при цьому вони не хочуть повертати борги. «Ми закликаємо депутатський корпус припинити політичні інсинуації і працювати разом з нами над реформою фінансового сектора. Ухвалюйте закони, які будуть кориснішими, ніж тисячі політичних гасел, десятки мітингів і сотні виступів на ток-шоу. Кожен повинен сумлінно виконувати свою роботу», — сказала Гонтарева.
