А незручностей поки багато. Це і необхідність гасити гербові марки багатьма печатками учасниками договорів, і вимоги обкладати збором витрати (отже, треба брати у відрядження печатку підприємства) на відрядження, і стягування збору з купівель на суму менше 20 грн., на які, до речі, згідно із законом, не виписується податкова накладна. Не потрібно купувати марки для векселів, бо це боргові зобов'язання за раніше укладеними договорами. Для них вже придбані гербові марки.
Особливо категорично виступає Л.Рубаненко проти вимоги до юридичних осіб надавати в податкову адміністрацію реєстри укладених договорів до їхнього виконання. Вона вважає, що окремі несумлінні чиновники можуть продавати ці відомості конкурентам. З такими фактами експерти вже стикалися.
Коментуючи діючий порядок вилучення гербових зборів, голова Харківської обласної організації УСПП Леонід Рубаненко сказав, що жорсткість санкцій у разі його порушення просто не виправдана. Скажімо, в ході перевірки податкова адміністрація знайшла, що на договорі немає погашеної марки номіналом у 1 гривню. Керівник підприємства і бухгалтер, який припустився такого порушення, будуть оштрафовані на 85 грн. кожний. Тим часом українська економіка регулюється 1265 законодавчими і підзаконними актами, напевно вивчити які не в змозі жоден бухгалтер. З новим податком у вигляді гербового збору, вважає Леонід Рубаненко, варто миритися тільки в тому випадку, якщо він дійсно призведе до зниження ПДВ, як це обіцяв Кабінет Міністрів.
До речі, за січень-лютий установи Ощадбанку в Харківській області, на які покладено завдання реалізації марок гербового збору, продали їх на суму, трохи вищу за 880 тис. грн. Найбільш «популярні» марки одно- і двогривневі: їх продано відповідно на 616 і 200 тисяч. А от найбільших — 400-гривневих — купили лише дві, повідомила заступник керівника обласним управлінням Ощадбанку Тетяна Шапошник. Це певним чином характеризує масштаби операцій у нашій легальній економіці.
