Верховна Рада нещодавно ухвалила в другому читанні і в цілому закон про внесення змін до деяких законодавчих актів про вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. На думку заступника міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артема Шевальова, цей закон був однією з головних умов розблокування співпраці з МВФ. Як зазначав Шевальов, документ спрямований на покращання системи гарантування вкладів фізичних осіб і розв’язання гострих проблем з прозорістю і ефективністю роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, під контролем якого перебуває більше 320 млрд гривень.
НЕКОНСТИТУЦІЙНЕ ІСНУВАННЯ
Сьогодні серед проблем фонду, зазначав Шевальов, — низька ефективність продажу активів проблемних банків, ризики зловживань з боку пов’язаних з такими банками осіб і, зокрема, можливість дробити великі вклади на частини до 200 тисяч гривень, тобто до рівня гарантованого державою повернення вкладів, а також тривалі терміни очікування виплат іншими вкладниками. Новий закон розв’язує ці проблеми за рахунок скорочення з трьох до одного місяця часу, що відводиться для виведення з ринку неплатоспроможного банку і введення норми про отримання доступу до вкладів не пізніше 20 днів з моменту завершення цієї процедури.
Крім цього, закон спрямований на підвищення прозорості під час ліквідації банку. Він передбачає зміну черговості задоволення вимог кредиторів. Особи, пов’язані з керівництвом банку, тепер отримуватимуть свої вклади в останню чергу. Вводиться також кримінальна відповідальність для співробітників банків, які умисно затягують процес виплат, і система кваліфікації для інвесторів в неплатоспроможні банки. Для продажу активів банків, що виводяться з ринку, проводитимуться централізовані аукціони.
Закон явно корисний, його довго чекали, особливо вкладники. Проте майже одночасно з його прийняттям у Раді над Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і мільйонами його клієнтів нависла неабияка загроза. Сам фонд і виконувані ним функції можуть визнати неконституційними. Річ у тім, що розгляд касаційної скарги вкладників одного з неплатоспроможних банків викликав у Верховному суді України сумніви в конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
ЧИ ПОТРІБЕН ЩЕ ОДИН РЕГУЛЯТОР?
На офіційному сайті Верховного суду 8 липня з’явився текст конституційного подання Конституційному Суду України. У ньому наголошується, що система гарантування банківських вкладів фізичних осіб, що існує з 2012 року, не відповідає нормам Конституції України і грубо порушує права і законні інтереси громадян. Автори подання вважають, що з набуттям чинності згаданого закону Фонд отримав додаткові повноваження і, по суті, став ще одним регулятором на фінансовому ринку.
Верховний суд також не задовольняє встановлений порядок відшкодування вкладів фізичних осіб, оскільки за рахунок Фонду компенсацію за вкладом, сума якої не перевищує 200 тис. гривень, отримують лише вкладники — фізичні особи. «Законом встановлюється черговість виплати в ході процедури банкротства, — говорить голова Верховного суду України Ярослав Романюк. — Вкладники законом поставлені в четверту чергу. Саме це вони вважають несправедливим і невідповідним Конституції, оскільки право власності непорушне. Верховний суд підтримав вкладників і ініціює питання перед Конституційним Судом».
Крім того, Верховний суд звертає увагу Конституційного Суду на те, що в межах існуючої системи гарантування вкладів фізичним особам відшкодовуються виключно вклади, термін розміщення яких закінчився (у розмірі, що не перевищує 200 тисяч гривень). На думку ВСУ, таке положення Закону порушує права вкладників, термін розміщення вкладів яких ще не закінчився, оскільки такі вкладники матимуть право на відшкодування своїх вкладів лише за рахунок засобів, отриманих у результаті реалізації майна в процесі ліквідації банку, а вірогідність такого відшкодування украй мала.
Відкритим, на думку ВСУ, залишається також питання про відшкодування банківських вкладів юридичним особам і фізичним особам — підприємцям, оскільки чинне законодавство України не передбачає такої можливості, що, у свою чергу, може бути розцінено як порушення принципу рівності суб’єктів права власності, закріпленого в статті 13 Конституції України.
Керівник практики приватного права юридичної компанії Prove Group адвокат Тетяна Жуковська також зазначає, що закон не передбачає відшкодування вкладів юридичних осіб. А фізичні особи — підприємці, додає вона, отримали, відповідно до закону, лише право на повернення своїх грошових коштів в останню чергу (в процесі ліквідації і реалізації майна банку, якщо його буде достатньо для таких виплат).
ПОВНОВАЖЕННЯ І ЇХНІЙ РЕЗУЛЬТАТ
Фонд, що є установою, яка виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів і виведення банків з ринку і не є державним органом, отримав частину повноважень Національного банку України з нагляду за неплатоспроможними банками, говорить Жуковська. На її думку, досить сумнівною виглядає і можливість Фонду розпоряджатися коштами від продажу власності банку, а також засобами вкладників. Отже, встановлені законом критерії відшкодування вкладів обмежують права окремих категорій вкладників, які, найімовірніше, не зможуть отримати свої гроші після виведення банку з ринку, резюмує адвокат.
При цьому вона прогнозує, що в разі визнання Закону неконституційним, результат може виявитися неоднозначним. За її словами, Конституцією України і законом «Про Конституційний Суд України» не передбачено всіх наслідків визнання закону неконституційним. Зокрема, законодавець залишив без уваги питання, чи відбувається разом з відміною чинного закону відновлення у дії попередньої його версії. Рішення Конституційного суду про неконституційність закону про Фонд може повернути систему гарантування, що діяла до 2012 року. І тоді сума компенсації вкладникам банків зменшиться з 200 тисяч гривень до 150 тисяч.
Більше того, при поверненні до старого закону вже не можна буде говорити про існування гарантій вкладів фізичних осіб, оскільки в процесі ліквідації банку вони зможуть претендувати на відшкодування лише в загальному порядку. В цьому випадку майна, реалізованого в процесі ліквідації банку, навряд чи вистачить для виплати вкладникам. «По суті, вкладники опинилися на пороховій бочці, — робить висновок Жуковська, — їм залишається сподіватися, що система гарантування вкладів не зазнає повного краху і якусь частину своїх коштів вони все ж компенсують».
БАЛАНС, А НЕ ХАОС
Мабуть, ці обставини хвилюють і Національний банк. «За всієї поваги до Верховного суду, — говорить директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков, — він не повинен привносити правову невизначеність і хаос в таку справу, як відшкодування вкладникам». Заступник директора-розпорядника фонду Андрій Оленчик упевнений, що своє слово з цього питання скажуть не тільки НБУ, але й міжнародні фінансові організації. «Поки при неформальному спілкуванні, — як підкреслює Оленчик, — їхньому здивуванню просто немає меж».
Юристи, у яких «День» попросив коментарі, не беруться прогнозувати, яким буде рішення Конституційного Суду. Зокрема, юрист правової групи «Побережнюк і партнери» Родіон Тесля вважає, що це досить складно, оскільки Конституція України не містить прямої заборони передачі повноважень органів державної влади тим або іншим державним установам. Наприклад, окремі державні функції виконує Фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття, який також не є державним органом.
У зв’язку з цим Конституційний Суд, як вважає Тесля, може не погодитися з аргументами ВСУ про незаконність створення Фонду і відхилити конституційне подання. Експерт вказує, що НБУ разом із Фондом і міжнародними фінансовими організаціями готує погоджену позицію з цього питання. Це дозволяє йому передбачити, що Конституційний Суд України зважить всі «за» і «проти», і його позиція, як сподівається юрист, все ж збереже баланс між законом та економічною доцільністю.
